"Кнопкодави" Кім та Трамп: хто почне ядерну війну?

Спочатку Кім похвалився "ядерною кнопкою", а потім естафету перейняв Трамп. "Я теж маю ядерну кнопку. Але вона набагато більша, потужніша і вона працює", – похвалився господар Білого дому в своєму улюбленому Твітері.

У Дональда Трампа також є і стіл, і "кнопка", і бажання помірятися силою та амбіціями.

За обох "кнопкодавів" можна було б щиро порадіти, якби на кону не стояло майбутнє всього людства, котре після такої похвальби опиняється під питанням.

Читайте також: У КНДР ракета впала на місто після невдалого запуску, – ЗМІ

Війна за мир

При цьому, однак, останні висловлювання Кім Чен Ина оглядачі трактують як спробу деескалації напруження. Щоб зрозуміти, чому це так, треба враховувати весь контекст. Отже, в своєму новорічному зверненні північнокорейський вождь проінформував націю про те, що ядерна кнопка – у нього під рукою, але застосує він її лише у випадку небезпеки для КНДР. Свою країну Кім охарактеризував як "миролюбиву та відповідальну ядерну державу" й запропонував діалог Південній Кореї.

В своєму новорічному зверненні до народу Кім Чен Ин нагадав про "ядерну кнопку" на своєму робочому столі, але пообіцяв натиснути на неї лише в разі небезпеки для держави.

2018 рік – це важливий рік, і для Півночі і для Півдня. Північ відзначає 70-річчя з дня заснування, а Південь проводить Зимові олімпійські ігри,
– нагадав Кім й висловився за "розморозку" відносин між Пхеньяном та Сеулом.

Ба навіть більше: Кім Чен Ин пообіцяв розглянути питання про направлення в лютому делегації на Олімпіаду до Пхенчхану. Такий крок, як раніше заявляла Південна Корея, буде вітатися. Ці слова Кіма сприймаються як помітна зміна тону після цілого року агресивної риторики. Експерти відзначають, що Пхеньян серйозно стурбований спробами Вашингтона ізолювати КНДР за підтримки Південної Кореї, передає "Русская служба Бі-Бі-Сі".

В Сеулі жест Пхеньяна сприйняли схвально. Південна Корея запропонувала Північній перемовини "на високому державному рівні", котрі могли б відбутися 9 січня, повідомляє Associated Press.

Що ж стосується Вашингтона, то там – після новорічних слів Кім Чен Ина – підкреслили ще раз: Америка ніколи не визнає ядерний статус Пхеньяна. І спроби Кіма простягнути руку дружби Південній Кореї взагалі не дотичні до даної позиції і жодним чином не здатні її змінити, наголошує CNN.

Бажання КНДР брати участь у зимовій олімпіаді в південнокорейському місті Пхьончхан та розпочати про це діалог із Сеулом у Сполучених Штатах прокоментували так: "Ми не приймемо всерйоз жодні переговори, якщо вони (представники КНДР) нічого не зроблять для заборони всієї ядерної зброї в Північній Кореї. Ми розглядаємо цей режим як безрозсудний", – заявила постпред США при ООН Ніккі Хейлі.

Ми вважаємо, що вони повинні зупинити програму ядерної зброї і зробити це зараз. Північна Корея може вести переговори з ким хоче. Але США не визнають це, поки вони не відмовляться від наявної ядерної зброї,
– уточнила чиновниця.

Вона закликала весь "цивілізований світ залишатися єдиним і проявляти пильність щодо розвитку ядерного арсеналу держави-ізгоя". Крім того, Хейлі пообіцяла вжити додаткових заходів, в разі якщо Пхеньян наважиться на ще одне ракетне випробування.

Тим часом у Сеулі, схоже, не поділяють радикалізм Вашингтона. Президент Південної Кореї Мун Чже Ин наполегливо закликає свою північну сусідку та Америку змінити дискурс і зробити кроки до порозуміння. Мун наголошує: застосування лише "батога", себто санкцій, не вплине на рішення Пхеньяна розвивати й надалі свою ядерну програму. Південнокорейський лідер застерігає Сполучені Штати щодо будь-яких військових дій – такі дії, говорить він, неминуче втягнуть у вир повномасштабної війни і Південну Корею також, передає The New York Times.

