Удар по вокзалу в Краматорську здійснила саме Росія з окупованої території: розслідування HRW

8 квітня 2022 року росіяни вдарили по залізничному вокзалу в Краматорську. Там перебувало багато людей, які чекали на евакуаційний потяг. Внаслідок удару загинула 61 людина, ще 121 зазнала поранень. Для обстрілу окупанти застосували ракетний комплекс "Точка-У", цинічно заперечуючи наявність цього озброєння, звинувачуючи в обстрілі ЗСУ.

До теми Обстріл вокзалу у Краматорську здійснили з окупованої Донеччини, – експертиза СБУ

Розслідування підтвердило, що стріляла Росія

Співробітники Human Rights Watch та SITU Research проводили своє розслідування та збирали інформацію про сам удар і його наслідки у місті Краматорську Донецької області з 14 по 24 травня 2022 року. Вони підтвердили, що Росія насправді має комплекс "Точка-У".

Експерти опитали 69 людей, серед яких були жертви обстрілу, родичі загиблих, рятувальники, лікарі, співробітники лікарень, представники органів влади та працівники української прокуратури. Експерти також проаналізували понад 200 відеозаписів та фотографій з місця події, вивчили знімки з супутників і оглянули колишні позиції російських військових у районі села Куньє Харківської області, звідки, на їхню думку, був здійснений пуск ракети.

Хронологія подій

• Зранку 8 квітня на вокзалі перебували понад 500 мирних жителів, які чекали на потяг, щоб виїхати у відносно безпечні райони на заході України.
• О 10:28 над вокзалом вибухнула балістична ракета, розкидавши навколо десятки суббоєприпасів. При падінні на землю суббоєприпаси вибухали, завдаючи травм людям, які перебували на вокзалі.
• Людям відривало кінцівки та частини тіла. Допомогу людям почали надавати рятувальники, які працювали на вокзалі, волонтери та просто перехожі. Поки на місце обстрілу не прибула швидка, деяким постраждалим кров намагалися зупинити за допомогою підгузків.

Водій швидкої допомоги, який прибув на місце за кілька хвилин після вибуху, розповідає:

Всюди кричали люди. Кричали від болю. Я чув крики людей, яким лишалося жити 20 – 40 секунд. То були їхні передсмертні крики. Я бачив на землі відірвані кінцівки. Дитячі кінцівки,
– згадує медик.

Що показало розслідування

Експерти Human Rights Watch проаналізували знімки частини ракети, яка впала приблизно за 50 метрів на південний захід від головного входу до будівлі вокзалу. Вони встановили, що це була балістична ракета 9М79К-1 серії "Точка-У".

Експерти вивчили також інші фрагменти та уламки, виявлені у 32 місцях навколо вокзалу й зробили однозначний висновок про те, що в ракеті були використані осколкові бойові елементи 9Н24. 

Довідка. Ракета "Точка-У" може бути оснащена касетною бойовою частиною 9Н123К, яка несе в собі 50 осколкових бойових елементів 9Н24. За інформацією російського виробника ракети, кожен бойовий елемент 9Н24 містить 1,45 кілограма вибухової речовини та при підриві утворює приблизно 316 уламків однакової форми. Це означає, що по вокзалу та прилеглій території розлетілося приблизно 15800 смертоносних уламків.

Запаси балістичних ракет "Точка-У" з касетною бойовою частиною є як у Росії, так і в України. Росія стверджує, що не завдавала удару по вокзалу в Краматорську і неодноразово заявляла, що цей комплекс нібито не стоїть у неї на озброєнні. Проте експерти встановили, що на момент обстрілу пускові установки комплексу "Точка" та ракети до неї перебували в окупантів – в районі села Куньє Ізюмського району Харківської області, яке тоді займали російські війська. Встановлено також, що в цей період російські військові регулярно пускали ракети з цього села.

Тож, на думку експертів, росіяни могли обстріляти Краматорськ з цього села, а не з окупованої території Донецької області, як вважають в СБУ. Від села Куньє до Краматорська – близько 90 кілометрів, тобто ракети "Точка-У", які мають дальність польоту 120 кілометрів, цілком досягали до вокзалу.

Касетні боєприпаси за визначенням є зброєю невиборчої дії. Враховуючи, що вокзал у Краматорську був загальновідомим місцем збору для евакуйованих мешканців, використання російськими військами цієї зброї є неприйнятним та жахливим. Усі країни світу мають однозначно засудити і цей удар, і будь-яке інше застосування касетних боєприпасів. За цим інцидентом має бути проведене розслідування, і всі винні мають бути притягнуті до відповідальності,
– наголосив директор SITU Research Бред Семюелс.

Зверніть увагу! Міжнародне право забороняє застосування касетних боєприпасів, оскільки цей вид зброї характеризується великою площею ураження та невибірковістю дії, тож може становити загрозу для цивільного населення. Як правило, касетні боєприпаси вибухають у повітрі, розкидаючи на ділянці розміром сотні метрів десятки або навіть сотні суббоєприпасів. Частина з них не вибухає відразу, а залишається лежати на землі, фактично перетворюючись на міни. Росіяни умисно застосували цей вид зброї по вокзалу, у якому перебували сотні мирних людей, що очікували на евакуацію.