Як українські судді ставлять під сумнів компетенцію міжнародних судів
Люди можуть захистити свої права не лише у звичайних судах. На противагу ним існують недержавні організації, які розглядають господарські та цивільні суперечки. Зокрема цим займаються міжнародні арбітражі й третейські суди.
НЕчесть тижня
Багато підприємців, і особливо іноземні інвестори, щоб уникнути "палких обійм" української Феміди у своїх договорах одразу прописують, що у разі суперечок вони б хотіли судитися в арбітражах, або в третейських судах.
Читайте також: Син бізнесмена зчинив смертельне ДТП, поки розгляд його іншого злочину затягували
У такому випадку сторони можуть самі призначити суддів, яким вони більше довіряють, і яких вважають незалежними й фаховими. Варто зазначити, що ніхто не має права примусити людей розглядати позов у звичайному державному суді, якщо вони обрали арбітражний. Державні суди у всьому світі не втручаються, а навпаки сприяють арбітражам.
Але суддя "реформованого" Верховного суду Інна Берднік думає по-іншому. Вона в прямому сенсі показала, як неможливе зробити можливим. Річ у тім, що вона приймала рішення у справі про визнання недійсним договору про переробку брухту між українською та турецькою компаніями.
Міжнародний арбітражний суд
Раніше сторони домовились спірні питання вирішувати у Міжнародному арбітражі та це було зафіксовано у договорі між ними. Не зважаючи на те, що суперечку вже встигли розглянути у згаданому арбітражному суді, турецька компанія знову подала позов. Але вже до українського суду, аби таки визнати договір недійсним.
Суди першої та апеляційної інстанцій залишили позов без розгляду, справедливо зазначивши, що розглядати його не мають права. Але суддя Верховного суду Інна Берднік разом з колегами скасувала два попередні рішення, і таки зобов'язала місцевий Господарський суд повторно розглянути справу.
Це рішення не тільки відхиляється від практики Верховного суду, але й грубо порушує права арбітражу та третейських судів, оскільки втручається в їх компетенцію.
Тож, тепер українські підприємці та інвестори вчергове пересвідчились, що отримати справедливе рішення суду не так просто. Навіть якщо у договорі прописано, що спірні моменти мають вирішуватися у третейських чи арбітражних судах, є можливість зробити так, аби український суд цим знехтував.
Премію "НЕчесть тижня" за нехтування українським та міжнародним законодавством отримує суддя Верховного суду Інна Берднік.
Честь тижня
Інша суддя Верховного суду у подібній ситуації дійшла правильного, протилежного висновку. У лютому 2019 року колегія під головуванням Анни Вронської, розглянула суперечку між компанією "ДТЕК СвердловАнтрацит" та ТОВ "Автоспецгруп".
У договорі між компаніями зазначалося, що будь-які конфлікти сторони будуть вирішувати у третейському суді. Коли ж перша вчасно не оплатила послуги другої, "Автоспецгруп" подала до українського суду позов, аби стягнути з "ДТЕК" понад один мільйон гривень заборгованості. Господарський суд Луганської області справу розглянув, виніс рішення, а Апеляційний суд залишив таке рішення без змін.
"Честь тижня" – Анна Вронська
Судді за головуванням Вронської рішення двох попередніх інстанцій скасували. Мотивували таке рішення тим, що у договорі сторони прописали, що спори має вирішувати третейський суд, а отже українські суди розглядати будь-які питання між компаніями не мали права. Цим рішенням компетенція третейського суду була повністю визнана і залишалась незаперечною.
Премію "Честь тижня" за дотримання вимог закону отримує суддя Верховного суду Ганна Вронська.
Лауреатів премії та антипремії визначає громадська організація "Фундація DEJURE", яка моніторить перебіг судової реформи і добивається очищення суддівських лав.
Повний випуск програми "Честь і НЕчесть" дивіться тут.