"Катарський злодій вкрав мандат": чим завершилися вибори в Ізраїлі

В Ізраїлі цього тижня відбулися парламентські вибори до місцевого парламенту – Кнесету, які мали б визначити напрямок руху країни, що опинилася в ситуації наростання суспільного розшарування та політичної кризи, коли жодна з партій не має достатньої підтримки громадян.

Від часу закриття дільниць минуло вже кілька днів, підраховано 100% голосів, але ясності щодо майбутнього політичного курсу Ізраїлю немає. Чинний прем'єр-міністр Біньямін Нетаньягу та його потенційні партнери по коаліції не зуміли здобути більшості мандатів. Не вдалося цього зробити й опозиційним партіям на чолі з Ґаді Айзенкотом, Нафталі Беннетом і Яїром Голаном.

Єдиними переможцями виборів можна вважати кандидатів від арабських партій, які сумарно здобувають рекордні для себе 19 мандатів. Нетаньягу вже звинуватив арабів у крадіжці виборів, а його партія оскаржує результати.

24 Канал підсумовує парламентські вибори в Ізраїлі, відзначає основні тренди та прогнозує поглиблення політичної кризи в країні.

Які результати виборів до Кнесету та чому вони нікого не влаштували

В Ізраїлі так історично склалося, що дуже багато партій змагаються за представництво в "маленькому" Кнесеті.

Прохідний бар'єр для політичної сили становить лише 3,25%. Набравши від 150 до 180 тисяч голосів, партія отримує чотири мандати в парламенті.

Загалом у Кнесеті 120 депутатів. Цього року представники одинадцяти партій зуміли подолати бар'єр.

Партія Нетаньягу "Лікуд" утримала лідерську позицію з 27 мандатами, а другою фінішувала опозиційна партія "Яшар!" Ґаді Айзенкота — у неї буде 21 депутат. Навколо цих двох сил може сформуватися коаліція більшості або меншості.

Однак поки що завдання згуртувати коаліцію з 61 депутата видається проблематичним як для Нетаньягу, так і для його головного опонента Айзенкота.

Досвідчений ізраїльський прем’єрміністр досі спирався на підтримку правих і релігійних партій, таких як ШАС, "Оцма Єгудіт" з одіозним лідером Ітамаром Бен-Ґвіром і "Релігійний сіонізм" на чолі з не менш одіозним радикалом Бецалелем Смотричем.

Золота акція тих, на кого раніше не звертали уваги

За результатами цих виборів імовірні союзники Нетаньягу здобули загалом 53 мандати, а в таборі колишнього начальника Генерального штабу Армії оборони Ізраїлю Айзенкота опинилося 48 "багнетів". Виходить, що "золоту акцію" отримали 19 арабських депутатів від "Об'єднаного списку" та партії РААМ.

Вибори-2026 зруйнували багато ілюзій. Одна з них це те, що Ізраїль – мононаціональна держава.

Бо приблизно 20% населення Ізраїлю становлять місцеві араби, але досі вони ніколи не були належним чином представлені в Кнесеті. І лише цього року араби-ізраїльтяни завдяки своїй активності та згуртованості бодай наблизилися до пропорційного представництва в парламенті.

Їній успіх вже викликав незгоду з боку інших політичних сил країни. Нетаньягу та його соратники вже заявили, що вибори було сфальсифіковано внаслідок втручання зовнішніх сил.

Мабуть, щось схоже відчували сто років тому чоловіки після того, як жінки нарешті отримали рівні з ними виборчі права та вперше пішли голосувати на вибори.

Після звернення голови Центральної виборчої комісії Ноама Сольберґа ізраїльська служба безпеки ШАБАК розслідує можливе фінансове стимулювання виборців арабського походження з боку Ірану, Туреччини та Катару з метою підвищення явки.

Опоненти Нетаньягу — Ґаді Айзенкот і Нафталі Беннет — висміюють чинного прем’єр-міністра за його панічну реакцію на поразку, нагадуючи про зв'язки оточення Нетаньягу з Катаром.

Вважається, що люди Нетаньягу були корумпованими й отримували значні суми з Катару ще до трагічних подій 7 жовтня 2023 року (цей скандал відомий як "Катаргейт", він не закінчився – нині готується судовий процес, а викриті співробітники Нетаньягу Йонатан Уріх та Елі Фельдштейн відсторонені).

При цьому "Катаргейт" – лише одна з претензій ізраїльського суспільства до свого "вічного" прем'єра. 24 Канал детально розповідав про них у великому профайлі Беньяміна Нетаньягу.