Третя зацікавлена сторона – Південна Корея та її лідер Мун Чже Ин – вказує Америці на те, що тиснути на КНДР самими лише погрозами та санкціями непродуктивно.

В свою чергу Вашингтон стурбований тим, що його південнокорейський союзник в своєму прагненні до діалогу може зробити надто багато поступок Півночі, наприклад, дозволити КНДР зберегти свою програму ядерної зброї без змін.

Аналітики кажуть, що Північна Корея намагається поліпшити зв'язки з Південною Кореєю з єдиною метою – щоб створити прорив в кампанії Вашингтона щодо забезпечення максимальних санкцій,
– пише NYT.

З цього всього зрозуміло лише одне: ситуація довкола Північної Кореї залишається напруженою. А от як далеко може завести ця напруга – питання відкрите.

Блеф чи третя світова?

В контексті гіпотетичної війни з КНДР видання Fox News розповідає про той жалюгідний стан, в якому перебуває армія Північної Кореї. Власне кажучи, навіть слово "жалюгідний" не відображує всієї картини. Бійці КНДР отримують відпустки для того, щоб самостійно знайти собі їжу. Під словом "знайти" мається на увазі "вкрасти" або ж "вижебрати", оскільки солдати чучхе не отримують ані харчів, ані грошей. Їхня пожива – найближчі поля, де можна знайти принаймні кукурудзяні початки.

Нещодавно, додає Fox News, двоє солдат з КНДР дезертирували до Південної Кореї – при медичному обстеженні було виявлено, що в їхніх шлунках – повно паразитів. "Черви, один з яких сягав 11 дюймів, вказували на проблеми з гігієною і продуктами харчування, які є звичайним явищем в КНДР. Повідомляється, що збіднілі селяни Північної Кореї використовують людські відходи в якості добрива для своїх культур. Можливо, що фекалії забруднюють овочі, вирощені в ґрунті", – припускає Fox News. Видання також додає, що населення країни найбільше хвилюють ціни на рис – якщо вони зростатимуть внаслідок запроваджених проти КНДР санкцій, це боляче вдарить по й без того жебрацькій країні.

З іншого ж боку, ця сама жебрацька країна має те, що змушує здригатися цивілізований світ – ядерну зброю. Британський Express висловлює занепокоєння можливим сценарієм війни, яку він називає "третьою світовою", оскільки локальним цей конфлікт не буде. У перші ж дні війни загинуть мільйони людей, пророкує медіа.

Експерт-міжнародник Девід Морі, котрому Express надає слово, схоже, є солідарним у поглядах з президентом Муном. Як і лідер Південної Кореї, Морі вважає, що "нереалістично" думати, нібито санкції щодо КНДР врешті-решт "вб’ють ядерні амбіції Кім Чен Ина". При цьому Морі наполягає на "дипломатичному підході" як найбільш оптимальному вирішенню проблеми.

Нереально змусити Північну Корею відмовитися від своєї ядерної зброї (…). Думаю, ми повинні зробити кроки, щоб заморозити свою ядерну зброю, забезпечити деескалацію напруженості, впровадити мораторій і, врешті-решт, якщо вони все це зроблять – там буде місце для угоди між Південною Кореєю, Північною Кореєю та Сполученими Штатами,
– говорить Морі.

Тим часом The Washington Post друкує чималу статтю, яка містить міркування про те, що КНДР ніколи не піде на роззброєння – в даному разі не допоможе ані дипломатія, ані санкції. Чому? Тому що нинішня влада цієї держави вбачає у ядерних боєголовках гарантію особистої недоторканності.

