Насамперед головнокомандувач ЗСУ відремонтував свій новий кабінет. Залужний завжди боявся туди приходити до попередніх командирів.
Дивіться також Залужний розповів, якою бачить перемогу України та коли вона буде
Залужний зробив ремонт у своєму кабінеті
Щоразу це нагадувало йому про те, що він найбільше ненавидів у спадщині радянської армії: "Будь-який командир, який обійняв свою посаду, фактично був феодалом над своїми підлеглими", – говорив він. Саме це він хотів змінити в українській армії.
"Ці стіни були просякнуті цим", – сказав Залужний. "Коли ти входив сюди, то одразу розумів, що це була помилка – народитися, це була помилка – приїхати сюди".
У будівлі Головного управління Генштабу, побудованому в XIX столітті, кабінет Залужного тепер стоїть окремо – простий і сучасний, з великою книжковою полицею, де Залужний зберігає свою колекцію, зокрема книгу голови КНР Сі Цзіньпіна "Управління Китаєм".
Зміни були зроблені не заради естетики, а для того, щоб місце й людина, яка перебуває в ньому, стали доступнішими.
За словами Залужного, замість того, щоб правити залізним кулаком, він часто запитує думки – і не лише у свого генеральського оточення. Навіть зараз військовослужбовці, які перебувають на передовій, часто можуть звернутися безпосередньо до Залужного через соціальні мережі.
Спробу Залужного змінити культуру української армії помітно й на полі бою. Багаторічна підготовка та поглиблення зв'язків із силами НАТО зробили українські війська більш спритними, ніж російські, у цій війні.
Командири нижчої ланки на місцях часто вправі приймати рішення швидко, а не проганяти кожен дзвінок інстанціями, що було властиво радянському мисленню.
Це вже не радянська армія
"Припущення про те, що це буде війна між великою радянською армією та маленькою радянською армією, у багатьох країнах було помилковим", – сказав міністр оборони Олексій Резніков. "Тому нам казали, що Київ впаде за три дні, а Україна – за три тижні. Але це вже не радянська армія".
Після того, як Резніков дізнався про початок повномасштабного наступу Росії, він прийшов до кабінету Залужного і побачив, що генерал стоїть над великими картами й відповідає на численні телефонні дзвінки.
За словами Резнікова, Залужний отримував інформацію з поля бою та відповідав на неї уривчастими наказами. Але при цьому Залужний щоразу додавав невелике лагідне слово, називаючи свого підлеглого "красенем" або кажучи йому "молодець".
"Це людяність", – сказав Резніков. "Він одягнений у генеральську форму, та його людяність – те, що робить його особливим".
Нове покоління принесе ще більше змін
За словами Залужного, військові, як і раніше, вимагають суворого порядку та дисципліни. Він може бути суворим і вимогливим, але "я не знущаюся з людей, не пригноблюю їх, не принижую".
Відмова від радянської спадщини в українській армії ще не завершена. За словами Залужного, необхідно змінювати більше офісів.
І ще більше змін принесе нове покоління – солдати, про яких Залужний з гордістю каже, що вони знають англійську мову та добре начитані. "Шкода, що ми їх втрачаємо", – сказав він.
Герасимов – розумний ворог
Після боротьби з внутрішнім радянським ідеологічним ворогом він тепер стикається із зовнішнім, який вихваляє ту саму спадщину, яку Залужний хотів викорінити.
Але він, як і раніше, з повагою ставиться до доктрини свого супротивника. Він охоче читає все, що коли-небудь писав генерал Валерій Герасимов, командувач окупаційними військами, називаючи це "дуже цікавим" і нарікаючи на те, що останнім часом він нічого не публікує.
"Він ворог – ворог дуже розумний", – сказав Залужний. "Розумний і тому хитрий. Він, як і раніше, сильний. Тому треба поважати його як такого і шукати способи його вбити. Тому що це єдиний спосіб перемогти".