Звідки походить назва Яблучний Спас і чи єдина вона для свята
- Свято Преображення Господнього має християнське походження, символізує духовне оновлення і святкується 6 серпня, хоча спочатку відзначалося у лютому.
- Яблучний Спас поєднує язичницькі та християнські традиції, відзначається освяченням плодів, меду та інших дарів землі, що є символом родючості та врожаю.
- У цей день заведено приносити до храму яблука, груші, виноград, мед і випічку для освячення, а також згадувати покійних, ставлячи окрему тарілку з частуваннями.
В українських святах склалося цікаве поєднання християнських і язичницьких традицій. Що аж ніяк не шкодить, а робить їх цікавішими. Це ж стосується Яблучного Спаса, якого святкуємо 6 серпня. За старим стилем це свято відзначали 19 серпня.
Яка історія у свята Преображення Господнього та чому свято ще називають Яблучний Спас, розповідає 24 Канал, посилаючись на розповідь Сергія Степанюка.
Дивіться також Не отдих і точно не отпуск: як красиво розповісти про вакацію українською
Чому свято має дві назви?
Це велике свято місяця серпня має дві назви та незвичну історію.
Християнська назва свята – Преображення Господнє. Саме у цей день, за Євангелієм, Ісус Христос явив свою божественну сутність на горі Фавор перед трьома апостолами – преобразившись у білий променистий одяг. Це символ духовного оновлення, світла та віри. Воно належить до церковних традицій, а не біблійних свят.
Ще у IV столітті було вирішено святкувати усі події, які відбулися за життя Ісуса Христа. Хоча спочатку його не прийняли усі. Та навіть дати свята, як такої немає. І тому спочатку святкували у лютому. Але це було не зручно, у піст, і вирішили перенести його на кінець літа.
Спочатку свято прийняли церкви Східного обряду, поєднавши його з традиційними обрядами, що проводились на честь жнив і урожаю.
А тому маємо і другу назву свята – Спас, від Ісус Спаситель. А от – яблучний, це уже народна традиція та прив'язка до перших плодів.
В дохристиянські часи наші предки святкували кінець літа та початок осені, вшановуючи родючість землі. Яблука, як символ життя і достатку, були центральним елементом свята.
Хоча священники і пояснюють, що для церкви ні мед, ні яблука у день цього свята не мають ніякого відношення.
Однак у поколіннях людей збереглася тривала традиція вшанування врожаю, яка наклалася на християнське свято. Тому і виник обряд освячення фруктів та меду, а ще всілякого зела у цей день.
Ще в Київській Русі свято набуло особливої форми – поєдналося християнське богослужіння з язичницькими обрядами: освячення плодів, поминання предків, щедре частування бідних.
Це лише доводить довговічність землеробських традицій, а тому маємо дві назви – Преображення Господнє та Яблучний Спас.
Яка історія свята: дивіться відео
Чи правдиві забобони щодо свята?
У цей день до храму несуть яблука, груші, виноград, мед, випічку – усе, що дала земля. Після освячення ними пригощають рідних, дітей, нужденних.
А ще залишають яблука на могилах, згадують імена покійних за святковим столом, ставлять окрему тарілку – як на Трійцю.
А от поширеним забобоном вважається, що перше яблуко, з’їдене в цей день, може здійснити бажання. А дітям не дозволяли їсти яблука до Спаса – "спершу дай яблуко Богові". Як і жінкам, які втратили своїх дітей – бо Бог на небі не дасть яблучко дитині.
Однак – це лише забобони. І якщо дозріли яблука – смакуйте їх на здоров'я!