Користь для громад: як вирішити проблему безробіття переселенців
Через війну багато українців змушені залишати свій дім і їхати до безпечніших регіонів країни. На новому місці доводиться шукати не тільки прихисток, а й роботу. Безробіття серед переселенців – одна з найбільших гуманітарних проблем. Далі – в ексклюзивному блозі для сайту 24 каналу.
Ми проаналізували, яка ситуація на ринку праці серед переселенців, як розв'язати проблему безробіття і яку користь це може принести громадам.
Радимо Як Росія використовує європейських "троянських коней" у війні з Україною
Безробіття переселенців – одна з найбільших проблем
Безробіття стало викликом для місцевої влади у громадах, які прийняли багато переселенців. Війна не закінчиться найближчими тижнями, а волонтерська допомога переселенцям рано чи пізно вичерпається. Тому знайти роботу переселенцям – одна з найважливіших економічних проблем сьогодні. Особливо тим, які не можуть працювати дистанційно.
Безробіття переселенців негативно впливає не тільки на економіку, а й на психологічний стан людей. Зокрема, стимулює фрустрацію та відчуття невпевненості, а також призводить до розірваних сімей.
Потік внутрішньо переміщених людей – це не лише виклики та проблеми. Це також можливість залучити до життя спільноти людей "ззовні", які здатні привнести свіжі ідеї та новий професійний досвід.
Дедалі більше українців повертаються до роботи
Часто люди, які переїхали, рятуючись від війни, не мали часу на роздуми або не планували виїжджати надовго, тому не думали про нове місце роботи, обираючи напрямок евакуації. Погіршує ситуацію те, що 54% українців перед початком війни не мали жодних заощаджень. На додачу, регіони, у які приїжджають переселенці, часто не мали значної кількості вільних робочих місць.
Втім, опитування "Рейтингу" показує, що дедалі більше українців повертається до роботи. Із середини березня до кінця квітня кількість людей, які втратили роботу після повномасштабного вторгнення Росії, зменшилась з 53 до 39%.
Тобто люди починають підшуковувати собі нову роботу навіть попри війну, що дозволяє частково розв’язати цю гуманітарну проблему. Також дві третини українців, які втратили роботу, готові навіть змінити професію. Це мало б суттєво спростити працевлаштування.
Про головне "Референдум" про вступ до лепрозорію та мегатур Газманова по Херсонщині скасовується
Як держава допомагає знайти роботу
43-та стаття Конституції України гарантує право на працю. Тому забезпечити його – одне із завдань держави. Воночас боротьба із безробіттям вигідна самій державі: людина, яка має роботу, значно більше витрачає і стимулює вихід економіки з кризи.
Щоб розв’язати проблему безробіття, уряд перевів центри зайнятості у режим посиленої роботи, але у жодному з регіонів служба не могла влаштувати на роботу всіх охочих. У Миколаївській області до служби зайнятості звернулися 180 людей, з них 33 отримали роботу. У Львівській області місцевий центр зайнятості допоміг знайти роботу 246 переселенцям із 2059 охочих.
До центрів зайнятості звертається мало переселенців. Можливо, це пов'язано із тим, що чимало з них не очікували тривалого продовження війни і планували повернутися додому через кілька тижнів. Тому й не шукали нової роботи.
До того ж, багато переселенців не реєструються, тому і не можуть стати на облік у центри зайнятості, для цього потрібна довідка. Для порівняння, у Львівській області зареєстрували 130 тисяч переселенців, а фактично, за оцінками облдержадміністрації, туди приїхали 265 тисяч.
Можна припустити, що деякі переселенці-чоловіки уникають реєстрації, щоб не ставати на військовий облік. Про цю проблему говорили зокрема Дрогобицька міська рада та Чернівецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
Допомога по безробіттю переселенцям
Під час війни переселенцям виплачують допомогу з безробіття за спрощеною процедурою. У період воєнного стану та 180 днів після нього така допомога не перевищує 9 750 гривень на місяць.Зі свого боку держава стимулює роботодавців влаштовувати переселенців на роботу. За працевлаштування переселенця можна отримати по 6,5 тисяч гривень упродовж двох місяців. Для цього треба подати необхідний перелік документів.
Станом на 10 травня 440 компаній отримали понад 1,8 мільйона гривень як компенсацію за працевлаштування 686 переміщених людей. Про це сказав міністр фінансів України Роман Єрмоличев.
Частково вирішити проблему безробіття під час війни може релокація бізнесу, який постраждав від бойових дій. Тобто перевезення бізнесу у більш безпечні регіони держави. Для цього уряд запустив програму евакуації підприємств. Зокрема, надав можливість безплатно перевозити потужності потягами Укрзалізниці.
За даними Міністерства економіки, 1171 підприємство подало заявки на релокацію, а 400 з них повністю або частково вже перевезли свої потужності. За інформацією Львівської ОДА, завдяки релокації в області з'явилося 4420 робочих місць.
