Крим – це споконвічно російські землі. Навіть якщо це зовсім не так, то все легко можна переписати і Росія володіє такими методичками, звісно ж, від Йосипа Сталіна. Щоб звільнити для себе потрібну територію та одним помахом руки знищити весь корінний народ, достатньо оголосити цілий етнос зрадником "великої батьківщини".

До теми Крим буде вільний, – Зеленський вшанував пам'ять жертв геноциду кримських татар

Це історія депортації кримських татар з їхніх домівок у 1944 році. Московські вигадки проти історичної правди. За словами історикині Гульнари Абдулаєвої, під час самої депортації і в місцях заслання 46,2% кримських татар загинуло і це більша частина. Тому він вважає, що це геноцид кримських татар.

Я ненавиджу радянську владу. Комунізм для мене дорівнює нацизму. Тому що з таким завзяттям винищувати власний народ можуть тільки параноїдальні маніяки, якими власне і були що Сталін, що Адольф Гітлер,
– заявив режисер та актор Ахтем Сеітаблаєв.

Кримські татари або киримли були автохтонами і панівною більшістю на півострові у часи, коли мали власну монархію – Кримське ханство. Це від XV до XVIII століть.

Вже 1770-ті роки стали жахом і для українців, і для кримців. Катерина ІІ розгромила Запорізьку Січ і тоді ж анексувала Крим. Від тих років кримських татар почали масово витісняти з рідних земель, створювали їм нестерпні умови.

Тоді із мільйона кримців – 2 третини покинуло півострів, а на їхнє місце імперія заселила свій російський світ. Черговий наступ на цей народ був на початках Радянського Союзу. У 1920-х роках штучним голодом знищили 100 тисяч кримських татар.

кримські татариКримські татари є корінним народом Криму / Фото з сайту "Історична правда"

Остаточного удару завдав Сталін у травні 1944 року. Після 3 років німецької окупації, Крим звільнили радянські війська, точніше заново окупували. Ніхто із кримців і не підозрював на що перетвориться буквально за лічені дні таке "асвабаждєніє".

Після того, як Севастополь звільнили 9 – 10 травня, у кримськотатарські села почали заселяти НКВДшників. Загалом у той період в Крим заселили 32 тисячі бійців НКВД. У наступні дні НКВДисти провели терміновий перепис населення. Вони ходили по хатах кримських татар і фіксували усіх членів родин.

Звичайно, що кримські татари не розрізняли, які це військові. Їх прекрасно зустрічали, їх пригощали, селили в своїх домах, все було нормально, люди не підозрювали, що от-от страшна трагедія звалиться скоро на них,
– розповіла Абдулаєва.

Родина актора і режисера Ахтема Сеітаблаєва була однією із сотень, які у ті дні пережили депортацію. Дід Ахтема на той момент воював на фронті, як і більшість дорослих кримськотатарських чоловіків.

Вдома залишилася його дружина з малими дітьми. Ахтемовій мамі тоді було 6 років і вона пам'ятає, як 17 травня 1944 року у їхню хату прийшов несподіваний гість.

До будинку постукав солдат, попросив води. Моя бабуся запросила його додому, дала йому води, запропонувала поїсти. Він поїв і мама розповідає, що він на мене так довго уважно дивився і раптом почав плакати,
– розказав Сеітаблаєв.

"У мене вдома така сама донька", – сказав чоловік. Він подякував за їжу, за воду і коли вже йшов, сказав: положіть документи і все необхідне кудись на видне місце. Бабуся нічого не зрозуміла, він сказав це і пішов.

Пізніше вночі, за словами режисера, о 4 ранку, він разом з іншими солдатами і офіцерами НКВС прийшов для того, щоб депортувати. Він допомагав їм зібрати речі. Тієї ночі з 17 на 18 травня о 4 ранку одночасно постукали у кожну кримськотатарську хату.

Цікаво Кулеба закликає світ визнати депортацію кримських татар геноцидом

Коли люди спали, до них постукали і іменем Радянського Союзу оголосили їх зрадниками. Багато кримських татар не знали російської мови і взагалі не розуміли, що їм говорять і чому їх прикладами з дому виганяють

Радянська влада звинуватила кримськотатарський народ у співпраці з нацистами. Фактично колаборантами оголосили дітей, жінок і літніх людей, бо тільки вони на ту мить були вдома.

Насправді причина ховалася значно глибша: комуністичній верхівці треба було очистити Крим для себе. Тому вигадали зраду. Тотальна співпраця цілої нації з нацистами була фейком чистої води.

У будь-якому народі був колабораціонізм, у кримських татар він теж був не більше 1%. Я не можу звинувачувати той 1% колаборантів, як каже СРСР, вони просто не визнавали владу Сталіна, бо нічого доброго ця влада не несла,
– пояснила Абдулаєва.

