Чому в Україну не хочуть йти інвестори: гучні справи

І справді, чому не вкладають гроші в Україну? А відповідь дуже проста. Як відомо, інвестор дуже чутливий до захисту своїх капіталовкладень, приватної власності, до питань рейдерства. Інвестори прийдуть лише туди, де почуватимуться безпечно.

Цікаво! Монокоаліція у Верховній Раді: що обіцяла партія "Слуга народу" та хто стане прем'єром

У нашому ж випадку вони побоюються, що вкладені гроші відберуть, а бізнес банально "відіжмуть". Хто це може зробити? Елементарно: рейдери. В обличчі влади, правоохоронців чи криміналітету. А часто у поєднанні, у спайці цих трьох прошарків.

Як можна було б захистити свої інвестиції? У всьому світі слова "верховенство права" не пустий звук. А що ж в Україні? А у нас іноземці на кожному кроці стикаються з недореформованими продажними судами.

Поважні іноземні інвестори, на відміну від наших рідних рейдерів, "домовлятися" з судами не будуть, а значить – програватимуть. Ще з часів Януковича так повелося, що всіх, хто хоч якось намагався зайти в українське бізнес-середовище, міг чекати такий сценарій: спроба атаки бізнесу, силовий тиск, дивні судові рішення, залякування і погрози. А суди належно не захищали право власності.

Після Революції гідності була надія, що судова реформа щось змінить. Але не так сталося, як гадалося. Реформа судової системи, проштовхнута через Верховну Раду Адміністрацією президента Порошенка, фактично не відбулася. За рідкісним виключенням щодо суддів Верховного Суду.

Сумнівні рішення, прийняті нещодавно українськими судами

Сьогодні ситуація з судами, особливо першої ланки, районними чи окружними, патова – абсурдність деяких судових рішень просто вражає. Згадаймо хоча б Баришівський районний суд, який за останні кілька місяців став просто парадоксом судової системи.

Маленький районний суд, де працює всього три судді, ухвалює зовсім не маленькі місцеві рішення. Наприклад, випадок з авіакомпанією SkyUp – "дочкою" великого туроператора Join!Up, що позиціював себе як перший український лоукостер.

Що відомо про справу SkyUp?24 травня Баришівський районний суд Київської області позбавив ліцензії українську авіакомпанію SkyUp Airlines на перевезення пасажирів. Рішення було винесе нібито за позовом невдоволеної пасажирки. Причиною в ухвалі вказано системне невиконання зобов'язань перед клієнтами, затримка рейсів і відсутність контролю за виконанням норм авіаційної безпеки.

У міністерстві інфраструктури України наголосили, що ухвала є недійсною, адже ліцензію на дозвіл польотів видає та анульовує лише Державна авіаційна служба. Також у SkyUp додали, що пасажирка, яка подала позов, не користувалась послугами авіакомпанії і фізично не могла придбати квиток на рейс Київ-Шарм-ель-Шейх, як вказує у позові, тому що такі рейси є чартерними і квитки на них не продаються.

Хоча до діяльності компанії та її ділової репутації є багато питань, особливо в літній сезон відпусток, розглядати питання про санкції щодо неї мав точно не цей суд, і точно не у такий спосіб.

У травні компанія потрапила під ризик втрати ліцензії через позов мешканки Баришівки. Суд вирішив припинити дію дозволу на перевезення пасажирів. Але що цікаво: суд не мав права розглядати цю справу.

Бо ліцензії на право перевезення пасажирів повітряним транспортом видає Державіаслужба України. І така ліцензія може бути анульована лише органом, який її видав. Та припустимо, що баришівські судді про це не знали. Та як виявилося, сама позивачка ніколи не користувалася послугами авіакомпанії.

Після того, як виявилось, що позивачка проти українського лоукостера SkyUp фейкова, Державне бюро розслідувань відкрило кримінальне провадження щодо судді Баришівського районного суду Олени Литвиненко. Саме вона припинила дію ліцензії авіакомпанії.

Друге рішення цього ж славнозвісного суду – заборона першій заступниці голови Національного банку Катерині Рожковій виконувати свої обов’язки. Тобто фактично відсторонення від посади.

Катерина Рожкова

Це рішення було прийнято за позовом, в якому йшлося, що Рожкова мовляв "наносить шкоду добробуту українського народу". Хтось подав, а Рожкову відсторонили. Хоча у відповідь Нацбанк звернувся до Національної академії правових Наук, а та в свою чергу підтвердила перевищення повноважень судом, вся ця тяганина триває.

Хто вже намагався усунути Рожкову з посади?Народний депутат Юрій Савчук раніше подавав позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою заборонити Рожковій виконувати повноваження першого заступника глави НБУ. У 2018 році депутати Верховної Ради Ігор Луценко та Олександр Дубінін також намагалися в судовому порядку обмежити Рожкову у виконанні посадових повноважень. Проте 15 травня 2018 року Апеляційний суд Києва підтвердив правомірність виконання нею своїх посадових обов'язків, а Тернопільський міськрайонний суд взагалі вирішив відмовити у відкритті провадження у справі.

І з найсвіжішого – оприлюднена НАБУ розмова голови Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка. А там, як виявилось, – втручання суду в роботу інших судових органів.

У чому підозрюють суддів Окружного адмінсуду Києва?Працівники Генпрокуратури та детективи НАБУ 26 липня здійснили обшуки у приміщенні ОАСК. Правоохоронці підозрюють суддів у порушенні закону. Мовиться про главу суду Павла Вовка та декількох суддів установи. Слідство вважає, що ці особи організували винесення завідомо неправосудних рішень.

До того ж, ці судді втручалися у діяльність судових органів для створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Навіщо втручалися? Щоб уникнути обов'язкового кваліфікаційного оцінювання, встановленого законом для суддів. У правоохоронців є докази: наприклад, аудіозапис, як глава ОАСК Вовк дає вказівки адвокатам і суддям займатися питаннями ВККС.

Мета цих дій — уникнення обов'язкового кваліфікаційного оцінювання, встановленого законом для служителів Феміди. Це справжні символи нашої "реформованої" судової системи.

Суддя Павло Вовк

Про рішення "світоча" правової думки окружного адмінсуду міста Києва по "Приватбанку" щодо визнання незаконною його націоналізації годі й говорити. Повернення банку з державної власності попереднім власникам відбувається, зокрема, завдяки його рішенням.

Це теж свідчить про якість розгляду судових справ в Україні, що можуть призвести до втрат коштів платників податків та ризиків для банківської та фінансової стабільності країни.

Але будьмо відвертими, поки такі судді є символами нашого правосуддя, поки триває така вакханалія з судами, чи може прийти до нас той омріяний інвестор? Відповідь очевидна.

Зверніть увагу! Люстрація від Зеленського: що ховається за рішенням президента

Щоб бізнес почувався в безпеці і не боявся, що завтра якийсь Баришівський суд перекриє йому повітря, потрібна реальна реформа судової системи, а не на папері.

Що необхідно зробити

Експерти рекомендують для перезапуску кілька кроків:

► Перезапустити Вищу кваліфікаційну комісію суддів та сформувати новий склад з допомогою міжнародних експертів.
► Перевірити доброчесність членів Вищої ради правосуддя й позвільняти тих, хто не пройде перевірки.
► Мати механізм перевірки суддів, щодо доброчесності яких громадськість має обґрунтовані сумніви.
► Новий конкурс до Конституційного Суду України. Ось вам і порядок денний для ВРУ дев'ятого скликання.

Хочеться вірити, що з новою владою і судова система нарешті оновиться.