Необхідно змінювати більше офісів: як Залужний позбувається радянської спадщини у ЗСУ

Насамперед головнокомандувач ЗСУ відремонтував свій новий кабінет. Залужний завжди боявся туди приходити до попередніх командирів.

Дивіться також Залужний розповів, якою бачить перемогу України та коли вона буде

Залужний зробив ремонт у своєму кабінеті

Щоразу це нагадувало йому про те, що він найбільше ненавидів у спадщині радянської армії: "Будь-який командир, який обійняв свою посаду, фактично був феодалом над своїми підлеглими", – говорив він. Саме це він хотів змінити в українській армії.

"Ці стіни були просякнуті цим", – сказав Залужний. "Коли ти входив сюди, то одразу розумів, що це була помилка – народитися, це була помилка – приїхати сюди".

У будівлі Головного управління Генштабу, побудованому в XIX столітті, кабінет Залужного тепер стоїть окремо – простий і сучасний, з великою книжковою полицею, де Залужний зберігає свою колекцію, зокрема книгу голови КНР Сі Цзіньпіна "Управління Китаєм".

Зміни були зроблені не заради естетики, а для того, щоб місце й людина, яка перебуває в ньому, стали доступнішими.

За словами Залужного, замість того, щоб правити залізним кулаком, він часто запитує думки – і не лише у свого генеральського оточення. Навіть зараз військовослужбовці, які перебувають на передовій, часто можуть звернутися безпосередньо до Залужного через соціальні мережі.

Спробу Залужного змінити культуру української армії помітно й на полі бою. Багаторічна підготовка та поглиблення зв'язків із силами НАТО зробили українські війська більш спритними, ніж російські, у цій війні.

Командири нижчої ланки на місцях часто вправі приймати рішення швидко, а не проганяти кожен дзвінок інстанціями, що було властиво радянському мисленню.

Це вже не радянська армія

"Припущення про те, що це буде війна між великою радянською армією та маленькою радянською армією, у багатьох країнах було помилковим", – сказав міністр оборони Олексій Резніков. "Тому нам казали, що Київ впаде за три дні, а Україна – за три тижні. Але це вже не радянська армія".

Після того, як Резніков дізнався про початок повномасштабного наступу Росії, він прийшов до кабінету Залужного і побачив, що генерал стоїть над великими картами й відповідає на численні телефонні дзвінки.

За словами Резнікова, Залужний отримував інформацію з поля бою та відповідав на неї уривчастими наказами. Але при цьому Залужний щоразу додавав невелике лагідне слово, називаючи свого підлеглого "красенем" або кажучи йому "молодець".

"Це людяність", – сказав Резніков. "Він одягнений у генеральську форму, та його людяність – те, що робить його особливим".

Нове покоління принесе ще більше змін

За словами Залужного, військові, як і раніше, вимагають суворого порядку та дисципліни. Він може бути суворим і вимогливим, але "я не знущаюся з людей, не пригноблюю їх, не принижую".

Відмова від радянської спадщини в українській армії ще не завершена. За словами Залужного, необхідно змінювати більше офісів.

І ще більше змін принесе нове покоління – солдати, про яких Залужний з гордістю каже, що вони знають англійську мову та добре начитані. "Шкода, що ми їх втрачаємо", – сказав він.

Герасимов – розумний ворог

Після боротьби з внутрішнім радянським ідеологічним ворогом він тепер стикається із зовнішнім, який вихваляє ту саму спадщину, яку Залужний хотів викорінити.

Але він, як і раніше, з повагою ставиться до доктрини свого супротивника. Він охоче читає все, що коли-небудь писав генерал Валерій Герасимов, командувач окупаційними військами, називаючи це "дуже цікавим" і нарікаючи на те, що останнім часом він нічого не публікує.

"Він ворог – ворог дуже розумний", – сказав Залужний. "Розумний і тому хитрий. Він, як і раніше, сильний. Тому треба поважати його як такого і шукати способи його вбити. Тому що це єдиний спосіб перемогти".