Трамп хоче здати Україну: що йому заважає це зробити
- Трамп не вважає війну в Україні своїм пріоритетом і прагне уникнути втягування США у конфлікт.
- Попри бажання зійти з дистанції, внутрішні обмеження, підтримка виборців та міжнародний тиск змушують США залишатися залученими в українське питання.
- Трамп готовий прийняти будь-яку угоду між Україною та Росією без чітких червоних ліній, прагнучи закрити це питання якомога швидше.
Зустріч Володимира Зеленського і Дональда Трампа у Білому домі пройшла доволі приязно. Президент США пообіцяв участь своєї країни у гарантіях безпеки для України. Події 18 серпня породили чимало версій про те, що американський лідер нібито змінив політичний курс на користь Києва.
Утім, позитивна риторика, яка лунала з вуст Дональда Трампа на адресу України останнім часом, є ситуативною реакцією, а не чіткою стратегією. Про це в інтерв'ю 24 Каналу сказав політолог Дмитро Шеренговський.
Дивіться також Політолог припустив, який вигляд матиме розміщення іноземних військ в Україні
Як Трамп ставиться до війни в Україні?
Президент США не бачить у цій війні свого пріоритету. Навпаки, ще до президентства він казав: "Це не моя війна, це війна Байдена". Трамп не хоче втягуватися, витрачати ресурси США та бути головним спонсором конфлікту.
Для Трампа питання війни – не ідеологічне. Якщо йому вигідно – він може потиснути руку будь-кому: Путіну, Кім Чен Ину чи Зеленському. Він прагматик і орієнтується лише на швидке розв'язання проблеми, а не на принципи демократії чи цінності свободи.
Так, Трамп хотів би зійти з дистанції в питанні України. Але зробити це легко не вийде. Оскільки є американські виборці – як серед демократів, так і республіканців, – які продовжують підтримувати Україну. Є медіа, які зберігають війну в публічному полі та подають її як боротьбу добра зі злом. Підтримка знижується, але тримається на рівні близько 50%.
Усередині цієї підтримки є нюанси: хтось за повну допомогу, хтось – за пошук нових форматів. А дехто взагалі готовий здати Україну, тобто перекласти відповідальність на Європу. А Європа не готова повністю взяти це на себе. Отже, США залишаються залученими, і це насправді на користь Україні.
У переговорах із Путіним лише США мають реальний вплив. Росія не сприймає Європу серйозно. Очільник Кремля досі мислить у категоріях холодної війни – для нього важлива лише розмова з Вашингтоном.
Для США відмова від України фактично означала б здати її Росії. І тут навіть серед прихильників Трампа виникає спротив: вони не хочуть, щоб США виглядали переможеними. Тому йде боротьба – між бажанням Трампа не втручатися та внутрішніми обмеженнями, які цього не дозволяють.
Отже, Трамп не хоче займатися Україною, але змушений. Його позиція проста – будь-яка угода, якої досягне Україна з Росією, буде ним прийнята. У нього немає червоних ліній. Він готовий на все, аби просто закрити це питання – хоч обіймати Путіна, хоч жартувати із Зеленським. Головне для політика – закрити цю тему.