Таємні переговори про Гренландію: США висувають нові умови
- Президент США Дональд Трамп вимагає контролю над Гренландією й Вашингтон веде переговори з Данією вже 4 місяці.
- США цікавляться природними ресурсами Гренландії, такими як нафта та уран, що викликає занепокоєння гренландців через можливий тиск на видобуток копалин.
Президент США Дональд Трамп вимагає контролю над Гренландією. Вашингтон також вже 4 місяці веде переговори з Данією.
У Гренландії бояться, що, якщо конфлікт з Іраном вщухне, то президент США спрямує свою агресію проти них. Про це повідомили в NYT.
Дивіться також "Час спливає": Трамп планує нові атаки на Іран, – CNN
Чому США прагнуть контролювати Гренландію?
США почали обговорювати співпрацю з Гренландією щодо природних ресурсів. Острів багатий на нафту, уран та рідкісноземельні метали.
Деякі гренландці побоюються, що інтерес США до їхніх природних ресурсів може призвести до тиску з метою послаблення правил видобутку копалин.
Пентагон нещодавно направив офіцера піхоти до Нарсарсуака, що на півдні Гренландії, для огляду аеропорту часів Другої світової, гавані та можливих місць розміщення американських військ.
Гренландські чиновники вважають вимоги США надто жорсткими. Член парламенту Юстус Хансен заявив, що, якщо Вашингтон отримає усе від Гренландії, то справжньої незалежності для острова ніколи не буде.
Мені майже набридло це повторювати, але питання незалежності Гренландії та відносин з Данією – це те, що ми повинні вирішити внутрішньо. Це не те, у що американці чи хтось інший повинні втручатися,
– заявив гренландський прем'єр Єнс-Фредерік Нільсен.
У виданні наголосили, що зрештою переговори можуть взагалі не посилити суверенітет Гренландії. Нільсен також заявив, що усе це – "дуже дивна ситуація".
Як Гренландія та Данія готувалися до можливої агресії?
Данія серйозно розглядала сценарій силового захоплення Гренландії США за наказом Дональда Трампа та готувалася до можливого опору.
Данські військові були готові до протистояння, маючи вибухівку для знищення злітно-посадкових смуг та запаси компонентів крові для можливих бойових зіткнень.
Хоча конкретних розвідданих про плани Вашингтона не було, у Копенгагені та столицях союзників зростали побоювання щодо реальності такого сценарію. Занепокоєння посилилися після швидкої операції США у Венесуелі, під час якої було захоплено президента Ніколаса Мадуро.
Данія ще на початку 2025 року зверталася до Франції, Німеччини та інших партнерів із проханням про політичну підтримку. Союзники домовилися демонструвати солідарність та посилювати військову присутність у регіоні.