Зеленський – особисто незадоволений нинішнім форматом "Мінська": як президент це пояснює
Президент України Володимир Зеленський заявив, що є незадоволеним поточним форматом "Мінська". Щоправда, це єдиний формат, в якому Україна та Росія працюють сьогодні із питань Донбасу.
Заява Зеленського щодо мінського формату
Про це Зеленський заявив у коментарі виданню Politico Europe. Розмова відбулася 3 жовтня 2020 року.
Актуально Росія в ТКГ вимагає змінити умови перемир'я і наполягає на спільних інспекціях
Як зауважив президент України, питання нормандського формату вирішують технічно в мінському процесі у форматі ТКГ.
Коли розпочалася війна, була необхідність, було підписано "Мінськ". Я – особисто незадоволений тим форматом "Мінська" та послідовністю й формулюванням деяких пунктів, які було підписано. Я – особисто повністю незадоволений саме складом цього формату,
– підкреслив Зеленський.
Щоправда, додає президент, це єдиний формат, у якому сьогодні працюють щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Щоб був діалог, який, впевнений Зеленський, приведе до повернення територіальної цілісності.
"Коли ми говоримо про один із пунктів "Мінська" – надання особливого статусу чи зміни до Конституції, я відверто кажу, що ті деталі, які цей пункт передбачає, – регулює зміни Конституції згідно з децентралізацією. Ми змінюємо децентралізацію, голосуємо за важливий законопроект, і тоді ці зміни до Конституції надають ті можливості Донбасу, яких вони потребують", – зазначив він.
Водночас Зеленський наголосив, ніхто не може впливати на зміну Конституції України, крім народу України. Це передбачається тільки в такому форматі.
Зверніть увагу Мінськими домовленостями Москва загнала себе у пастку: пояснення Резнікова
Головне про мінські угоди
Це узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін-учасників врегулювання ситуації на Донбасі в нормандському форматі:
- Мінський протокол;
- Меморандум про виконання положень Протоколу;
- Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу.
Хоча мінські угоди й розділяють на "перші" і "другі", офіційно існує лише Протокол, який містить низку домовленостей і Комплекс заходів щодо їх виконання.
Мінські угоди є передусім політичними, а не юридично обов'язковими документами. Вони – не ратифіковані Верховною Радою України як міжнародно-правові договори.
11 – 12 лютого 2015 року було узгоджено Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (так званий "Мінськ – 2"). Угоду також підписала контактна група, що складається з представників Росії, України та окупованого Донбасу. Документ містить 13 пунктів, а його мета – деескалація збройного конфлікту на Сході України.
Що передбачає Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу
- Негайне та всеосяжне припинення вогню в окремих районах Донецької та Луганської областей України та його суворе виконання.
- Відведення важких озброєнь обома сторонами на рівні відстані з метою створення зони безпеки.
- Моніторинг з боку ОБСЄ режиму припинення вогню.
- Відведення важкого озброєння із застосуванням всіх необхідних технічних систем.
Деякі поправки до мінських угод уже вносили. Наприклад, про розведення сил та "формулу Штайнмаєра", які 1 жовтня 2019 року підписали члени ТКГ у Мінську.