Вони воюють з символами: Жадан пояснив, чому росіяни так бояться Бандери й інших героїв
Росіяни бояться українських героїв та намагаються їх максимально демонізувати чи взагалі викреслити. Але їм ніколи не вдасться це зробити.
Про це 24 Каналу розповів український письменник Сергій Жадан, зауваживши, що, ймовірно, росіяни на рівні інстинктів усвідомлюють від кого йде найбільша небезпека – від героїв.
До теми Ідеолог українського націоналізму, вбитий за наказом Хрущова: що відомо про Степана Бандеру
Звісно, є жертви режиму, яких росіяни знищували. Вони також герої. Але вони не викликають страху в росіян.
Жертва не поведе за собою. Переможець поведе. Чому вони так ненавидять Бандеру? Бо він сформував рух, який їх знищував та бив. Ні в їхніх очах, ні в очах українців він не є жертвою. Він герой. Звідси і ненависть до нього. Так само з Шухевичем, Сагайдачним. Вони воїни. Переможці,
– зауважив Жадан.
Україна має багато героїв
Як наголосив Жадан, приємно бачити, як зараз українські бригади беруть імена українських героїв. Їх у нас дійсно багато. І є нові. До прикладу, поруч з Сагайдачним, Мазепою, Петлюрою стоїть також Дмитро Коцюбайло (Да Вінчі).
Його підрозділ носить його ім'я. Це вже ця історична тяглість. "Намистина", яка з'єднує великий український історичний шлях. Наша трагедія – у незнанні історії. І в неготовності повністю прийняти своє минуле та переглянути речі, які пов'язані з минулим,
– підкреслив Жадан.
Це – дуже серйозний та некомфортний процес. Адже з роками знання поступово систематизуються. А виявляється, що дещо з цього може бути і фальсифікацією.
Росія намагалася і намагається монополізувати та фальсифікувати історію. Але їй не вдасться її змінити. Якісь матеріальні речі дійсно можна знищити. Але історія – нематеріальна спадщина.
Можна вбити людину. Але дух, ідея, сила, якою людина встигла поділитися, її важко знищити. Можна заховати могилу Хмельницького, привласнити його ім'я, вписати в імперський контекст. Сама постать Хмельницького значно цікавіша, складніша, наповнена розбіжностями, аніж спроба Росії вкласти її в імперський контекст. Як би вони не хотіли це зробити, не вийде вивести поза межі суспільної свідомості. Спрацьовує тяглість, відчуття свого, відчуття спадкоємності. Воно сильніше за пропаганду, ідеологію, цензуру чи тиск,
– наголосив Жадан.