Експерт з ЄС відверто розповів, чому Європа не допомогла Трампу проти Ірану
- Європа не підставила плече Трампу в його військовій операції проти Ірану, оскільки досі не розуміє цілей США.
- Експерт з питань Євроінтеграції Олів'є Віллокс зазначив, що попри це між Європою й США є певна домовленість, тож європейці надалі сподіватимуться на США, як гаранта безпеки, але і на Україну теж.
Коли наприкінці лютого 2026 року США разом з Ізраїлем почали військову операцію проти Ірану, Трамп сподівався на підтримку Європи. Однак європейці заявили, що це не їхня війна. Там не розуміють, які конкретно цілі переслідують Сполучені Штати.
Про це в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу зазначив підприємець, експерт з питань Євроінтеграції, співзасновник ініціативи Get Ready for Europe Олів'є Віллокс, наголосивши на тому, що Європа запитувала у США, яка в них ціль щодо Ірану, але офіційно про це вони так і не заявили.
Дивіться також Вплив війни в Ірані на ЄС: що буде з авіапальним та з якою заявою звернуться до компаній
Війна в Ірані: європейці не розуміють цілей США
У війні проти Ірану, як зауважив експерт з питань Євроінтеграції, американці просили європейців про підтримку. Каже, що європейські країни можуть допомогти американцям вести війну і робили це в Іраку, Афганістані, але має бути відповідна мета.
"Якщо США кажуть, що хочуть знищити здатність Ірану створити ядерну бомбу, то Європа може підтримати в цьому, але Штати заявляють, що це вже досягнуто. Тоді навіщо їм досі потрібні європейці? Якщо ж мовиться про те, аби прибрати мул від влади в Ірану, то, можливо, Європа могла б певною мірою допомогти, але я не впевнений, що американці дійсно хочуть зміни режиму там", – пояснив Віллокс.
Яка домовленість була між США та Європою?
Співзасновник ініціативи Get Ready for Europe розповів, що в Європі є два типи людей: атлантисти – ті, хто вірить у довгострокові відносини з США; сувереністи – ті, які вважають, що не можна повністю довіряти американцям, бо це може створити проблеми.
Ми були більше атлантисти, сподівалися на Сполучені Штати, але раптом вони подали інші сигнали, заявивши, що можуть забрати Гренландію. Це нас сколихнуло,
– підкреслив Віллокс.
З його слів, Європа постійно купувала дуже дороге обладнання в США. В неї була домовленість, що вона купує хай ненайкращі у світі літаки, але які вартують дорого, аби вгодити американцям. Роблячи це, європейські країни, зі слів Віллокса, розуміли, що США їм натомість допомагатимуть з обороною.
Одночасно ми казали, що війни в Європі більше не буде. До речі, так само розмірковували в Україні до 2014 року, що перебувають у безпеці,
– озвучив Віллокс.
Про роль України у безпеці Європи
Сьогодні, зі слів експерта з питань Євроінтеграції, ЄС сподівається на США, але він переконаний, що також важливо опиратися і на Україну. Саме тому він доволі жорстко пояснює людям в Європі, що якщо Україна впаде, це загрожуватиме всій Європі.
"Тоді Росія отримає ще 1,4 мільйона військових для атаки. Якщо ми зможемо зупинити її в Україні, то ці військові, яких підготувала Україна і які ймовірно сьогодні є кращими у світі, будуть на нашому боці. Ми не можемо дозволити Україні програти, бо вона є частиною Європи й має залишатися суверенною державою. Мені подобається, що ОАЕ нині просять Україну про допомогу (через війну в Ірані). Вона має цим пишатися", – підсумував Віллокс.
Які сценарії щодо Ірану розглядають у США?
Нагадаємо, раніше американське видання The New York Times повідомило, що в Пентагоні обговорюють декілька варіантів подальших дій в межах військової операції в Ірані. Остаточне рішення ухвалюватиме Дональд Трамп. Серед можливих сценаріїв: відновлення атак по Ірану або ж виведення американських військ з Близького Сходу. Мовиться про 50-тисячне угруповання.
Якщо буде обраний варіант ескалації, можуть бути завдані удари з авіації по військовій та цивільній інфраструктурі Ірану, а також здійснені спецоперації. Ціллю однієї стане вилучення ядерних матеріалів в Ісфахані, а іншої - захоплення острова Харг, який є основним вузлом нафтового експорту країни.
Іран відповів США на їхній мирний план: як відреагував Трамп?
Іран у відповідь на умови для завершення США військової операції відповіли власним пропозиціями. Тегеран хоче отримати гарантії безпеки, вимагає виведення американських військ з регіону та припинення блокади Ормузької протоки. Крім того, країна очікує на виплати їй репарацій за зруйновану інфраструктуру і розмороження своїх активів, а також скасування з боку США санкцій. Тегеран наголосив і на тому, що варто дійти домовленостей і щодо механізму управління протокою, яка є важливим морським маршрутом.
Американський президент назвав такі умови Ірану неприпустимими. Трамп вкотре заявив, що Тегеран зазнав поразки. При цьому додав, що США все ще мають низку цілей на іранській території, які можуть бути уражені. Сполучені Штати, зі слів їх президента, далі пильно стежать за ядерними об'єктами Ірану та не відмовляються від планів взяти під свій контроль запаси збагаченого урану країни.