Кримські татари від німців також постраждали. 127 сіл були спалені німцями, із них 104 були кримськотатарськими. Внаслідок цього загинуло дуже багато людей, як розповіла історикиня.

На збори людям давали всього кілька хвилин, хто що встиг ухопити, з тим їх виганяли з дому і пакували в автівки. Масовою депортацією керував сумнозвісний вбивця Лаврентій Берія, шеф Радянської таємної поліції НКВС, за наказом Сталіна.

Прабабця Абдулаєвої в ту ніч чергувала в Бахчисарайському палаці, там був шпиталь для військових. Її привезли звідти, в сім'ї були тільки жінки: найстаршій дочці було 10 років, моїй бабусі, наймолодшій, 3 рочки.

Їм сказали, що їх ведуть на розстріл. Тобто вони зі собою взагалі нічого не взяли,
– зазначила жінка.

Багатьох зігнали на цвинтар, нічого не пояснюючи. Людей з інвалідністю розстрілювали на місці. Виселення провели блискавично, за якийсь день чи 2 вивезли понад 400 тисяч кримських татар. Майже половина із них загинула або в дорозі, або в перші роки заслання.

Як розповіла Абдулаєва, 67 ешалонів, які прямували в Середню Азію і на Урал, були вислані і справилися, як вони писали, за 2 доби. Станом на 20 травня, Крим був повністю звільнений, жодного кримського татарина не було.

Дорога в неволю

У вагонах людей везли в нелюдських умовах. Мама Ахтема Сеітаблаєва добре запам'ятала цю жахливу подорож. "Якось так було дуже тісно, що не те, що сісти, стояти місця не було. Мене якийсь літній чоловік підняв на руки, бо дітям нічим було дихати", – згадувала вона.

кримські татари
Людей везли у нелюдських умовах / Фото з сайту ukr-info.in.ua

Люди їхали протягом місяця і природно, що там дуже багато загинуло. Хтось потрапив в Узбекистан, хтось на Урал, в місця депортації. Родину мами Ахтема Сеітаблаєва вивезли у Марійську АРСР у спецпоселення, фактично – концтабір.

Як розповів режисер, вони жили під комендантською годиною, виходити за межі цієї території не можна було, тому що це або 25 років ув'язненя додатково або розстріл. Працювали на лісоповалі. Дорослі жінки валили ліс, а діти обрубували сучки і ходили в школу під наглядом кілометрів 6 або 7 взимку.

До слова День боротьби за права кримськотатарського народу: коли відновиться історична справедливість

Родичі Абдулаєвої потрапили в Узбекистан, в Самаркандську область, у колгосп, де вирощували фрукти. Вони якось "протримались" на тих фруктах.

Ані в Узбекистані, ані на Уралі таких переселенців ніхто не зустрічав із хлібом-сіллю. Якраз навпаки, місцеві були налаштовані вороже, адже там добре попрацювала радянська пропаганда.

Число загиблих зростало і після депортації, вже у місцях спецпоселень. Зокрема, через інший клімат, багато людей заражались дизентерією та малярією. Все робилося для того, щоб якнайбівльше представників цього народу померли.

Татари та кримські татари – не один народ

Татари і кримські татари – це 2 цілком різні народи, але Радянський Союз на обох повісив 1 ярлик, заборонивши назву кримські. Такого народу офіційно для них не існувало

Майже 50 років люди жили з таким тавром зрадників, не розуміючи взагалі: що вони зрадили, кого вони зрадили. Актор Ахтем Сеітаблаєв народився вже в Узбекистані, біля Ташкенту, у місті, яке збудували депортовані кримські татари, українці, росіяни, чеченці.

Читайте більше Чому кримські татари стали кісткою в горлі для Москви

Намагалися ставити землянки, а потім і будинки поміж своїми земляками. Тобто якщо дитина виходила гуляти, то батьки не хвилювалися, тому що по колу десь 500 метрів, він обов'язково потрапить або до родича, або до знайомого.

Оточення навіть мовне було таке своєрідне, але все, і дитячий садок, і шкода і вищі навчальні заклади – це все було російською мовою, як пояснив Сеітаблаєв. Не дивно, що про історію своєї родини актор в дитинстві нічого не знав, ні батьки, ні дідусь з бабусею не розпровідали про депортацію.

Майже все своє дитинство я пам'ятаю біля нашого будинку якихось чоловіків в костюмах. В Середній Азії в Узбекистані в травні вже дуже тепло, майже 40 градусів. І потім вже дорослішим я дізнався, що то були спіробітники КДБ,
– розповів він.

