Мости, метро, знищена садиба Зеленських: яким був 2024 для Києва, на що піде 90 мільярдів у 2025

12 грудня 2024, 14:00
Читать новость на русском

У третій рік повномасштабного вторгнення столиця відкривала нові мости, перезапускала будівництво метро на Виноградар та отримала декілька нових автобусних маршрутів між берегами. На жаль, не обійшлося без втрат – найгучніший випадок це садиба Зеленських на вулиці Кониського, яку зніс забудовник влітку.

24 Канал підсумував, що відбувалося зі столичною інфраструктурою цього року та на що чекати у наступному, 2025-му.

"Втомлені", нові та відновлені мости

У 2024 році кияни отримали від міської влади здебільшого нові (а також відремонтовані та добудовані) мости. Серед основних об'єктів такі:

  • Подільський міст. У грудні 2023-го мостом запустили рух автобусів №111 від метро "Лівобережна" до площі Українських Героїв, пізніше на лівому березі маршрут подовжили до Дарницької площі. 1 грудня цього року мостом пустили ще два маршрути автобусів та відкрили рух для авто із виїздом на Рибальський острів та на Райдужний масив.

До теми 2 мільярди на аварійний ремонт: що не так із мостом Метро в Києві і що там планують змінити

  • Міст Метро. Цього року на мості, збудованому майже 60 років тому, стартували протиаварійні роботи, оскільки міст перебуває в аварійному стані.
  • Інші мости та шляхопроводи. Цього року завершили реконструкції Дегтярівського шляхопроводу та розв'язки на перетині вулиць Богатирської та Полярної. Реставраційні роботи тривали на 17 об’єктах, зокрема на ділянках Кільцевої дороги та основних транспортних вузлах столиці.

Найпомітніше відкриття цього року – пішохідний міст-хвиля на Оболонський острів, який відкрили 24 травня 2024 року. Він з'єднує парк Наталка на Оболонській набережній із рекреаційною зоною на Оболонському острові. Будівництво мосту почалося у 2020 році, але через повномасштабне вторгнення Росії проєкт призупинили, а роботи відновили лише у 2023 році.


Міст-хвиля напередодні відкриття / Фото Валентини Поліщук, 24 Канал

Проєкт реалізовано за кошти іноземних меценатів. Зокрема, Метрополія Великого Парижа виділила 19,5 мільйона гривень, а Тайвань надав фінансову допомогу в рамках угоди з Києвом. Також частково будівництво підтримували українські меценати та міський бюджет.

Виготовлення металевих конструкцій виконували на заводі "Азовсталь" до початку війни. Разом із мостом облаштували рекреаційні зони, зокрема пляж та спортивні майданчики. 

До теми Пережила війни та обстріли: чому в Києві знесли історичну садибу Зеленських і що про неї відомо

Що відбувалося з історичними пам'ятками у Києві у 2024 році 

19 липня у Києві знесли історичну садибу Зеленських, збудовану наприкінці XIX століття на вулиці Кониського (раніше Тургенєвській) у Києві. Це викликало широкий суспільний резонанс через її культурну значущість. Активісти намагалися зберегти будівлю, зібравши на момент знесення понад 6 тисяч підписів під відповідною петицією. Попри це, забудовник ТОВ "Тургенєв Білд" демонтував будівлю.  

Садиба не мала офіційного статусу пам’ятки архітектури, оскільки місцева влада не внесла її до відповідного реєстру. Водночас 1 серпня 2021 року садибу внесли до "Списку Кличка" з історичними будівлями, що потребують захисту. Однак міністерство культури та інформаційної політики почало розглядати можливість її охорони лише після того, як руйнування вже відбулося. У КМДА засудили цей вчинок як "цинічне самоуправство", а прокуратура ініціювала розслідування. Врешті наприкінці листопада Верховний суд визнав демонтаж законним.  

У жовтні Ганна Старостенко, заступниця голови КМДА, яка координує роботу Департаментів культури та охорони культурної спадщини, розповіла, що культурна спадщина Києва під загрозою через байдужість власників історичних будівель і бездіяльність центральної влади. Це стається через те, що нинішнє законодавство у сфері захисту культурної спадщини не дає місцевій владі, за словами Старостенко, можливість ефективно захищати своє історичне надбання, що призводить до руйнування та втрати важливих для Києва об'єктів.

Відновлення будівництва метро на Виноградар

Ще один довгобуд Києва – метро на Виноградар – не зміг прийняти перших пасажирів у 2024 році. Роботи на будівництві, запланованому ще у 1970-х, почали у 2019 році, із запізненням на кілька років. Хоча мер Віталій Кличко писав, що "роботи тривають за графіком", будмайданчики спорожніли вже у 2020 році. Підрядником був "Київметробуд", який виграв тендер на 5,98 млрд гривень.


Відновлене у жовтні будівництво / Фото Автострада

Врешті будівництво продовження зеленої гілки від станції "Сирець" зі станціями "Мостицька" та "Проспект Правди" (тепер – "Варшавська") зупинилося. Компанію звинуватили у використанні коштів не за призначенням, зокрема у розміщенні отриманих авансів на депозитах. У 2023 році через затримки з компанією розірвали контракт, а частину коштів було стягнуто до бюджету.

Новим підрядником у 2024 році стала компанія "Автострада", яка активізувала будівництво станцій з жовтня цього року. За попередніми планами, перші дві станції ("Мостицька" і "Проспект Правди") мають бути готові до експлуатації за 30 місяців після початку робіт.