"Особи, які приймають рішення в Пхеньяні, вважають, що ядерна програма є їхньою єдиною гарантією безпеки від зовнішніх атак і зовнішньої підтримки місцевого повстання. Смерть Муаммара Каддафі, широко представлена ​​в Північній Кореї як приклад західного віроломства, справила на них глибоке враження. Північнокорейська еліта вважає, що якби Каддафі зберіг свою ядерну програму, Захід ніколи б не наважився втрутитися (…).

Північнокорейська еліта вважає Каддафі жертвою власної наївності, і вона сповнена рішучості не повторювати подібну помилку. Навіть якщо санкції увергнуть Північну Корею в стан економічної катастрофи, яку вона зазнала в 1990-х роках, коли на вулицях лежали мертві тіла, лідери країни все одно не погодяться вести переговори щодо ядерної зброї", – говориться у статті The Washington Post.

Найбільше північнокорейська еліта побоюється долі Муамара Каддафі. Якби у нього була ядерна зброя, він і досі був би живий та при владі – так буцімто вважає керівна верхівка КНДР.

Крім того, істеблішмент КНДР знає ще одну просту істину: якщо обставини складатимуться для нього несприятливо, є висока вірогідність поглинання Північної Кореї Південною. "А це означає, що вся північнокорейська еліта – не лише генерали, а й полковники і навіть майори – втратять владу і дохід. Ці люди численні (від 5 до 10 відсотків населення). Вони будуть боротися до смерті, і їхня ядерна зброя гарантує, що ніхто не посміє втрутитися в кривавий безлад", – резюмує видання.

Частково із The Washington Post солідарний оглядач The Huffington Post Пітер ван Бурен. Він також вважає, що Пхеньян робитиме все можливе задля збереження існуючого в країні режиму. "Історія Північної Кореї, втілена в її національній філософії чучхе, полягає у виживанні, у збереженні режиму. Починаючи з 1948 року, сім'ї Кім це вдається чудовим чином. На відміну від Куби, КНДР в економічному відношенні пережила розпад Радянського Союзу. Північнокорейці страждали від тотальної війни, голоду, стихійних лих і санкцій, які тривали десятиліттями. З 1950 року вони жили, не прагнучи до насильницького возз'єднання з Південною Кореєю, у той час коли в Америці змінювали один одного сильніші і слабші президенти", – оповідає ван Бурен.

А відтак, підсумовує він, Кім Чен Ин ніколи не розпрощається зі своєю ядерною зброєю. Щоправда, йому вона потрібна виключно для оборони. Тоді як наступальні дії Пхеньяна дорівнювали б "національному самогубству". Але, веде далі Пітер ван Бурен, річ у тім, що перший удар у виконанні Сполучених Штатів також був би для Америки відвертим суїцидом.

"Руйнування неминучі, але чи переживе ядерну війну світова економічна система, чи залишаться Південна Корея і Японія американськими союзниками, якщо запалають Сеул і Токіо? Чи буде Китай, як і раніше, спокійно зберігати американські державні боргові папери, і чи не влаштує він зумисну кризу на Уолл-Стріт? І чи не буде який-небудь президент (особливо той, якого вже ненавидить півкраїни) пояснювати, що покритий радіоактивним попелом Лос-Анджелес є платою за безпеку від ще більш страшного ядерного удару, який могла б завдати КНДР?

Щоб повірити в те, що США наближаються до війни, необхідно повірити в те, що один або кілька національних лідерів просто так знищать себе і більшу частину своєї країни. Про божевільних можете думати все, що завгодно, але лідери і політики просто дотримуються іншої думки", – пише The Huffington Post.

Сказане, безперечно, обнадіює. Проте поки все ж не зрозуміло, чим завершиться протистояння двох затятих опонентів, один з яких вперто не бажає роззброюватися, а інший – сідати за стіл перемовин, доки таке роззброєння не відбудеться. КНДР та Америка мусять засвідчити продуктивні пошуки компромісу, у який наразі надто тяжко (якщо не сказати неможливо) повірити.

Читайте також: Росії доведеться заплатити велику ціну, – радник президента США з нацбезпеки Макмастер