Не лише білка: цю прудку красуню називають по-іншому за вертлявість
- Назва "білка" походить від праслов’янського слова bělъka, пов’язаного з білим кольором, що символізує цінність хутра.
- Існує кілька синонімів в українській мові для білки, такі як білиця, вивірка, вівериця, веврик, і векша; слово "вивірка" походить від праіндоєвропейського кореня, що означає "крутитися".
Кожна тварина та рослина мають свою ботанічну латинську назву, якою можуть користуватися і науковці і світському житті. А ще – існують синоніми та діалектизми.
Як ще можна назвати білку, розповідає 24 Канал, посилаючись на пояснення філологині Ксенії Тараненко.
Дивіться також Підодіяльник: помилково чи ні називати цей предмет саме так
Як можна називати цього гризуна?
Ця прудка руда красуня, мешканка не лише лісів, а й міських парків. Тому ми змалечку звикли спостерігати за її поведінкою. А деякі особини навіть дають себе погодувати. Для назви тваринки маємо не одну назву, але більшість знають її як білку.
Чи замислювались ви, звідки взялася назва "білка"? Це слово має праслов’янське коріння – bělъka, утворене від bělъ ("білий"). Але не як позначення кольору, а як позначення цінності білий = цінний/коштовний. Ймовірно, спершу позначали так не саму тварину, а її цінне світле хутро, яке використовували для пошиття теплого одягу.
У давніх текстах трапляються варіанти "білиця", що теж натякає на вишуканість і коштовність хутра тваринки.
Проте в українській мові існує ще одне, менш знане, але глибоко поетичне слово – вивірка, з наголосом на перший склад. Воно походить від праіндоєвропейського кореня wer- — "крутитися, вертітися". Ідеально описує поведінку цієї спритної, метушливої істоти, яка стрибає з гілки на гілку, наче танцює в повітрі.
В радянський час це слово було витіснене і збереглося як діалектизм чи полонізм, бо у польській мові саме так називають гризуна – wiewiórka.
Хто така білка?
Білка чи вивірка звича́йна, має латинську назву – Sciurus vulgaris. Це вид ссавців родини вивіркових, представник надряду гризунів. Білки мають червоне, чорне, коричневе або сіре хутро, з білим чи кремовим черевним забарвленням. Мають пухнастий хвіст та вміють спритно переміщатися по деревах.
Отже, посилаючись на словники, ця тваринка може називатися:
- білка,
- білиця,
- вивірка,
- вівериця,
- веврик,
- векша.
Білка / Freepik
В Україні мешкає чотири підвиди цієї тварини:
- Вивірка українська – на схід від Дніпра,
- Вивірка Кесслера – на захід від Дніпра,
- Вивірка карпатська – в Карпатах,
- Вивірка телеутка — акліматизована в Криму і в Подінців'ї.
Тому, деякі синоніми можуть позначати конкретний підвид білки. Слово "білка" – приклад того, як мова зберігає і зовнішність, і характер, і історичну цінність у назві.