Розбійники, шляхта чи бідні селяни: звідки насправді з'явились козаки та чим вони займались

Потім вони збудували кораблі і гайда у заморські походи. Детальніше про те, звідки взялись козаки – у програмі.

Попередній випуск Моторошні спогади репресованих: депортація кримських татар знову повторилась

Версії походження козаків

Насправді існує з десяток версій походження козаків. Передовсім, автохтонна теорія, в якій мовиться, що це корінні мешканці.

"Михайло Грушевський і Іван Крип'якевич – наші видатні, сучасні історики – підтримують, що козацтво не прийшло звідкись: з Монгольської імперії, чи, мовляв, перше козацтво було татарське", – розповів директор Інституту козацтва, доктор історичних наук Тарас Чухліб.

За його словами, звичайно, що слово "козак" є тюркським, але перші козаки – слов'яни, які були християнами, русинами.

Друга версія, що козаки походять від бродників і берладників, тобто це слов'янське населення нижнього Дніпра та узбережжя Азовського моря, а ще – вихідці з Галичини. 

Козацька рада / Картина Миколи Овечкіна

Сучасний історик, професор Львівського університету Леонтій Войтович доводить, що на території князівства, королівства Руського, були такі люди, які не хотіли підкорюватись князівській владі і жили на окраїнах Руського королівства чи Галицького князівства.

Відзначимо! Поступово, приблизно з XII, а ближче до XIII – XIV століть, тих людей почали називати козаками. 

Третя версія: козаки – це кочівники, тюрки, або чорні клобуки. Начебто вони вийшли із народів, які у різні часи мешкали на території Північного Причорномор'я: скіфів, сарматів, хозарів, половців.

"Чорні клобуки – ті самі тюрки, які жили за Київської Русі. На території сучасної Київщини і Черкащини було Тюркське князівство і кажуть, що козаки походили саме звідти. Тобто тюрки християнізувалися, українізувалися і стали потім називатися козаками", – відзначив Чухліб.

Корінні русини-українці

Тих версій – чимало і на кожну є свої аргументи "за" і "проти". Російська теорія, що козаки – це бідні селяни. Наша українська – це нащадки бояр, дрібної і середньої шляхти: не якісь чужинці, а корінні русини-українці.

"Українське козацтво: як Низове, так і Городове є винятково українським явищем, спричиненим природними умовами України, зокрема наявністю великих степових просторів. Вони завжди вабили до себе людей, які не боялися труднощів і звикли добувати харчі своєю працею, походами, полюванням тощо", – поділився історик Іван Сварник.

Варто прочитати Наскільки насправді відрізняються культура та ментальність українців і росіян: яскраві приклади

Доказів, що козаки – саме нащадки русинів не бракує. Скажімо, у XV – XVI століттях козаків описували іноземці, наголошуючи, що козаки розмовляли руською, тобто українською мовою.

Більша частина з них були саме русинами, але також були поляки, білоруси та московити. За деякою інформацією, серед козаків були:

• іспанці;
• французи;
• турки;
• навіть африканці.

Чому з'явилась потреба в козаках

Потреба у воїнах-козаках з'явилася через вимогу конкретного часу, місця та історичної ситуації на прикордонні у кінці XV століття. Через сусідство з не наймиролюбнішими Московським царством і Кримським ханством необхідно було захищати межі Литовського князівства, у складі якого тоді перебувала й Руська держава, майбутня Україна. Тому місцеві мешканці самоорганізувалися для свого ж захисту.

Бій Максима Кривоноса з Ієремією Вишневецьким / Картина Миколи Самокиша

"Для осілого населення України з'явилася загроза постійних набігів з боку кочового чи напівкочового населення, яке займало південь України і Кримський півострів. Держава не мала можливості мобілізовувати великі мілітарні сили і тримати кордон зі степовими просторами", – сказав Сварник.

За словами історика, саме тому це взяло на себе населення України і викликало появу козацтва як збройного стану.

Значення шляхти

Маємо твердий і беззаперечний факт: перша згадка про козаків трапляється у XV столітті: в документах 1470 – 1480 роки. Це територія сучасної Черкащини, Київщини і Вінниччини (Брацлавщини) – осердя козацтва.

"Наприкінці XV століття великі магнати Вишневецький, Ружинський утримують при своїх дворах такі загони вільних здобичників, воїнів, які постійно готові виступити в похід зі зброєю в руках, які є фактично професійними вояками", – розповів історик Сварник. Серед козаків були люди різних верств, як і в будь-якому суспільстві: від голоти і розбишак – аж до князів і шляхти.

