Марічка Крижанівська

Кремлівські посіпаки донині підживлюють нестійкі уми маразмом про те що, мовляв, української мови немає – є лише наріччя "великої й могутньої російської". Справді, навіщо вчити мову держави, у якій вона живе, якщо еволюція до щелепи не дісталася.

Радянська, а до неї ще імперська, пропаганда утовкмачувала в мізки, що козаки – бідні селяни, які втікали від своїх панів. Раптом вони вхопилися за зброю й почали професійно воювати.

Кримських татар депортували або просто розстріляли у 1944 році. Однак вже у 2014 році історія повторилась, народ був змушений знову тікати з півострова через прихід "російського світу".

Російська пропаганда століттями зі шкіри пнеться, аби переконати всіх навколо, що українці та росіяни – це один народ з однією культурою. Та тут московити потрапляють у свою ж пастку, бо насправді культура в нас кардинально різна.

Російська історіографія роками зображувала козаків та кримських татар мстивими розбишаками чи паталогічними зрадниками. Шкільні підручники у радянський час рясніли текстом, як народи ворогували, натомість правда дещо інша.

На картині Віктора Васнецова "Три богатирі" – Ілля Муромець, Добриня Микитич та Альоша Попович героїчно позирають в далечінь. Ними так пишаються московити як "ісконно рускімі молодцамі".

Є такий міф, нібито Україна означає лише окраїну Росії, таке собі забите прикордоння. Так думають не лише чимало мешканців Росії, а й деякі українці.

Всі чули таку казку, начебто українці, білоруси і росіяни – це братній єдинокровний народ, який походить начебто від триєдиної давньоруської народності. Вчені відкрили страшну таємницю – ми не брати.

Версію історії про те, чий Крим, яку старанно транслює "русский мир", має дуже мало спільного з реальністю. Східна Україна – це козацькі землі, а цивілізація там почала розвиватися тоді, ще коли "русскими" на світі й не пахло.

У 2014 році Крим окупували знову, адже в історії – вже таке було. Зворушені прихильники Росії втирали сльози радості через так зване повернення півострова, проте ці люди навряд чи хоч здалека цікавилися історією. Інакше вони б знали, що аж до XVIII століття у Криму про Росію навіть не думали.

Мистецькі скарби Львова знову доступні для огляду містян та туристів. Після 2 років масштабних ремонтів та реставрації відкрили оновлену експозицію у Галереї мистецтв в палаці Лозинського.

Усі необтяжені розумом обличчя посеред псевдореспублік ДНР, ЛНР та Криму святкують річницю Переяславської ради. Це та рада, де Богдан Хмельницький, нібито покірно схиливши голову, виголосив зворушливу промову, у якій просив "Великого Государя Московського" змилосердитися над братами-християнами і взяти до складу своєї великої та сильної держави.