Укр Рус
26 листопада, 19:00
10

Примус України до капітуляції: як Віткофф допоміг Росії "продати" свій план Трампу та як на це реагують у США

Основні тези
  • Скандал навколо Стіва Віткоффа виник через його проросійські переговори з Юрієм Ушаковим, які можуть загрожувати мирному процесу в Україні.
  • Американські політики, включно з республіканцями, критикують Віткоффа за неофіційні домовленості з росіянами, а демократи вважають його "справжнім зрадником".

Коли у Вашингтоні вперше заговорили про "мирний план" для України з 28 пунктів, Білий дім подавав це як продовження свого миротворчого успіху в Секторі Гази. США нібито показали власну здібність досягти широкого компромісу між непримиренними ворогами на Близькому Сході, отже їм вдасться досягти аналогічного результату в Україні. 

Втім, дуже швидко з’ясувалося, що в цій історії є щонайменше два неприємних аспекти – російський вплив на сам текст документа та внутрішні непорозуміння всередині американської адміністрації.

Цього разу також особливо відзначився Стів Віткофф – нью-йоркський девелопер і давній друг самого Дональда Трампа, який став спеціальним посланцем США з врегулювання конфліктів – спершу в Газі, а тепер і в Україні. Проблема з'явилась, коли Bloomberg опублікував стенограму його розмови з путінським радником з питань зовнішньої політики Юрієм Ушаковим. З цього моменту історія про "мирний план" перетворилася на скандал щодо проросійськості ключового перемовника США, який несе в собі загрози як для України та європейських союзників, так і, ймовірно – для самого переговорного процесу.

24 Канал зібрав реакції західних політиків та ЗМІ на скандал навколо Стіва Віткоффа, щоб оцінити, як впливає проросійська позиція Віткоффа на сам процес переговорів, і як пояснюють ситуацію в Білому Домі та Державному департаменті США. 

Публікація видання Bloomberg розкрила незручну деталь, адже Стів Віткофф не просто вів переговори з російською стороною щодо майбутнього "мирного плану", а фактично отримав перелік вимог від Росії, паралельно консультуючи Кремль, як відшукати “правильний підхід” до самого Дональда Трампа. 

Вочевидь, щоб досягти включення до плану своїх максималістських умов і схилити президента США до більшого тиску на Україну та союзників. 


Стів Віткофф під час особистої зустрічі з Дмитрієвим та Ушаковим, 14 жовтня / Фото EPA

У самому матеріалі йдеться про розмову від середини жовтня, де Віткофф обговорює з Ушаковим можливу телефонну розмову Путіна й Трампа напередодні візиту Володимира Зеленського до Білого дому. Він радить почати розмову з компліментів щодо угоди по Газі та представити російську пропозицію як логічне продовження "миротворчого" руху Трампа.

Однак скандальність ситуації полягає не в самій ідеї контактів із кремлівськими чиновниками, адже Білий Дім і без того визнає, що з Москвою постійно ведеться неофіційна комунікація. Проблема в тому, наскільки велику роль бере на себе американський посланець, адже фактично Віткофф підказує агресивно налаштованому до Штатів російському режиму як психологічно вплинути на президента США, щоб той став поступливішим. 

На додачу, це відбувається у той момент, коли Україна намагається домогтися від американців більшої ясності в питаннях гарантій безпеки та територій. Руками Віткоффа виникла неприємна ситуація, коли США стають фактично учасником схеми з "примусу України до капітуляції", при чому за планом, написаним у Москві. 

Додатковим каменем у Віткоффа став матеріал Reuters, де зазначено, що план із 28 пунктів значною мірою спирається на російські напрацювання, ймовірно підготовлені командою Кирила Дмитрієва, якого Кремль уповноважив займатися "миротворчою діяльністю" на українському треку. І саме з Дмитрієвим напередодні Віткофф зустрічався в Сполучених Штатах для обговорення контурів майбутньої "угоди", з усіма притаманними росіянам вимогами: скороченням української армії, закріпленням російських завоювань, припиненням постачань американської зброї тощо

У цьому контексті витік діалогу між Стівом Віткоффом і Юрієм Ушаковим став не просто елементом "перемовної стратегії" Білого Дому, а ключовим доказом та аргументом проти для критиків Трампа, адже американський посланець не просто опинився під впливом росіян під час переговорів, а ще й допоміг Кремлю "продати" свій план президенту США. 