До речі! Шляхтичі охоче записувалися у козаки: хтось за покликанням, а хтось, щоб втекти від помсти влади.

"Козацтво на чверть складалося зі шляхти. Вважалося, що як в Середньовіччі лицар мав воювати в якомусь лицарському ордену, (то козак – 24 канал) сходити в хрестовий похід, повоювати проти сарацинів. Шляхта приїжджала до козаків і вважала за честь для себе, щоб її прийняли в козацьке товариство", – сказав доктор історичних наук Дмитро Білий.

Багатша шляхта спонсорувала чимало козацьких кампаній. Бо звідки б військо взяло зброю? Ті ж родові аристократи відігравали важливу роль у керівництві Війська Запорозького. 

Сучасні козаки / Фото Укрінформ

Першими ватажками козаків були Богдан Глинський, Юрій Пац, Дмитро Путятич. І якщо дослідити їхні біографії, то за кожним із них тягнеться шлейф давнього шляхетського чи навіть князівського родоводу.

Також читайте Блискавичні завоювання великого правителя: як Македонський створив найпотужнішу імперію у світі

Одним із перших кошових отаманів також називають Остафія Дашкевича. Колискою козацтва спочатку була зовсім не Хортиця, як ми часто уявляємо. Насправді усе це закрутилося в сучасній центральній Україні.

Колиска козацтва в Україні

"Первісно це були терени Черкащини, південної Київщини – центральна Україна, до річки Дніпра в середній течії. Запоріжжя – це була місцевість, де виникло перше лише козацьке поселення, яке назвали Січчю. Це була столиця Низового або Запорізького козацтва", – розповів Сварник.

Паралельно існувало Городове козацтво, тобто міське реєстрове, з центром у Трахтемирові, на Черкащині. А ще було Низове, нереєстрове, з осередком на Запорозькій Січі. Ці "гілки" вели трохи різний спосіб життя. Утім їх об'єднувала військова справа.

Чим займались вільні вершники

То, що взагалі робили козаки? Несподівано – не тільки розмахували гострими предметами. Мусили бути ті, хто знав, наприклад, морську справу. У фортеці Домаха, нинішній Маріуполь, базувався потужний козацький флот. Також вони займалися торгівлею і промислами.

Чумакування – "відрядження на возах"

"Вони, з одного боку, були найманцями, а з другого – степовими промисловцями, тобто займалися рибальством, мисливством, бджолярством на теренах прикордоння. Там, де нікого не було, жодної влади", – сказав Сварник.

Серед козаків було популярне чумакування, вони їзди по сіль у довгі, так би мовити, "відрядження на возах". "Що таке сіль до винаходу холодильників? Це стратегічний продукт, який важив набагато більше, ніж нафта", – розповів Білий.

Чумаки / Картина Івана Айвазовського

Тобто козак в одній руці тримав косу, серп та інше сільськогосподарське знаряддя, а в іншій – зброю, готовий у будь-який момент воювати. Натомість городові козаки жили цілком як містяни зі своїми міськими справами. Козацтво – це була потужна структура: військова, економічна і наукова.

Інтелектуали, а не дурники

Серед них були елітні війська, їх можна було прирівняти до середньовічних лицарів Західної Європи, хай козаки і жили трохи пізніше. Вони могли дозволити собі працювати як найманці, їх запрошували у різні країни західного світу. Гетьман Михайло Дорошенко, наприклад, надавав військову допомогу і не християнам – мусульманському Кримському ханству.

"Козаки хоча і були християнами та називали себе лицарями Святого Хреста, але вони мало зважали, коли треба було заробити гроші чи допомогти європейському або азіатському монарху. Можна говорити про незаангажованість і нефанатичність тогочасних українських козаків XVII століття", – відзначив Чухліб.

Навіть простіші козаки, які не належали до еліти, теж були освіченими. І це ще одне спростування російської пропаганди, начебто козаки – це вічно п'яні дурники.

Зверніть увагу У Мінкульті назвали, коли й де можна буде побачити оригінал Конституції Пилипа Орлика

"Це була, як правило, освічена верства. На Січі завжди існувала школа, церква, монастирі, притулки, шпиталі", – наголосив Сварник. 

Отож підсумовуючи, українські козаки з'явилися наприкінці XV століття. Вони – не чужинці, а корінні русини-українці і головним фактором їхньої появи як класу стала необхідність захищати свою землю.