Його батько і мама приймали дуже активну участь в національному русі по поверненню кримських татар на свою історичну батьківщину. Однак трапилась подія, яка змусила батьків таки розповісти синові про депортацію.

Як Сеітаблаєв взнав правду

Це трапилося, коли Ахтем Сеітаблаєв вчився у 4 класі. Вчитель з історії, дійшовши по навчальній програмі до теми визволення Криму від нацистів, сказав приблизно таке: можливо, відбулося б визволення з набагато меншою кров'ю, якщо б не тотальна зрада кримських татар та їхня колаборація з нацистами.

У класі на той момент сиділи діти кримські татари, німці Поволжя, далекосхідні корейці, чеченці, українці, євреї, вірмени. Вони почули, що їхні батьки – начебто зрадники "великої радянської батьківщини".

Відбувся доволі величезний скандал, ми всі вийшли з класу, не тільки кримські татари. Просто весь клас вийшов і вчитель, який сам пройшов Другу світову війну, зажадав, щоб наступного дня ми прийшли з батьками,
– пригадав режисер.

Батьки прийшли і вчитель більше не викладав історію у цього класу. Після цієї події батьки розповіли Ахтему Сеітаблаєву справжню історію їхнього народу. Схоже було в кожній кримськотатарські депортованій родині.

У самому ж Криму в травні 1944 року сотні сіл вмить спорожніли і стали безлюдними примарами. Перші дні, звичайно, були найстрашніші, бо залишилися спогади людей, сусідів, які жили поруч з кримськими татарами, на той момент це були українці, росіяни, болгари.

Сусіди із жалості приходили у їхні хати, бо там залишалася худоба, недоїні корови, кури. Хтось забрав їх до себе. Мародерство в перші дні було страшне, і це були не сусіди, а в основному, солдати НКВД, чиновники.

кримькі татари
Содати привласники худобу репресованих кримських татар / Фото з сайту cdvr.org.ua

Буквально за кілька місяців у Крим почали завозити інших переселенців із глибинки Росії, родини "асвабадітєлєй" і НКВДистів. Це якраз збудувало міцне підґрунтя для нинішньої окупації Криму Росією.

Росіянам обіцяли на півострові райське життя, де вино тече рікою, екзотичні фрукти ростуть самі собою, а прибережжя обдаровує морепродуктами. Їх заселили в будинки кримських татар.

Проблеми "російського світу"

Проте "раптом" виявилося, що достаток на голову сам не впаде, біля нього треба важко працювати і ось тут вилізла справжня натура кочівників: знищити все навколо та перейти на нові території.

Річ в тому, що від 1944 до 1954 року, буквально за 10 років, нові перселенці перетворили Крим просто на безводну пустелю. В Криму було дуже багато джерел, у кримських татар було в крові кожне джерело розчищати,
– пояснила історикиня.

Переселенці панікували, що їм не росте капуста чи картопля в Криму, вони не могли освоювати землю. Нині окупанти нищать екосистему Криму за тими ж лекалами.

Саме тоді, коли природу півострова совєти знищили вщент, народився міф, начебто Микита Хрущов із доброти душевної подарував Крим Україні. Насправді зіпхнув, бо вже довів півострів до прірви.

Можна уявити, наскільки Крим зубожів за 10 років, якщо в Криму було всього 2 продовольчі магазини на весь Крим, 4 овочеві. Тоді ж з'явилася ідея північно-кримського каналу, щоб дати воду з Дніпра.

Актуально Країни "Люблінського трикутника" закликали Захід відреагувати на дії Росії в Криму

Комуністи вирішили закликати українців з південних областей переселятися у Крим, бо вони вміли працювати з такою степовою землею. З 1954 року економіка Криму почала потрохи підніматися.

хрущов
Хрущов "подарував" Україні Крим, коли пересенці його занедбали / Фото з сайту "Україна молода"

Про кримських татар у Криму не нагадувало нічого: всі назви міст, вулиць переназвали, мечеті або зрівняли зі землею, або перетворили на склади. Бахчисарайський ханський палац просто дивом вцілів, бо знайшлися люди, які переконали владу зробити з нього музей.

Намагались підірвати храм

В Євпаторії старовинну текіє дервішів, це у мусульман схоже на християнський монастир, намагалися підірвати. Туди привезли бомбу, і як розповідають свідки, бомба не зірвалася, хоч пролежала кілька днів. Вони подумали, що вона несправна, завантажили на грузовик і щойно виїхали за територію текіє дервішів, грузовик підірвався.

Національний рух кримських татар

Врешті, десь з 1960 року почався національний рух кримських татар за повернення додому. Один із лідерів-дисидентів – Мустафа Джемілєв, все своє життя присвятив боротьбі за права свого народу. Він провів більшу частину життя, молодості, загалом 18 років в таборах і тюрмах.

