Звільнення Данилюка: як зняли міністра фінансів та чому це важливо
У четвер, 7 червня, Верховна Рада підтримала подання Кабінету Міністрів та власне очільника уряду Володимира Гройсмана щодо відставки міністра фінансів Олександра Данилюка. За проголосували 254 народні обранці. Журналісти 24 каналу розібрались, що саме відбувалось навколо відставки та які наслідки вона матиме.
Хто такий Олександр Данилюк?
Колишній міністр фінансів України в уряді Володимира Гройсмана. Закінчив Київський інститут інвестиційного менеджменту, Національний технічний університет (КПІ) за фахом інженер-електрик, а також Бізнес школу (MBA) Індіанського університету (США). Розпочав кар'єру у державній службі у 2005 році, коли став економічним радником прем'єр-міністра Юрія Єханурова. Серед іншого займався приватизацією "Криворіжсталі", питаннями енергетики тощо. Був позаштатним радником екс-президента України Віктора Януковича. З вересня 2010 року, Олександр Данилюк очолював Координаційний центр з впровадження економічних реформ. Він переміг у конкурсі на цю посаду.
З 17 липня 2014-го – постійний представник Президента України в Кабінеті Міністрів. З вересня 2015-го – Заступник глави Адміністрації Президента України. 14 квітня 2016 року Верховна Рада призначила новий склад Кабміну, у складі якого Олександр Данилюк обійняв посаду міністра фінансів.
Читайте також: Верховна Рада проголосувала за відставку міністра фінансів Данилюка
Офіційно задекларував серед пріоритетів своєї діяльності такі пункти – поліпшення інвестиційної привабливості України, прозорі правила ведення бізнесу для українських підприємців та закордонних інвесторів та системна реформа державних фінансів, реформа Державної фіскальної служби та митниці, аудиторська реформа.
За час роботи відзначився також низкою скандалів. Всі спроби реформувати ДФС завершились гучним скандалом з Насіровим та конфліктом із самою службою. Проте реформувати ДФС Мінфіну так і не вдалося. Уже у 2018 році Мінфін виніс на громадське обговорення проект закону про верифікацію та моніторинг державних виплат, аби розуміти хто, чому та в яких розмірах отримує допомогу від держави. Але законопроект донині залишається законопроектом. На час його роботи припав і скандал із націоналізацією "Приватбанку". Окрім цього, Данилюка звинувачують у несплаті 700 тисяч гривень податків під час роботи у Великій Британії та у володінні незазначеною в декларації квартирою в Лондоні. Данилюк звинувачення відкидає.
Чому його звільнили?
Фактично – за поданням прем’єр-міністра Володимира Гройсмана. Такий крок прем’єр пояснив тим, що Данилюк спровокував конфлікт на засіданні відомства, поширивши у листі міжнародним партнерам України викривлену інформацію напередодні важливих перемовин з ЄС. За його словами, це могло поставити під загрозу їхні результати. Згодом подання Гройсмана підтримав Кабінет Міністрів, який вніс відповідний документ на розгляд Верховної Ради. Крім того, Комітет Верховної Ради з питань бюджету провів голосування та рекомендував парламенту звільнити Данилюка із займаної ним посади.
Читайте також: Чи постраждають українці від конфлікту між Гройсманом і Данилюком
Данилюк натомість прокоментував таке рішення уряду. Як написав чиновник на своїй сторінці у Facebook, на нього уже упродовж року чиниться колосальний тиск. "Від мене вимагають підтримати програму "Субвенції на соціально-економічний розвиток регіонів". У перекладі на людську мову, це – роздача грошей на проекти депутатів-мажоритарників. Це політична корупція, у народі – "гречка". Тому мене поставлено перед вибором: піти або стати співучасником", – зауважив він.
Що саме відбулось між Гройсманом і Данилюком?
Тривалий конфлікт, найгарячішою точкою якого стала саме та суперечка на засіданні уряду щодо вакансії заступника Данилюка з податкового напрямку. Міністр у черговий раз просив призначити на це місце директора департаменту податкової політики Яну Бугримову. Саме вона працювала над реформою Державної фіскальної служби. Прем’єр у черговий раз відмовив. Через це вони і посварилися.
Після цього Гройсман забрав із відання Міністерства фінансів ДФС і підпорядкував її напряму Кабміну. У відповідь Данилюк надіслав листа-скаргу послам країн "Групи семи", де повідомив, що президент Порошенко упродовж кількох років намагався призначити йому помічника, зручного близькому президентському товаришеві Ігорю Кононенкові та голові комітету з питань податкової та митної політики Ніні Южаніній (яка тривалий час виступала послідовним критиком дій Данилюка). Він також наголосив, що таким чином Гройсман свідомо гальмує реформу ДФС. Цей лист надійшов послам за день до переговорів у Брюсселі про виділення макрофінансової допомоги Україні у розмірі мільярда євро. Він і розлютив Гройсмана, оскільки реально міг провалити переговори.
Що стоїть за конфліктом?
Ціна питання – економічна стабільність в Україні. Україна вже зараз стоїть на межі глибокої економічної кризи. У відкритому листі економістів та представників бізнесу зазначається, що у другій половині цього року український уряд має заплатити понад 3 мільярди доларів кредиторам. Наступного року – близько 7 мільярдів. Цих грошей держава не має, і джерела отримання їх поки відсутні. Невиплата боргу означає катастрофічну девальвацію гривні з неминучим стрімким зубожінням більшості українських громадян.
Читайте також: Україні загрожує нова економічна криза: по кому "вдарить" і як запобігти
У цій ситуації є три варіанти: продовження програми співробітництва з МВФ; позики в приватних інвесторів; радикальне скорочення видатків бюджету. І найбільш прийнятною та вигідною Україні є співпраця з фондом. Але ця програма не буде продовжена, доки Україна не повернеться на шлях реформ. З МВФ чи без, через відсутність боротьби з корупцією і повільні реформи ми втрачаємо останній шанс. І той варіант виходу з особистого конфлікту, який обрали прем’єр та тепер уже колишній міністр фінансів може вкрай негативно позначитись на стосунках України з її потенційними кредиторами.
Чому це важливо?
Тому що Україна реально потребує залучення зовнішніх коштів – це запорука регулярності соціальних виплат. Співробітництво з МВФ нам потрібне. Але поки що воно у підвішеному стані. З моменту затвердження програми МВФ в березні 2015 року, Україна залучила лише 8,7 з 17,5 мільярдів доларів. Останній транш нам прийшов у квітні 2017 року. Цього року НБУ і Мінфін сподівалися отримати ще два транші – на 2 і 1,5 мільярдів доларів. Зараз уже визнають: сума фінансування на цей рік зменшилася до 1,8 мільярдів доларів.
Читайте також: Небезпека кризи: відкритий лист українському суспільству від бізнесу та провідних економістів
Якщо його отримати не вдасться, Україна ризикує залишитися без фінансування Фонду вже в наступному році: програма МВФ закінчується в березні 2019 року. Окрім того, продовження програми співпраці з МВФ є однією з ключових умов надання Україні макрофінансової допомоги на мільярд євро.
Хто може стати наступним міністром фінансів?
Один із найбільш обговорюваних варіантів – глава податкового комітету парламенту Ніна Южаніна, яка так послідовно критикувала Данилюка. Вона вважається креатурою Порошенка. Зараз вона є депутатом Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка "Солідарність". Проте на теперішньому етапі погодження цієї кандидатури немає.