Чому у Польщі спалахнуло силове протистояння за Конституційний трибунал
Увечері 30 жовтня поліція оточила Конституційний трибунал у Варшаві, де забарикадувалися 7 нових суддів. А президент Кароль Навроцький перервав політ до Сенегалу для втручання у конфлікт.
Станом на 31 жовтня 2026 року політико-правове зіткнення у Польщі досягло найвищої точки кипіння. 24 Канал розповість, у чому суть та причини проблеми.
З чого формально почалася криза у Польщі?
Усе почала суддя Анна Корвін-Пьотровська – одна з обраних сеймом суддів Конституційного трибуналу, у яких президент Польщі Кароль Навроцький не підтвердив присягу, просто не прийшовши на церемонію. Саме вона 30 жовтня видала розпорядження про негайне відсторонення на місяць (максимально дозволений строк) голови установи Богдана Свенчковського та його заступника Бартломея Соханьського.
Своє рішення Корвін-Пьотровська обґрунтувала "станом вищої конституційної необхідності" та оголосила, що перебирає на себе тимчасове керівництво. За її словами, відсторонені керівники свідомо паралізували роботу суду, не допускаючи до справ законно обраних суддів, а також зірвали скликання Загальних зборів для затвердження бюджету на 2027 рік, що загрожувало фінансовим колапсом.
Юридичною базою для цього кроку стала стаття 130, параграф 1 Закону про устрій загальних судів, яка дійсно передбачає відсторонення через шкоду інтересам служби. Але тут є й колізія – навряд можна використовувати норми закону про загальні суди для відсторонення керівництва суду Конституційного.
Але це ще не все – паралельно розгорнулося кримінальне переслідування. Генпрокурор Вальдемар Журек направив до трибуналу 5 масштабних клопотань про зняття імунітету, чотири з яких стосуються Свенчковського й одне – Соханьського. Суддів звинувачують у зловживанні владою та систематичному невиконанні обов'язків.
Хто вже втягнувся у конфлікт навколо Конституційного трибуналу?
Юридична нібито ситуація швидко перейшла у фізичне протистояння. Значні сили поліції оточили будівлю на алеї Шуха у Варшаві за викликом тієї ж Анни Корвін-Пьотровської, яка заявила про загрозу безпеці. Під стінами установи тим часом зібралися прихильники опозиційної партії "Право і справедливість" на чолі з Ярославом Качинським та Матеушем Моравецьким.
За допомогою слюсаря, який електроінструментом перерізав ланцюги на воротах, відсторонений Богдан Свенчковський намагався прорватися всередину, але був заблокований правоохоронцями на території комплексу. Офіційний акаунт трибуналу у мережі X фактично назвав усі ці події "державним переворотом".
Мітинг під Конституційним трибуналом у Варшаві: дивіться відео очевидців
Драматизму подіям додав демарш Кароля Навроцького. Президент Польщі перервав свій офіційний політ до Сенегалу, наказав розвернути літак і терміново повернувся до столиці. Він особисто прибув до заблокованої будівлі та прямо заявив новим суддям: "Ви не є суддями". Цей крок показав готовність глави держави до прямої конфронтації з урядом.
Зі свого боку прем'єр-міністр Дональд Туск повністю підтримав дії суддів. У мережі X він написав: "Відновлення верховенства права – наш обов'язок. Після років безправ'я PiS це складний, іноді болючий процес, який вимагає рішучих дій. Іншого шляху немає". Водночас стало відомо вже про двох послів Польщі – у Китаї та Румунії – які на знак протесту заявили, що складають повноваження.
Як Польща дійшла до цієї неприємної ситуації?
Поточна криза є кульмінацією багаторічного конфлікту, що тягнеться з кінця 2015 року. Тоді Сейм сьомого скликання перед закінченням каденції обрав 5 суддів, але президент Анджей Дуда відмовився приймати у них присягу. А новий парламент, контрольований партією "Право і справедливість", анулював ці вибори та призначив своїх кандидатів, троє з яких зайняли місця вже законно обраних осіб.
У період з 2016 по 2023 роки уряд блокував публікацію рішень трибуналу, які визнавали дії влади неконституційними, а головою установи стала Юлія Пшилембська зі спірним статусом. Тоді це взагалі призвело до запуску процедури за Статтею 7 Договору про ЄС проти Польщі через загрозу верховенству права. Євросоюз оштрафував Польщу на понад пів мільярда євро, забравши їх із європейських субсидій.
Після зміни влади у жовтні 2023 року коаліція Дональда Туска відмовилася визнавати рішення трибуналу. І навіть станом на жовтень 2026 року неопублікованими залишаються 85 вердиктів. Спроби ж реформувати установу через нові закони на цей час заблоковані через вето президента Кароля Навроцького.
Останнім каталізатором загострення стали події якраз жовтня 2026 року. Сейм обрав 8 нових суддів, серед яких була й Анна Корвін-Пьотровська. А оскільки президент відмовився приймати у частини з них присягу, Богдан Свенчковський відмовився і допускати тих суддів до роботи. Ось усе це зрештою і спровокувало безпрецедентний силовий сценарій у центрі Варшави.