Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів, що в Івано-Франківський області, пише 24 Канал. На той момент село входило до Калуського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії.

До речі Зеленський, Бандера та Залужний – у першій десятці: обрали найвидатніших українців усіх часів

Бандера народився у багатодітній родині греко-католицького священника. Його мати походила з родини священиків Глодзінських. Всього в сім'ї було семеро дітей, Степан Бандера був другим після найстаршої сестри Марти-Марії.

У травні 1919 року під час наступу польських військ десятирічний Степан Бандера разом із сім'єю був евакуйований до подільського містечка Ягільниці, де вони перебували до вересня.

Уся правда про Степана Бандеру: дивіться відео

У 1919 році Бандера вступив до української гімназії у Стрию, де вчився до 1927 року. У 1922 році він став учасником Пласту. Того ж року його мати померла від туберкульозу.

У середині 1927 року Степан Бандера склав випускні іспити в гімназії і збирався вступити до Української господарської академії в місті Подєбради у Чехословаччині, але польська влада відмовилась надати йому закордонний паспорт.

У вересні 1928 року Степан Бандера переїхав до Львова, де записався на агрономічний відділ Високої Політехнічної Школи, яку так і не закінчив через арешт.

У 1932 – 1933 роках Степан Бандера виконував функцію заступника крайового провідника, а в середині 1933 року був призначений крайовим провідником ОУН і крайовим комендантом УВО в Західній Україні.

14 червня 1934 року Бандеру заарештували. Причиною арешту було вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, який керував акціями "пацифікації" українців, внаслідок яких постраждали від побоїв понад тисячу людей і від семи до 35 людей загинули.

Бандера здійснював загальне керівництво замахом на Перацького. Член ОУН Григорій Мацейко мав підірвати Перацького та загинути разом з ним. Однак вибуховий пристрій не спрацював, після чого Мацейко застрелив польського міністра.

Степана Бандеру заарештували за день до вбивства Перацького. Спочатку Бандеру засудили до смертної кари, але потім вирок замінили на довічне ув'язнення.

У в'язниці він перебував до вересня 1939 року. Після початку Другої світової війни в'язням-націоналістам вдалося звільнити Бандеру з одиночної камери, де він на той час перебував, після чого він дістався до Львова.

Після вбивства радянським агентом Судоплатовим Євгена Коновальця Провід ОУН очолив полковник Андрій Мельник. Група молодих націоналістів на чолі зі Степаном Бандерою вимагала від Мельника змінити вичікувальну тактику та перейти до дій. Унаслідок цього ОУН розкололася й у 1940 році утворився "Революційний Провід ОУН" на чолі з Бандерою.

Незадовго до німецько-радянської війни Бандера ініціював створення у Кракові Українського Національного Комітету для об'єднання українських політичних сил в боротьбі за державність. За згодою німецького режиму ОУН-Б сформувала батальйони Нахтігаль і Роланд, які Бандера вважав ядром майбутньої української армії.

30 червня 1941 року Провід ОУН-Б проголосив відновлення Української Держави у Львові. Через це вже 5 липня 1941 року Бандеру заарештували гітлерівці та відправили до Кракова. Там від нього зажадали відмовитись від проголошення української державності, але він не став цього робити.

У січні 1942 року разом з кількома соратниками з ОУНР він потрапив до "Целленбау" – відокремленого барака ("бункера") в концтаборі "Заксенгаузен". Після виходу Бандери на волю гітлерівці спробували приєднати до своїх сил ОУН-Б і УПА як союзників проти Москви. Але Бандера відкинув таку пропозицію.

Наприкінці грудня 1944 року гестапо перевело Бандеру в Берлін. 1 лютого 1945 року Бандера з родиною втік під час авіаційних бомбардувань до Тіролю. Звідти він згодом переїхав до Відня.

У 1947 році Бандера знову очолив Провід ОУН-Б. Він вирішив продовжувати збройну боротьбу проти Москви у післявоєнний час і організовував крайовий зв'язок і бойові групи ОУН-Б, доки його не вбили.

Бандеру було вбито 15 жовтня 1959 року в Мюнхені. Його знайшли ще живого, залитого кров'ю. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціаніду калію.

17 листопада 1961 року німецькі судові органи проголосили, що вбивцею Степана Бандери є Богдан Сташинський з наказу Олександра Шелєпіна та Микити Хрущова.

Після докладного слідства проти вбивці відбувся так званий "процес Сташинського" з 8 до 15 жовтня 1962 року. Ухвалу проголошено лише 19 жовтня – вбивцю засуджено на 8 років в'язниці.

Суд над вбивцею Бандери: відео

Німецький Верховний Суд у Карлсруе затвердив, що головним обвинуваченим у вбивстві Бандери є радянський уряд у Москві.

Двоє братів Степана Бандери, Василь та Олександр, загинули у концтаборі Аушвіц наприкінці липня 1942 року. Третього брата, Богдана, розстріляло гестапо.

У липні 1941 року батька Степана Бандери розстріляло в Києві НКВД, а двох його сестер вивезли в табори в Сибіру. Третя сестра Степана Бандери на 10 років потрапила в радянські табори у 1946 році.

20 січня 2010 року президент Віктор Ющенко надав Бандері звання Героя України з відзначенням орденом Держави (посмертно). Рішення викликало неоднозначне сприйняття як в Україні, так і за її межами.

Зокрема, темою Бандери всіляко намагалася маніпулювати Москва, впливаючи на східні регіони України. У Кремлі звинувачували Бандеру та українських націоналістів у підтримці нацистів, що є неправдою. Бандера боровся за Україну проти СРСР, Німеччини та Польщі.

Він заявляв, що український націоналістичний рух не має нічого спільного з нацизмом, фашизмом або націонал-соціалізмом. Послідовно виступав проти тоталітаризму, імперіалізму, расизму та комунізму.

Та навіть зараз кремлівська пропаганда використовує слово "бандеровци" щодо українців, які захищають свою землю. Завдяки російській пропаганді це слово вкорінилося серед росіян і проросійських українців. Словом "бандеровци" Росія залякує власних людей і виправдовує війну проти України, мовляв, російські військові прийшли "визволяти" українців.

З початку повномасштабного вторгнення Росії ставлення до Бандери дещо змінилося й ідеолога українського націоналізму почали підтримувати в регіонах, де раніше ставилися скептично. Наприклад, вулиця Бандери з'явилася у Дніпрі.

Ще у 2021 році український TikTok заполонили відео школярів, які записували різні ролики з мелодією "Батько наш Бандера". З початком повномасштабної агресії відповідні ролики стали ще більш популярними.

Українці активно тролять росіян через їх пропагандистські наративи.

У Скадовську діти зухвало відповіли окупанту, що Бандера – їхній батько: відео