Енергетичний шок змусив діяти: у Європі новий бум через війну в Ірані
- Через війну в Ірані в Європі зріс попит на сонячні панелі, щоб захиститися від підвищення цін на електроенергію.
- Зокрема, німецький постачальник Solarhandel24 збільшив продажі більш ніж утричі до 70 мільйонів євро у березні, очікуючи ще більші результати у квітні.
Через війну в Ірані у Європі різко зріс попит на сонячні панелі, які встановлюють на дахах будинків. Європейці намагаються захиститися від стрімкого підвищення цін на електроенергію, викликаного глобальним енергетичним шоком.
Як зріс попит на сонячні панелі?
Війна на Близькому Сході значно підштовхнула угору ціни на нафту, газ і електроенергію, що стало ударом як для бізнесу, так і для населення. Порятунком стала сонячна енергетика, пише Reuters.
Дивіться також Одна з найбільших у Європі: де в Україні збудують нову вітроелектростанцію
Опитування провідних постачальників енергообладнання та компаній з відновлюваної енергетики у Німеччині, Британії та Нідерландах показали, що попит на дахові сонячні панелі зріс більш ніж удвічі з кінця лютого.
Війна в Ірані стала своєчасним поштовхом для сонячної енергетики. Адже торік вона вперше за майже десятиліття темпи встановлення нових систем знизилися.
Війна лише оголила проблему, яка існувала завжди: енергетичну залежність Європи,
– зазначив співзасновник Solarhandel24 Янік Нольден.
У підсумку через бум сонячних панелей німецький постачальник обладнання Solarhandel24 підвищив чисті продажі у березні більш ніж утричі – майже до 70 мільйонів євро (82 мільйони доларів) у порівнянні з минулим роком.
Ба більше, у квітні очікують, що продажі потрояться.
Схожу тенденцію спостерігають і в німецькій компанії Enpal:
у березні замовлення зросли на 30% у річному вимірі – до 130 мільйонів євро;
у квітні очікується ріст ще на 33% – приблизно до 120 мільйонів євро,
Головні продажі виконують завдяки встановленню дахових сонячних систем.
Йдеться про стійкість Європи,
– упевнений гендиректор Enpal Маріо Кохле.
Наразі узагальнених даних щодо встановлення сонячних систем у Європі поки немає. Але галузеві асоціації в Німеччині та Нідерландах підтверджують, що попит швидко зростає після початку війни в Ірані. І вони впевнені, що це не можна пояснити лише сезонними факторами.
Зауважте! За словами керівників компаній, дедалі більше домогосподарств обирають комплексні рішення. Європейці одразу встановлюють сонячні панелі, акумулятори та зарядні станції для електромобілів. Це дозволяє зберігати надлишкову електроенергію та використовувати її пізніше.
Чому у Європі роблять ставку на електроенергію?
На тлі енергетичної кризи, викликаної війною в Ірані, Євросоюз робить ставку на електроенергію, щоб зменшити залежність від нафти та газу, зазначає Reuters.
За даними аналітиків Strategic Perspectives, на сьогодні податки на електроенергію в ЄС у середньому вдвічі вищі, ніж на природний газ. Тому Брюссель хоче змінити податкові правила, зробивши збори на електрику нижчими, ніж на викопне паливо.
Це має стимулювати людей та компанії переходити на електромобілі, теплові насоси та електрообладнання,
– говорять експерти.
Ба більше, Єврокомісія пропонує спростити правила, щоб уряди країн могли знижувати податки на електроенергію для енергоємних галузей аж до нуля.
Важливо! Втім, на втілення ініціативи Єврокомісії може знадобитися час і зусилля. Адже для зміни податкових правил потрібна згода усіх 27 членів ЄС.
Як війна в Ірані вплинула на Європу?
Уже в перші десять днів війни на Близькому Сході фінансовий тиск на ЄС помітно зріс через різке подорожчання енергоносіїв. За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, додаткові витрати сягнули близько 3 мільярдів євро.
Від початку конфлікту в Ірані ситуація на енергоринку Європи ще більше загострилася. Ціни на газ зросли більш ніж на 70%, це при тому, що запаси газу у європейських сховищах впали до рекордно низького рівня.
Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен попередив, що Європа ризикує увійти в період затяжної енергетичної кризи. За його словами, високі ціни на енергоносії можуть зберігатися тривалий час.
На цьому тлі ЄС готує комплексні заходи реагування: координацію заповнення газових сховищ, можливе вивільнення стратегічних запасів нафти, а також розробку рекомендацій для авіаційного сектору на випадок дефіциту авіапального.