Укр Рус
19 березня, 16:00
12

Орбан блокує 90 мільярдів євро, МВФ тисне через податки: чи ризикує Україна залишитися без фінансування

Ще у лютому Європейський Союз погодив виділення Україні кредиту на суму 90 мільярдів євро. Як повідомила на своїй сторінці в X президентка Європарламенту Роберта Мецола, відповідний документ вже підписано. 

Як відомо, ці кошти мають профінансувати ключові потреби України: забезпечення безперервної роботи основних державних інституцій, підтримка обороноздатності України, а також зміцнення спільної європейської безпеки тощо. 

Втім уряд Угорщини виступив проти погодження ЄС цього кредиту допоки не буде відновлено транзит російської нафти через трубопровід "Дружба". Підтримує це рішення і Словаччина. І оскільки за правилами ЄС усі 27 країн повинні підтримати кредит, який має фінансуватися коштом спільних запозичень об'єднання, надання коштів Україні поки залишається під питанням. 

На цьому фоні не зовсім оптимістично звучать заяви від МВФ, який стурбований виконанням зобов'язань щодо пакета допомоги у розмірі 8 мільярдів доларів через зволікання українського уряду. 

24 Канал дізнався, чи справді Україна може стикнутися із проблемами у фінансуванні, наскільки критичною є проблема блокування Угорщиною та Словаччиною кредиту у розмірі 90 мільярдів євро та які труднощі виникнули у співпраці України з МВФ.

Нещодавно міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вкотре підтвердив, що Угорщина блокуватиме рішення ЄС щодо надання кредиту Україні.

Читайте також Україна ризикує залишитись без фінансування МВФ: яку ключову умову висунув фонд

Поки ми перебуваємо в умовах нафтової блокади, ми не збираємося погоджуватися з цим рішенням, 
– сказав Сійярто під час засідання Ради Європейського Союзу у закордонних справах.

Словаччина також не забарилася і дала зрозуміти, що блокуватиме виділення 90 мільярдів євро, якщо партія Віктора Орбана "Фідес" програє вибори в Угорщині, які пройдуть 12 квітня. 

Найголовніше послання полягатиме в тому, що Словаччина готова перейняти естафету від Угорщини, якщо це буде необхідно, 
– заявив прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо у відеозверненні на своїй сторінці в Facebook.

Але доктор економічних наук Сергій Кораблін у коментарі для 24 Каналу зазначає, що ситуація, яка загострилася через блокування Угорщиною кредитного пакета ЄС для України, схоже, поступово врегульовується. 

 

Сергій Кораблін

Член-кореспондент НАН України, заступник директора з наукової роботи в ДУ "Інститут економіки та прогнозування НАН України"

І апогей дискусій з цього приводу, здається, вже пройдено.

Про схоже говорить й Олександр Паращій для 24 Каналу. Він зазначає, що насправді Україна без цих грошей не залишиться. 

 

Олександр Паращій

Керівник аналітичного департаменту Concorde Capital

Але питання лише в тому, скільки часу займе прийняття цього рішення на рівні ЄС. У нас є запас часу десь до середини травня.

Зауважте! Станом на 17 березня, болгарське видання заявляло, що рішення щодо кредиту ЄС для України вже ухвалене й нібито змінювати його не планують. Однак станом на зараз допомога досі залишається заблокованою. Пізніше телеграм-канал "Шрайк Ньюс" спростував заяву, де пояснив, що її було неправильно інтерпретовано. 

Річ у тім, що під час брифінгу лідерів ЄС у Києві 24 лютого президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що Євросоюз знайде спосіб узгодити кредит для України на суму в 90 мільярдів євро попри блокування Угорщини. 

Втім у виданні Politico з посиланням на джерела зазначається, що наразі юридичних механізмів швидко обійти вето немає, а серед єдиних варіантів є направлення місії для з'ясування фактів щодо трубопроводу в Україні. 