Важливо Зеленський вніс у парламент законопроєкт про корінні народи

Таких людей було немало, як Мустафа Джемілєв. Їх намагалися садити, щоб люди за ними не йшли. Тому в національному русі виробився такий фактор, що не було лідерів, а були ініціативні групи.

Поодинокі сім'ї почали повертатися в Крим у 1960-х роках. Однак їх там не чекали і навіть заново виселяли за межі півострова.

Були страшні умови для людей, бо коли дізнавалися, що це кримські татари, їм забороняли продавати будинки, не те, що в містах, навіть по селах. Були випадки повторного виселення, в основному в межах України, – зазначила Абдулаєва.

Як розповів Сеітаблаєв, було чимало випадків, коли просто грейдерами зносили будівлю під нуль, вивозили за межі Криму, викидували речі і залишали там, не впускали в Крим. Також були випадки самоспалення.

Масове повернення сталося після 1987 року. Кримські татари поїхали в Москву. На демонстрації заявили про себе і партійна верхівка вже не змогла їх зупинити. Однак навіть в останніх конвульсіях Союз ще вставляв палиці в колеса. Південне узбережжя для кримських татар було закрите.

"Сказати, що хтось нас чекав нас, ні звичайно. Просто не було вже сил заборонити. Але все, що було в силах, там не прописували", – пригадав Сеітаблаєв.

Документальний фільм Сеітаблаєва

Діти та онуки депортованих нині мають можливість побачити, як відбувався геноцид їхнього народу. Ахтем Сеітаблаєв зняв фільм "Хайтарма". В основу лягли спогади очевидців 1944 року, зокрема й історія родини самого Сеітаблаєва.

кримські татари
Кримські татари можуть подивитись фільм про репресії їхнього народу / Фото з сайту "Історична правда"

Окрім професійних акторів, у стрічці знялися літні люди, які справді пережили цю депортацію. Вони так перенеслися в ті часи, що декому під час зйомок навіть довелося викликати швидку допомогу.

Їх розуміння і бажання помогти нам зняти цю стрічку було таким, що вони відпрацьовували, як справжні актори і розуміли, навіщо вони це роблять. Люди привозили речі, якщо у когось залишилося з того час. Хтось швейну машинку, яка допомогла вижити під час депортації,
– розповів режисер фільму.

Навіть в наші часи Росія не визнає цього геноциду кримськотатарського народу. Більше того, боїться будь-яких згадок про 1944 рік, бо намагалася зірвати прем'єру фільму "Хайтарма" у 2013 році.

Залякування на прем'єрі стрічки

До Криму, прилетіли 9 чоловіків, це учні або побратими Ахмет-Хана Султана, двічі героя Радянського Союзу, льотчика-винищувача, через долю якого власне розповідається ця історія.

Напередодні прем'єри, буквально за декілька годин їх викликали до російського консульства, яке було розташоване в Сімферополі. Тодішній консул, мабуть, дуже наполегливо чимось лякав. Врешті-решт, 7 з них не прийшли на прем'єру, але 2 прийшли.

Нині, при черговій окупації, кримські татари вдруге змушені покинути свій дім. Навіть за роки незалежності України, на жаль, нічого не було зроблено, щоб ти в Криму себе відчував в Україні, як розповів Сеітаблаєв.

Масове винищення автохтонного населення протягом останніх трьох століть і переселення туди росіян стали потужною базою для нинішньої окупації Криму та процвітання там якогось міфічного російського світу, який вигадала хвороблива уява Катерини, Сталіна і Путіна.

Читайте також Через політичні мотиви Росія переслідує майже 100 кримських татар, – Денісова

"Російський світ, який пропагує Путін, – це не світ Чехова, Буніна, Купріна, Тургенєва. Це світ Путіна і тої от відвертої большевістської напівп'яної гопоти. Якими б не були стосунки українців та кримців, упродовж історії у нас було багато спільного і єдиний ворог", – пояснив режисер.

Як побороти світ Путіна

Єдиний шлях – триматися разом, не мовчати і використати цей час, щоб українці і кримські татари стали ще ближчими і згуртованішими для спільної боротьби. Варто не мовчати, робити спільні колаборації будь-які, переважно культурні, вважає Сеітаблаєв.

На його думку, культура в будь-якому своєму прояві є універсальним інструментом для того, щоб ми відкривалися один одному.

"У мене є сподівання, що вже наші діти, які разом ходять в дитячі садочки, будуть чітко знати, що це велике надбання мати в сусідах різноманіття національностей, поважаючи їхні традиції, мову, віру, не забуваючи свою. Всі ми українці і Батьківщина наша – Україна,
– заявив він.