Коли, чому і як розпускали Верховну Раду України

Вибори раніше, ніж планували, – не новина в історії незалежної України. Великі кризи та соціальні зрушення вже тричі завершувалися дочасним обранням нардепів.

Читайте також: Що відомо про Володимира Зеленського: біографія президента України

1993–1994: криза, страйки і скасований референдум

Перше скликання Верховної Ради в незалежній Україні стало фактичним продовженням радянського ладу, однак не довго. Вже у 1993 році парламент розпустили.

Погляди на подальший розвиток України у тодішніх політичних сил був кардинально різним. До спільних рішень не могли дійти і перший глава держави Леонід Кравчук та прем’єр Леонід Кучма.

Економіка котилась у прірву. Це, зрештою, привело до масових страйків гірників. Наймасовіша акція протесту відбулась 7 червня 1993 року, тоді до неї доєдналися 230 шахт та понад 400 підприємств.

Із гірниками, які вимагали навіть проведення референдуму щодо недовіри парламенту та главі держави, влада країни домовитись ніяк не могла навіть попри поступки. Референдум мав відбутися у вересні – таке рішення прийняли нардепи у розпал страйків, однак його так і не провели.

Зараз виборча система, за якою ми обираємо народних депутатів, – змішана. 50% Ради обирається з мажоритарних округів і ще 50% – за пропорційною системою із закритими партійними списками.

Зрештою, влада здалась. Прем’єр-міністр Леонід Кучма подав у відставку, на дострокові вибори погодився і Президент України Леонід Кравчук та народні депутати.

У вересні 1993 року парламент ухвалив закон щодо дострокових виборів Президента та до Верховної Ради, скасувавши постанову про референдум. Вибори відбулись 27 березня 1994 року.

Читайте також: Чи можна оскаржити указ президента про розпуск Ради та скасувати його

2007: сварки у помаранчевій коаліції та "несподіванка" від Мороза

Стабільності чергові вибори у березні 2006 році не принесли – тоді почались перемовини про коаліцію після розпаду "помаранчевої".

І нардепам майже вдалось досягнути згоди, якби не посада віце-спікера. До тодішньої коаліції за результатами виборів мали увійти БЮТ, "Наша Україна" та Соціалістична партія Олександра Мороза.

Власне, він і не хотів, аби главою ВР став Петро Порошенко, тому на кінцевому голосуванні "змінив" свою думку на користь "регіоналів". З їхньою допомогою та участю комуністів спікером ВР став Олександр Мороз.

Мороз, Ющенко і Янукович

Далі – БЮТ пішли в опозицію, а Ющенко вирішив шукати точки дотику із регіоналами. Так з’явився уряд із прем’єром Януковичем. Однак дуже швидко в опозиції опинилась і "Наша Україна".

Зрештою, Ющенко підписав указ про розпуск парламенту 2 квітня 2007 року – дострокові парламентські вибори повинні були відбутися 27 травня. Але не все так просто.

Ініціативу Ющенка щодо розпуску парламенту блокували 2 місяці. У червні депутати БЮТ та "Нашої України" склали мандати – 103 та 66 відповідно.

П’яте скликання Верховної Ради перестало існувати. Дострокові вибори відбулись 30 вересня 2007 року.

Читайте також: Чи зможе Верховна Рада приймати рішення після розпуску

2014: Революція Гідності

Більшість у парламенті після виборів 2012–го року становили проросійські політичні сили – Партія регіонів та комуністи. Усе змінила Революція Гідності.

Виходити з фракції регіонали почали вже у грудні 2013 – разом із зростанням протестних настроїв. Загалом у 2014 році з Партії регіонів вийшли 106 депутатів і понад мільйон членів по всій Україні.

Коаліція, які утворили опозиційні сили після Євромайдану, розпалась у липні. У тому ж році новообраний на той час президент Петро Порошенко прийняв рішення про розпуск Верховної Ради – це, до слова, було із одних його передвиборчих зобов’язань. До речі, на День Незалежності.

Коаліція у листопаді 2014 року після виборів

Треті позачергові вибори до Парламенту відбулись 26 жовтня 2016 року. Попри радикальні настрої українців після Євромайдану, явка на цих виборах була низькою 52,4%. В той час на президентських виборах вона становила 60,3%.

Якби не розпуск Ради, парламентські вибори мали б відбутись 27 жовтня 2019 року. Різниця – три місяці.

Читайте також: Зустріч Зеленського з головами фракцій: про що домовились

Чому Зеленський не мав юридичних підстав розпустити Раду?20 травня під час інавгураційної промови Зеленський заявив, що розпустить парламент. До розпуску Ради президент доручив нардепам схвалити закон про зняття депутатської недоторканості, закон про незаконне збагачення та закон про вибори.

Проте юридично Зеленський не мав права розпустити Раду. Адже фракція "Народний фронт" 17 травня вийшла з парламентської коаліції. Тому депутати мають 30 днів, щоб створити нову коаліцію. А розпустили Раду протягом цього періоду неможливо, і після цього – теж. Адже 27 травня починається піврічний термін до закінчення повноважень чинного парламенту. Однак в команді Зеленського опирались на те, що де–факто коаліції не існує вже кілька років.

Зустріч новообраного українського гаранта із лідерами фракцій – на наступний день після інавгурації. Окрім парламентських виборів, присутні обговорили ще кілька тем:

• Зміни до виборчого законодавства про скасування мажоритарної складової,
• Зеленський запропонував зниження прохідного бар'єру на виборах народних депутатів до 3% (зараз – 5%).
• Вели дискусії щодо запропонованої правки від фракцій – це уточнення норм про імперативний мандат (тобто законодавчо закріплену можливість дострокового відкликання депутатів, що не виправдали довіри виборців).