На що передбачені кошти в столичному бюджеті-2025

Київрада 6 грудня ухвалила бюджет столиці на 2025 рік – як кажуть у міській владі, він "збалансований" та має у розпорядженні кошти на понад 90 мільярдів гривень. Зокрема, заплановані кошти на такі напрями:

  • на сферу освіти – близько 32,4 мільярда гривень;
  • на транспорт – понад 18,6 мільярда гривень;
  • на житлово-комунальну сферу – понад 7 мільярда гривень; 
  • на соціальний захист – майже 10 мільярда гривень; 
  • на сферу медицини – майже 6,5 мільярда гривень.

У 2025 році Київ витратить 14 мільярдів гривень на будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт інфраструктури. Це передбачено програмою економічного і соціального розвитку міста на 2024 – 2026 роки, яку затвердили депутати Київради. За інформацією Департаменту економіки та інвестицій КМДА, 4 мільярди гривень підуть на капітальні вкладення, а ще 10 мільярдів – на капітальний ремонт. 

У 2025 році кошти будуть використані на відновлення об’єктів, пошкоджених через війну, а також на оновлення житлового фонду – ремонти, модернізацію ліфтів, покращення енергоефективності, заходи з безбар’єрності, а також облаштування укриттів для цивільного захисту. Також продовжать роботи на дорогах та інших об’єктах транспортної інфраструктури.

24 Канал детально вивчив бюджет Києва на наступний рік. Так, у 2025 році на потреби Департаменту транспорту Києва буде виділено майже 19 мільярдів гривень. З цієї суми 4,2 мільярда гривень підуть на розвиток та утримання інфраструктури, а ще 2,5 мільярда – на реконструкцію мостів і шляхопроводів.

Велику частину бюджету складають витрати на регулювання тарифів на транспортні послуги: 4,2 мільярда гривень буде направлено на підтримку київського метро, 2,6 мільярда – на трамваї та тролейбуси, а майже 1,2 мільярда – на автобусний парк.

Крім того, значні суми передбачено на капітальні вкладення в об'єкти транспортної інфраструктури. Наприклад, на реконструкцію Дегтярівського шляхопроводу виділять понад 10 мільйонів гривень. Ремонт тягових підстанцій КП "Київпастранс" у різних районах міста отримає 8 мільйонів для Голосіївського, 15,5 мільйона для Оболоні та 20 мільйонів для Печерська.

150 мільйонів гривень заплановано на реконструкцію шляхопроводу біля станції метро "Дарниця", ще 100 мільйонів — на Подільський мостовий перехід. Для розвитку дорожньої інфраструктури цього мосту буде виділено 300 мільйонів гривень, які планується отримати у вигляді субвенції з державного бюджету. Окремо 100 мільйонів гривень підуть на реконструкцію розв'язки на перетині проспекту Берестейського та вулиці Вадима Гетьмана – мовиться про Шулявський міст, який досі не добудований з відкриття у 2019 році.

На будівництво нової лінії метро на Виноградар у 2025 році планують витратити 757,4 мільйона гривень.

До теми Коли поїде метро на Виноградар у Києві: чи добудують врешті зелену лінію і чому це важливо

Важливо! КП "Київський метрополітен" уклало договір на продовження робіт із будівництва Сирецько-Печерської лінії метрополітену в напрямку житлового масиву Виноградар із ТОВ "Група компаній "Автострада". Умови договору не передбачають передплати. Компанія виконуватиме підрядні роботи власним коштом. І лише після перевірки державною експертизою якості виконаних робіт здійснюватиметься оплата.

Ще 44 мільйони гривень передбачено на реконструкцію Лівобережного каналізаційного колектора, який зазнав серйозних пошкоджень під час проривів у 2024 році. У селі Підгірці, що біля Обухова, проведуть етап реконструкції полігону побутових відходів за 150 мільйонів гривень. Також 214 мільйонів гривень буде направлено на реконструкцію дамб мулових полів на Бортницькій станції аерації, які раніше були в аварійному стані.

Важливо! До 12 грудня приймаються пропозиції на тендер щодо капітального ремонту станції "Романа Шухевича" на лівобережній лінії швидкісного трамвая в Києві. Роботи включають відновлення конструкцій сходів, які обвалилися на початку 2024 року. Очікувана вартість контракту – 12,5 мільйона гривень. Завершити роботи необхідно до 30 серпня 2025 року.

У 2025 році у столиці плануються також такі медичні проєкти на загальну суму 58,1 мільйона гривень:

  • реконструкція Київської міської клінічної лікарні №6 для створення лікарні швидкої допомоги "Правобережна", що коштуватиме понад 2 мільярди гривень до 2028 року;
  • реконструкція Свято-Михайлівської (раніше – Олександрівської) клінічної лікарні;
  • реконструкція у центрі первинної медико-санітарної допомоги на Мінському проспекті за 16,1 мільйона гривень (половина обсягу реконструкції);
  • роботи у Київському міського будинку дитини "Берізка" – збудують корпуси фізичної та реабілітаційної медицини;
  • один з об'єктів планується завершити за 14 мільйонів гривень до кінця 2025 року – захисну споруду у Київському фтизіопульмонологічному центрі.

Деякі з перерахованих у матеріалі інфраструктурних проєктів – "гості" столичного бюджету уже далеко не перший рік. Насамперед це Подільський міст, який уже два десятки років викачує кошти з бюджету. Попри те, що міст нарешті став проїзним, йому ще не один рік відкриватися по частинах.

На нас чекає відкриття естакади над залізницею, відкриття тротуарів і колись – відкриття метро. Схожа історія і з Шулявським шляхопроводом та добудовою метро. Цілком ймовірно, що ці статті у бюджеті кияни бачитимуть і у 2026-му, і у подальших роках.