Нагадуємо! Наразі Рада ЄС із загальних питань вже ухвалила 2 документи, які роблять можливим продовження технічної роботи з надання Україні кредиту. Втім 3 документ, який також необхідний для надання коштів, досі блокується. Йдеться про документ щодо змін до довгострокового бюджету ЄС, передає "Європейська правда".

Економіст Борис Кушнірук у розмові з 24 Каналом пояснює, що питання із фінансування в 90 мільярдів євро, яке передбачено для України на 2026 – 2027 роки, найімовірніше, буде розв'язане, втім наразі поки невідомо як. Як зазначає Кушнірук, для України в середньому потрібно від 45 до 50 мільярдів доларів на рік.

 

Борис Кушнірук

Голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру

Є припущення, що остаточне рішення відкладуть до виборів в Угорщині, які відбудуться 12 квітня. Водночас до цього часу ЄС може ухвалити тимчасове або проміжне рішення. 

Про варіанти для ЄС говорить для 24 Каналу й економіст Ярослав Жаліло. Втім він зауважує, що ідея щодо відтермінування рішення стосовно надання кредиту до проведення виборів в Угорщині є не найкращою ідеєю, адже навіть якщо влада в країні зміниться, тобто буде новий прем'єр-міністр, то для ухвалення рішення доведеться чекати ще довго.

 

Ярослав Жаліло

Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

Після обрання нової влади буде перехідний момент. Потрібно, щоб спочатку парламент країни зібрався, провелися консультації, сформувалася коаліція тощо. Я не уявляю собі технічно, як це можна взагалі очікувати, що після виборів одразу щось поміняється. 

  • Нагадуємо, що кошти у розмірі 90 мільярдів євро, які ЄС планує надати Україні на 2026 – 2027 роки, є кредитом, що підкріплений саме спільним бюджетом ЄС. Це є довгостроковим кредитом, який забезпечуватиметься резервом Євросоюзу.
  • Хоч раніше йшлося про те, що це буде відбуватиметься внаслідок відсотків від заморожених російських активів, але узгодити рішення так і не вдалося, зокрема через юридичні ризики.  

За словами Ярослава Жаліла, наразі потреби України у фінансуванні закриті, принаймні до травня. Крім того, зараз посилюється так званий інфляційний податок: дорожчає пальне та інші товари. Це може призвести до зростання номінальних доходів бюджету, адже надходження можуть виявитися більшими, ніж очікувалося.

В останні місяці минулого року Україна отримала чимало траншів із фінансовою підтримкою, тому фінансова подушка наразі накопичена. Відтак поки що проблем із фінансування не прогнозується, 
– додає економіст.

Втім повністю відкидати вплив такої ситуації на економіку не можна, адже вона в будь-якому разі позначиться на ній через зростання невизначеності. Це, своєю чергою, може посилювати девальваційні очікування. 

  • Очікування можуть формувати додатковий тиск на гривню. У такому разі Нацбанку доведеться проводити додаткові інтервенції, щоб компенсувати зростання попиту на валюту.
  • Крім того, частина учасників ринку може закладати й підвищені інфляційні очікування.
  • Додаткову турбулентність також створює невизначеність у світовій економіці, зокрема на тлі ситуації з цінами на пальне.

Попри це, Жаліло наголошує, що суто технічно, навіть якщо виникнуть проблеми з надходженням коштів (йдеться про затримку фінансування), то прямого впливу на курс – тобто негайної девальвації гривні – очікувати не варто. 

Попри ситуацію з наданням кредиту ЄС та вето Угорщини, з'явилася ще одна проблема. У Bloomberg зазначають, що МВФ нібито вагається щодо продовження допомоги Україні в межах фінансового пакета підтримки на 8,1 мільярда доларів, адже депутати зволікають із заходами, які потрібні для вивільнення фінансування. Зокрема йдеться про ухвалення змін щодо ПДВ. 

Можу сказати, що я стурбована, 
– заявила постійний представник МВФ в Україні Прісцилла Тоффано.