Тема корупції в команді Нетаньягу стала однією з больових точок, на які тиснула опозиція під час цьогорічної кампанії. Також прем’єра активно звинувачують в тому, що він допустив різанину 7 жовтня свідомо. Втім популярність гештеґу #БібіЗнав не завадила партії  "Лікуд" взяти значну кількість голосів.

Що буде далі

Поки триває розслідування можливого втручання у вибори, вже стартували активні підкилимні переговори про формування коаліції. Місцеві медіа повідомили про ймовірний розкол у таборі опозиції. Нібито лідер світської націоналістичної партії "Наш дім Ізраїль" Авігдор Ліберман перестав спілкуватися з Айзенкотом і Беннетом.

Ліберман не бажає входити до коаліції меншості за участю лівих "Демократів" та арабських партій, тому сподівається, що Айзенкот домовиться з Нетаньягу про широку коаліцію між владою й опозицією.

Наразі існує кілька варіантів подальшого розвитку подій.

По-перше, зберігається можливість створення коаліції "національної єдності", яка представлятиме більшість населення (але єврейського, тобто без арабів).

Для цього "хитрому лису" Нетаньягу потрібно домовитися з Айзенкотом про умови співпраці. Наприклад, пишуть про те, що за два роки Бібі може залишити посаду глави уряду й стати президентом Ізраїлю, а його місце займе Айзенкот. Така конструкція видається дуже хиткою та недовговічною.

Другий можливий сценарій полягає у створенні коаліції та уряду меншості, що передбачатиме активну взаємодію з арабськими партіями. Однак далеко не всі в ізраїльській опозиції готові активно співпрацювати з депутатами-арабами.

І ми ще не знаємо, чим завершиться розслідування щодо можливого втручання Катару, Ірану та Туреччини у вибори. Не виключено, що кількість арабських депутатів у Кнесеті може зменшитися.

Третій сценарій передбачає тривалу політичну кризу без формування коаліції, підготовку до нових виборів і збереження прем'єрського крісла за Нетаньягу на цей перехідний період. Це буде час турбулентності та загострення всіх суспільних конфліктів, які накопичилися всередині ізраїльського суспільства.

До того ж наближається нова "гаряча" фаза війни з Іраном – щодо цього в Тель-Авіві та Єрусалимі мало хто має сумніви. Та й Дональд Трамп (у якого теж на носі вибори) у своїх промовах прозоро натякає на нову кампанію проти Ірану.

Найімовірніше, цей рік Ізраїль завершить без нового уряду, але з новою старою війною проти іранських ісламістів. І це ідеальний сценарій для Нетаньягу.

Якщо ж говорити про більш далекосяжні політичні перспективи Ізраїлю, то вони викликають неабиякі побоювання. Звісно, активність виборців арабського походження можна пояснювати зовнішнім впливом, однак варто зауважити, що не обійшлося і без внутрішніх факторів, а саме зростання ультраправих і ортодоксальних релігійних настроїв у політиці Ізраїлю.

Релігійні єврейські партії здобувають дедалі більшу підтримку, хоча для їхніх представників такі поняття, як демократія, свобода слова, права людини і світська держава, не мають жодної ваги. У поєднанні з ультраправими націоналістичними підходами ці партії формують відверто ворожу політику щодо арабського населення Ізраїлю і дають приводи критикам Ізраїлю говорити про відтворення ганебної  практики режиму апартеїду.

Не дивно, що мешканці Рамалли, Хеврона та інших міст на Західному березі сприймають ці партії та їхніх лідерів як пряму загрозу своєму існуванню. Коли бульдозери під наглядом армії зносять палестинські квартали, а так звана "молодь холмів" влаштовує погроми під прикриттям силовиків, піти на вибори й проголосувати за "своїх" — це цілком нормальна та зрозуміла емоція. І цілком легітимна форма протесту.

Тому, коли Нетаньягу шукає причину, чому майже двадцять арабських депутатів можуть опинитися в Кнесеті, йому потрібно подивитися в дзеркало — на себе і своїх політичних партнерів, таких як Бен-Ґвір і Смотрич. Наростання нинішніх тенденцій призведе до суспільного розколу в Ізраїлі й поставить під сумнів саму можливість його існування як світської держави з демократичним устроєм і простором, у якому поділяють цінності Заходу.

Якщо ви бажаєте детально зануритись в ізраїльську політику та розібратися з темою виборів-2026 – рекомендуємо інтерв'ю з ізраїльським експертом Єхіелем Фішзоном, який ідеальною українською детально розклав все по поличках.

Інтерв'ю з експертом про вибори в Ізраїлі – дивіться відео: