Безготівкова революція: як миттєві перекази витісняють готівку в Україні

Чи спостерігається витіснення готівки в Україні?

В ексклюзивному коментарі 24 Каналу в НБУ підтвердили те, що частка готівки в структурі платіжних інструментів має тенденцію до зменшення.

Читайте також Чому економіка України привʼязана до долара й чи є ризики у переорієнтації на євро

• Станом на 1 липня цього року, частка операцій з отримання готівки з використанням платіжних карток, емітованих українськими емітентами, становила 34,7% за сумою та 4,7% за кількістю у загальних обсягах операцій з використанням платіжних карток.
• Натомість станом на 1 липня минулого року цей показник становив – 35,5% та 5,7% відповідно.

Крім того, дані касових оборотів банків за січень – червень 2025 року свідчать про те, що торговельний виторг в структурі надходжень готівки до кас склав 31,3% від загальних надходжень. Відтак зменшення відбулося на 0,5% порівняно з аналогічним періодом торік. 

Проте про повне витіснення готівкових розрахунків говорити, на наш погляд, передчасно. Наприклад, в періоди нестабільних ситуацій (через енергетичні атаки на інфраструктуру) попит на готівку може зростати, 
– кажуть в НБУ.

Регулятор додає, що готівкові та безготівкові розрахунки мають доповнювати одне одного, а обирати повинен споживач. 

На запит 24 Каналу в "ПриватБанку" прокоментували, що кожного року частка оплат картками збільшується. 

• Наприклад, за підсумками 2024 року українці оплатили через екосистему еквайрингу "ПриватБанку" покупок та послуг за допомогою банківських карток та гаджетів на суму 1,06 трильйона гривень, що на 24% більше ніж за 2023 року.
• А через мережу стаціонарних торгових терміналів українці сплатили покупок на 973 мільярди гривень.
• Майже втричі – до 9,6 мільярда гривень – зросли обсяги сплачених картками товарів через застосунок "Термінал" у 2024 році. 

Водночас на 33% більше українці сплачували безготівкою і за покупки в інтернеті – обсяг товарів та послуг, сплачених українцями через сервіс інтернет-еквайрингу Liqpay, становив 77 мільярди гривень.

Як часто українці використовували у 2025 році безготівкову оплату?

Відповідно до даних НБУ, за перше півріччя 2025 року результати такі:

• Кількість безготівкових операцій з використанням платіжних карток в Україні та за її межами зросла на 12,6% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 4 379,5 мільйона штук. Водночас сума таких операцій досягла 2 218,4 мільярда гривень, що на 11,2% більше, ніж торік за аналогічний період.
• Частка безготівкових операцій за кількістю перебувала на рівні 95,3% у загальній кількості операцій із платіжними картками, за сумою – 65,3% (в першому півріччі 2024 року – це 94,3% та 64,5% відповідно). Тобто висновок такий – 95 зі 100 операцій із платіжними картками є безготівковими.
• Середня сума однієї безготівкової операції з платіжними картками залишалася майже незмінною і становила 507 гривень, а торік – 513 гривень.
• Найбільше операцій із використанням карток за кількістю та сумою (73,9% та 49,9% відповідно) припадало на розрахунки в торговельній мережі на суму в 1,1 трильйона гривень. Оплата товарів і послуг в інтернеті склала 13,8% за кількістю та 16,1% за сумою. А перекази з картки на картку становили менше десятини за кількістю (7,6%) та менше третини за сумою (27,4%).

Які є варіанти популяризації безготівкових платежів?

В "ПриватБанку" пояснюють, будь-який підприємець-клієнт банку може приймати QR-платежі в Україні, навіть у стандартних POS-терміналах є функція QR-коду. Також платіжний код можна отримати через сервіс інтернет еквайрингу Liqpay та навіть в "Приват24".

• Утім, активний розвиток в Україні безконтактних платежів, електронних гаманців Apple Pay та Google Pay зробив цей спосіб оплати домінуючим та найбільш зручним.
• QR-оплати стали більш секторальною технологією, і наразі розвинені у сфері HORECA завдяки можливостям поєднання в сервісі функцій вибору страв з меню та оплати. 

Для клієнтів-підприємців банку, найбільш зручним у переході з безготівкових операцій є застосунок "Термінал", додають в "ПриватБанку".