Проблема в тому, що за Віткоффом, який і без того мав не найкращу публічну репутацію, закріпиться звання найбільш проросійського американського діяча. Це може поставити під сумнів дієвість будь-якої майбутньої угоди, в якій його ім'я фігуруватиме серед ключових архітекторів цих домовленостей. 

Після публікації стенограми в Bloomberg історія з Віткоффом миттєво розлетілася всіма американськими медіа — від відверто опозиційних до чинної адміністрації до повністю лояльних. Для багатьох цей витік став логічним продовженням попередніх підозр, коли мирний план, який подавався як американська ініціатива, зрештою виявився продуктом залаштункових домовленостей між посіпакою Трампа та Кремлем. 


Раніше на зустрічі з Путіним Стів Віткофф не використовував американського перекладача, що теж викликало хвилю критики / Фото Getty Image

У більшості, демократичні медіа зосередилися насамперед на двох ключових елементах цієї історії. Власне, змісті самого плану та специфічній ролі спецпосланця Віткоффа. 

  • Інформагентство Associated Press, спираючись на стенограму, описує, як Віткофф радив Юрію Ушакову не лише тон розмови з Трампом, а окреслив загальний порядок дій, які б точно сподобались президенту США: спершу похвалити угоду по Газі, представити Трампа як "людину миру", а вже потім переходити до деталей щодо України. 

При цьому видання підкреслює, що сам план передбачав фактичне закріплення за Росією Донбасу та зобов’язання України ніколи не вступати до НАТО, що викликало обурення навіть серед частини республіканців у Конгресі. Окремо там відзначили, що сам Кирило Дмитрієв відкидає достовірність злитої розмови, назвавши матеріал Bloomberg фейком.

  • У матеріалі Foreign Policy повідомляється, що 25 листопада українська делегація в Женеві провела зустріч із представниками США, щоб обговорити відкориговану версію "американської" мирної пропозиції, яку зрештою скоротили з 28 до 19 пунктів. За даними видання, Київ дав згоду розглянути цю версію як основу для подальших перемовин, а президент Володимир Зеленський висловив готовність зустрітися з президентом Трампом найближчим часом, щоб "узгодити чутливі аспекти".

Втім, видання наголошує, що попри весь прогрес, у плані зберігаються ключові розбіжності, особливо в питанні гарантій безпеки та територій, що робить ухвалення остаточної угоди проблематичним. Крім того, FP звертає увагу на політичну нестабільність всередині республіканської партії, спричинену цим планом. 

Кілька республіканських політиків заявили, що 28-пунктовий план схожий більше на перелік російських забаганок, ніж на офіційну позицію США. Наразі, як стверджують самі політики, адміністрація намагається переписати план заднім числом під виглядом нової редакції.  

Одразу з початком скандалу навколо Віткоффа, його почав активно відбілювати офіційний Білий дім, про що пише видання The Wall Street Journal. Адміністрація США фактично не заперечила автентичність стенограми, і навіть навпаки — схвалила підхід Віткоффа як нормальну дипломатичну практику. За даними WSJ, саме ця лінія пошуку "миротворчого іміджу" для Трампа й стала приводом для того, щоб Віткофф запропонував росіянам та Путіну подзвонити Трампу перед візитом Зеленського. 

Тим самим Віткофф власноруч створив для Кремля можливість вплинути на рішення щодо передачі Україні далекобійних ракет Tomahawk.

Водночас на злив розмови Віткоффа з Ушаковим гостро відреагували не лише медіа. Американські політики, включно з республіканцями, почали активно критикувати неформальні домовленості спецпредставника США з росіянами, закликаючи навіть до відставки самого Віткоффа. Зокрема конгресмен від Республіканської партії Дон Бейкон прямо заявив, що Віткофф "стає на бік Росії" і має бути звільнений.

Інший республіканець Браян Фіцпатрік назвав розмову "серйозною проблемою" та закликав припинити будь-які неофіційні контакти, залишивши держсекретарю Марко Рубіо повноваження займатися міжнародними справами Сполучених Штатів. 

Демократ та член Палати представників Тед Лю пішов далі та назвав Стіва Віткоффа "справжнім зрадником", наголосивши, що той мусить працювати на США, а не на Росію.