Відомо, що час для того, щоб ухвалити ці законодавчі зміни, є до кінця березня. В іншому випадку фінансування програми залишатиметься заблокованим. Наразі Україна отримала лише перший транш за програмою у розмірі 1,5 мільярда доларів, повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко. 

Олександр Паращій підтверджує, що розгляд податкових питань Радою є одним зі структурних маяків в угоді з МВФ, від яких залежить доля майбутніх траншів фонду. 

Але це не означає, що тут не може бути компромісів, наприклад щодо оподаткування малого бізнесу. Рада МВФ затвердила нову програму, отже вагань там немає, 
– каже пан Олександр. 

Щонайбільше, МВФ більше зацікавленій в тій програмі, ніж Україна. Адже за тією програмою, МВФ отримає більше грошей за 4 роки, ніж надасть Україні. 

А для України позика від МВФ є дуже дорогою, тож за наявності інших джерел фінансування дефіциту бюджету немає сенсу поспішати отримати транш, підсумував Паращій. 

Натомість Кораблін додає, що Україна повинна виконувати добровільно взяті на себе зобов'язання, як в межах вже згаданого європейського пакета, так і нової чотирирічної програми з МВФ. 

Інакше виникають непорозуміння, які спотворюють її відносини з донорами та перспективи їх подальшого розвитку. Не має сумніву, що поточні проблемні питання буде врегульовано й Україна отримає запланований транш від МВФ. Проте назвати це вдалим стартом програми, узгодженої лише пару тижнів тому, вряд чи можна,
 – засвідчує доктор економічних наук.

За словами Ярослава Жаліло, для МВФ важливо, щоб Україна забезпечувала стабільність державних фінансів, оскільки вони кредитують саме під стабільність. Крім всього іншого, виконання вимог потрібні ще й для наближення українського законодавства до європейського. 

Податкові норми, які має ухвалити Україна, це більше не про зобов'язання перед МВФ, а більше про важливість цього рішення для вступу до ЄС, щоб в Україні не було так званих податкових дірок. Натомість для МВФ важлива стабільність державних фінансів, 
– наголошує Жаліло.

Втім питання зараз полягає в перехідних періодах, тобто як швидко це буде впроваджуватися. А також питання є ще й в кількісних показниках, зокрема межа річного доходу, вище якого ФОП обов'язково повинен стати платником ПДВ. І саме це наразі дискутується. 

Наразі не є виключенням, що під час наступного візиту місії МВФ може бути досягнуто певного компромісу. Зокрема, з боку Фонду – рішення про продовження програми, а з боку України – готовність працювати над удосконаленням податкової системи.

Тут також варто зазначати, що нам не стільки важливі гроші МВФ, бо там насправді не така вже і велика сума, скільки позитивне рішення стосовно цієї програми, тому що це відкриває шлях для отримання багатьох інших видів міжнародної фінансової допомоги, 
– зазначає пан Ярослав.

Попри це, з боку МВФ некоректно застосовувати однакові критерії до країни, яка перебуває в умовах війни. Навіть якщо гаряча фаза війни найближчим часом завершиться, Україна досі перебуватиме в умовах підвищених безпекових ризиків. Тобто потрібна специфічна політика, в тому числі у фіскальній сфері.

А от Кушнірук натомість заявляє, що МВФ насправді самостійно нічого не вимагають, а лише ставлять питання: що пропонує робити українська влада для того, щоб скоротити дефіцит? І ситуація, яка склалася на сьогодні, додає економіст, це перш за все некомпетентність уряду. 

Ідея змінити підхід до ПДВ для ФОПів виходила саме від уряду. Однак вважаю, що більш логічним кроком для отримання коштів могла стати реформа митниці,
 – каже пан Борис.

Річ у тім, що наведення ладу там може дати значно більшу суму, аніж зміни в спрощеній системі оподаткування, зауважує Борис Кушнірук.