Якщо у підприємця є iPhone чи Android, смартфон з NFC, його за декілька хвилин можна перетворити на POS-термінал. Для цього треба завантажити застосунок, зареєструватися та приймати до оплати картки будь-яких банків, 
– повідомляє пресслужба банку.

Водночас в НБУ назвали популяризацію безготівкових платежів, разом з їх вдосконаленням, одним із завдань для забезпечення розвитку фінсектору країни. А ключовими у досягненні цього стали:

• Впровадження та розвиток миттєвих переказів

У грудні 2024 року НБУ перейшов на нову версію системи електронних платежів (СЕП) з функціональністю миттєвих кредитових переказів.

Результати цього провадження показують позитивну динаміку: якщо за грудень 2024 року було оброблено миттєвих переказів СЕП 11 тисяч штук, то у червня 2025 року – понад 3 мільйонів переказів.

Ми очікуємо, що миттєві перекази СЕП, внаслідок меншої їх собівартості, ніж собівартість карткових платежів, та зручного способу їх ініціювання широко використовуватимуться для переказів між рахунками фізичних осіб, оплати за товари та послуги в каналі електронної комерції,
– пояснює регулятор.

• Впровадження додаткових сервісів – неплатіжних схем

Для успішного поширення платежів з рахунку на рахунок (тобто миттєвих переказів та звичайних кредитових переказів) в НБУ працюють і над впровадженням додаткових неплатіжних схем, зокрема розвиток QR-кодів.

Відомо, що готується оновлення Правил формування та використання QR-коду, які будуть стосуватися формування, передачі та обробки структури даних та графічного зображення QR-коду.

Цікаво, що до переваг використання QR-коду Національного банку входять такі:

1. Відсутність потреби в платіжному терміналі для приймання платежів за товари та послуги.
2. Отримання коштів на рахунок торговців відбувається миттєво (при використанні миттєвих переказів) або за годину (при використанні звичайних кредитових переказів).
3. Відбувається обов'язкове інформування торговця про надходження коштів.
4. Немає помилок під час введення реквізитів платіжної інструкції платником, відповідно оплата за товари та послуги надходить на коректні реквізити.

Як НБУ забезпечує стабільність платіжної інфраструктури в умовах війни?

Як розповіли в НБУ, для захисту користувачів та підвищення стійкості платіжної інфраструктури були здійснені такі вимоги:

1. Посилено вимоги щодо внутрішнього контролю у платіжній системі, зокрема моніторинг інцидентів порушення безперервності діяльності та своєчасне реагування на них,
2. Скорочено строки інформування про інциденти порушення безперервності – від 3-х діб до 36 годин,
3. Доповнено нормами щодо підключення учасників платіжної системи до основного центру обробки даних платіжної системи мінімум через двох провайдерів зв'язку,
4. Передбачено перегляд плану заходів із забезпечення безперервності діяльності системно важливих та важливих платіжних систем у разі настання надзвичайних подій, зокрема ризики збройної агресії і бойових дій,
5. Розширено вимоги стосовно обов'язкового резервування робочих зон та об'єктів інформаційної інфраструктури. 

В НБУ зауважують, що такі заходи відповідають міжнародним підходам овернайта та вимогам законодавства, зменшують ризики та забезпечують безперервність платіжних послуг для користувачів.

Яка ситуація з безготівковою оплатою у 2025 році?

Відповідно до аналізу статистичних даних НБУ, у I кварталі 2025 року тренд на зростання частки та обсягів безготівкових розрахунків платіжними картками зростає. 

Відтак, кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток в Україні та за її межами становила 2,2 трильйона штук, а їхня сума – 1,6 трильйона гривень.

Частка безготівкових операцій у І кварталі 2025 року за сумою перебувала на рівні 65,2% в загальній сумі операцій із платіжними картками, за кількістю – 95,2% (у І кварталі 2024 року ці показники були нижчими та становили 64,5% та 94,2% відповідно),
 – повідомляються в НБУ.

Натомість у 2025 році найпоширенішими також стали операції із використанням карток за сумою та за кількістю в торговельній мережі (48,8% та 72,9% відповідно). 

Цікаво! Середня сума однієї операції у торговельній мережі в Україні становить 344 гривні. А от середня ціна за оплату товарів за послуги у мережі Інтернет – 580 гривень.