На учнів та вчителів у 2025–2026 навчальному році очікують серйозні зміни

Міністерство освіти і науки України вже погодило низку змін до положень, які є частиною комплексної політики "Школа офлайн". Вона має на меті повернути дітей до очного навчання, поліпшити якість дистанційної освіти тощо. 

Дивіться також МОН визначило мінімальну кількість учнів у дистанційному класі з вересня

Що зміниться з наступного навчального року для учнів 

Комплексну політику "Школа офлайн" впроваджуватимуть з 1 вересня 2025 року. Вона діятиме на період воєнного стану. Усі зміни області можуть реалізувати зараз, щоб бути готовими до наступного навчального року. 

1. Організація дистанційних класів

З 1 вересня 2025 року мінімальна кількість учнів у дистанційному класі становитиме 20 осіб. Діти, які навчаються за сімейною або екстернатною формами, не враховують в цю кількість. Індивідуальні форми навчання держава фінансуватиме окремо.

Дистанційні класи в одній школі повинні бути організовані для учнів з 1 по 9 клас, 1 по 11 клас, 5 по 11 клас або 8 по 11 клас (для ліцеїв).

• Якщо жодна школа в громаді не може функціонувати, бо не виконує умови, то за рішенням засновника визначається одна найбільш спроможна школа, яка працює без дотримання вимог до наповненості класів та представленості класів кожного року навчання.
• Якщо в громаді в жодній школі не може бути сформований конкретний клас певного року навчання, то лише один клас на громаду може мати наповнення менше ніж 20 учнів.

Дивіться також МОН зобов'яже учнів-переселенців навчатися очно: як перевести дитину у нову школу

2. Дистанційна освіта для дітей за кордоном

З 1 вересня 2025 року діти, які перебувають за кордоном, зможуть навчатися в українській системі освіти на сімейній, екстернатній формі та в дистанційних класах з українознавчим компонентом. Паралельне навчання за повною програмою в українській школі дистанційно та в іноземній школі очно не передбачили. 

У МОН також назвали переваги таких класів:

• Відсутність подвійного навантаження: учні вивчають лише ті предмети, яких немає в закордонних школах, відповідно до модифікованих програм, затверджених МОН. 
• Зручний для учня розклад, який не перетинається з розкладом у школі в країні перебування.
• Оцінки з інших предметів перезараховують, рекомендації для перезарахування дивіться за покликанням.
• Учитель отримує повний пакет матеріалів для цікавого проведення уроків. Також з вересня цього року почалося навчання вчителів провідних методик викладання.

Цікаво! Класи з українознавчим компонентом – це окреме навантаження вчителів, яке буде їм оплачуватись. Вони закладаються у формулу обрахунку освітньої субвенції.

Обрати школу за такою програмою можна вже сьогодні на дашборді.

Дивіться також МОН ухвалило важливі зміни щодо викладання предмета "Захист України"

3. Навчання за місцем перебування дитини

Діти-переселенці з 1 вересня 2025 року навчатимуться очно у школах за місцем свого фактичного перебування. Покрокова інструкція, як батьки можуть перевести дитину в школу за місцем проживання, – за покликанням.

Переміщені учні матимуть можливість залишитися на дистанційному навчанні у своїх закладах освіти якщо:

• у школах за місцем перебування немає вільних місць для очного навчання;
• місцеві школи відповідного рівня освіти не працюють очно;
• усі місцеві школи, де проживає учень, припинили свою діяльність.

Дивіться також Федоров назвав дату старту програми "Школа офлайн"

4. Навчання дітей на ТОТ

Якщо дистанційні класи з учнями, які на ТОТ продовжують працювати відповідно до оновлених правил, то учні продовжуватимуть навчання у своїх класах. Або ж можуть перейти в інший заклад освіти у межах своєї області, який продовжить функціонувати.

Ще однією можливістю для дітей на ТОТ є педагогічний патронаж, тобто індивідуальна форма освіти. Він передбачає, що за кожним учнем закріплюють учителя, який зможе разом з дитиною сформувати розклад та траєкторію навчання відповідно до її потреб.

Учень і вчитель матимуть спільний щотижневий план занять для роботи. Для початкової школи це передбачає 5 годин на одного учня, для базової – 8, а для старшої школи – 12 годин. МОН надасть рекомендації щодо роботи за педагогічним патронажем і приклад індивідуального розкладу,
– зазначили у міністерстві. 

Ознайомитися з усіма компонентами політики "Школа офлайн" можна за покликанням.