Сам Дональд Трамп відреагував спокійніше та навіть спробував відбілити свого друга Віткоффа. Президент США наголосив, що спроби "продати" (переконати) щось Україні та Росії входять у звичайну роботу будь-якого перегомовника. Трамп не бачить проблеми в тому, що його спецпосланник фактично роздавав поради росіянам, як краще вплинути на президента США, тобто самого Трампа. 

Зрештою, це все походить не стільки на боротьбу за мир, скільки на черговий раунд боротьби за прихильність Дональда Трампа. Варто очікувати, що на хвилі критики Стіва Віткоффа росіяни почнуть звинувачувати Україну в небажанні йти на компроміс, а вся медійна хвиля невдоволення спецпосланником Трампа пояснюватиметься діяльністю українських лобістів у США. 


Перемовини делегацій США та України в Женеві / Фото з Х першого заступника голови МЗС Сергія Кислиці

Позитивних сподівань додають лише офіційні, на відміну від організованих Віткоффом, перемовини високих делегацій України та США. Держсекретар Марко Рубіо, вочевидь, не готовий здавати американські інтереси росіянам за кілька улесливих слів. Він ще напередодні "зливу" про Віткоффа відзначав глибокий російський ухил у переліку з попередніх 28 пунктів. Згодом саме Рубіо відзначив "значний прогрес" на перемовинах з українською делегацією.

Зрештою, саме оновлену версію мирного плану американці будуть обговорювати з Кремлем. Втім, вже сьогодні з'являються повідомлення, що Москва планує відхилити пропозицію американців у новій редакції, що може звести нанівець весь останній прогрес, так високо оцінений американською та українською делегаціями, та й власне самим Дональдом Трампом.

Часті питання

Який вплив мав скандал із Стівом Віткоффом на переговорний процес між США, Україною та Росією?

Скандал із Стівом Віткоффом, який звинувачувався у проросійських діях під час переговорів, значно ускладнив переговорний процес між США, Україною та Росією. Витік інформації про його контакти з російськими офіційними особами та підозра у впливі на президента Трампа викликали критику з боку політиків і медіа, що підважило легітимність мирного плану. Ця ситуація також спричинила внутрішні розбіжності в адміністрації США, тоді як офіційні переговори між високими делегаціями України та США отримали позитивні оцінки, але залишаються під загрозою через можливу відмову Москви від нової редакції мирного плану.

Які проблеми виникли навколо мирного плану для України, запропонованого адміністрацією США?

Основні проблеми навколо мирного плану для України стосуються російського впливу на текст документа та внутрішніх непорозумінь в американській адміністрації. Стів Віткофф, спеціальний посланець США, опинився під критикою через зв'язки з російськими чиновниками, де він фактично допомагав Кремлю в переговорах з президентом США. Це викликало занепокоєння щодо проросійської позиції Віткоффа, що може вплинути на переговорний процес та компрометацію американських дипломатичних зусиль.

Як у США відреагували на скандал довкола Стіва Віткоффа?

Республіканці та демократи критикували Віткоффа, закликаючи до його відставки. Деякі політики назвали його 'зрадником', що працює на Росію, а не на США. Білий дім, однак, захищав його підхід як звичайну дипломатичну практику.

Яку роль відіграє Стів Віткофф у переговорах між США, Україною та Росією і чому це викликало обурення?

Стів Віткофф, як спеціальний посланець США, відіграє суперечливу роль в переговорах через свою проросійську позицію. Він фактично отримав перелік вимог від Росії та консультував Кремль, як вплинути на президента США Дональда Трампа. Це викликало обурення, оскільки Віткофф допомагає російському режиму психологічно впливати на американське керівництво, що загрожує інтересам України та США, створюючи враження, що мирний план є проросійським і зумовлений закулісними домовленостями з Кремлем.

Як скандал з Віткоффом вплинув на репутацію адміністрації США?

Скандал з Віткоффом підважив репутацію адміністрації США як нейтрального посередника у міжнародних конфліктах, оскільки його проросійські дії та контакти з Кремлем породили сумніви щодо об'єктивності та ефективності американської дипломатії. Це викликало критику з боку західних політиків та медіа, а також створило ризики для подальших переговорів з Україною та Росією, загрожуючи довірою до США як до партнера.