Отже, як уряд вирішує проблему безробіття:
посилив роботу центрів зайнятості;
виплачує допомогу з безробіття та виплати роботодавцям переселенців;
запустив програми релокації бізнесу.
Варте уваги Памперс для онуки Путіна: яким є "культурне життя" окупованого Криму
Як громади допомагають переселенцям
Податки на доходи фізичних осіб – одне із найважливіших джерел наповнення місцевих бюджетів. Тому будь-який переселенець без роботи – це втрачена можливість залучити більше грошей для розвитку громади.
До того ж, гроші, які витрачає переселенець також "циркулюють" у громаді та йдуть на розвиток місцевого бізнесу. Деякі органи самоврядування самостійно шукають бізнес, який має бажання переїхати, і надають йому всю необхідну інформацію про можливості своєї громади.
Наприклад, Нововолинська громада з Волині самостійно домовилася про переїзд шістьох релокованих підприємств. Міська рада назвала релокацію підприємств одним із пріоритетів роботи, оскільки "бізнес "привезе" до нас не лише потужності, а й нові робочі місця".
Проте лише підтримки від уряду та релокації потужностей великих підприємств не достатньо, щоб вирішити проблему безробіття. Органи самоврядування мають створювати умови для розвитку релокованих підприємств і сприяти працевлаштуванню переселенців, які вже живуть у громадах.
Як знайти роботу в нових громадах: історії переселенців
Приклади працевлаштування переселенців вже є в українських громадах. Наприклад, у Шепетівській лікарні влаштували вісьмох лікарів із Сєвєродонецька, Бучі, Києва та Маріуполя. Головна лікарка місцевої лікарні поділилась враженнями від роботи нових працівників:
Всі спеціалісти дуже кваліфіковані, позитивні люди. Нам приємно, що вони є у нашому колективі. Вони працюють короткий час, але пацієнти їх уже знають і до них ідуть. От, зокрема, Кочкова Ольга Юріївна надає дуже кваліфіковані консультації лікаря-гематолога. У нас не було раніше такого спеціаліста, а тепер кандидат наук надає фахові консультації громадянам.
Часом інтеграції переселенців у громадах заважають бюрократичні "паперові" перешкоди. Переселенка Ірина, яка переїхала з Києва в Острог, розповіла, що не змогла влаштуватись у місцеву лікарню офтальмологом, оскільки не взяла з собою оригінали документів під час переїзду. Хоч у лікарні були зацікавлені у її послугах.
Аналітик Центру спільних дій Олег Савичук пояснює, яким чином можна вирішувати подібні проблеми:
Закон вимагає для працевлаштування низку документів: паспорт, відомості про трудову діяльність, коли необхідно – документ про освіту, стан здоров'я тощо. Для лікарів, правників чи інженерів є сенс вимагати документ про освіту, оскільки це професії, пов'язані з долею та життям людей. Відсутність необхідних знань у цих сферах може призвести до смертей.
Але це не безвихідна ситуація. Якщо людина до вимушеного переїзду працювала лікарем і досі зберігає посаду, то вже на новому місці вона може працювати за сумісництвом. Це найзручніший для всіх варіант. Працівник може не підтверджувати частину документів і зможе повернутись до свого попереднього місця роботи після деокупації. Попередній роботодавець не втрачає працівника, а новий – отримує готового спеціаліста, хоч і не на визначений час".
Злободенне Такого Бориса не було й не буде
Яку користь принесуть переселенці громадам
Переселенці можуть принести громадам значну користь. Юлія Молодожен, керівниця Регіонального офісу "U-LEAD з Європою" в Одеській області каже, що "для громад, які мали проблеми з кадрами, це шанс залучити фахових спеціалістів та розвивати важливі напрямки".
Схожу думку має й очільниця управління освіти Чернівецької міської ради. Вона розповіла, як переселенці можуть вирішити кадрову кризу в освітній галузі міста:
Велика частина педагогічних працівників з початком вторгнення Росії 24 лютого виїхала за кордон. Тому у нас є кадрова потреба, кадровий голод. А переселенці можуть запропонувати нам свої кваліфіковані послуги.
Переселенці вже допомогли вирішити проблему дефіциту медичних працівників у регіонах, де не ведуть бойові дії. На Черкащині 170 людей влаштувалися на роботу в медзакладах області, а в Дніпропетровській області таку роботу знайшли 293 переселенці.
Частина переселенців, особливо з великих міст, – це спеціалісти, яких рідко можна знайти у невеликих громадах, тому вони можуть принести багато користі.
Таргетолог Віталій, який переїхав із Києва у Заболотів (Івано-Франківщина),провів тренінг із SMM та реклами, а потім почав консультувати місцеву підприємицю щодо реклами її бізнесу. В організації тренінгу допоміг селищний голова. Після цього спеціаліст домовився про участь у декількох соціальних проєктах у громаді.
Щоб ефективно інтегрувати переселенців, місцеві ради мають системно займатися питанням їхнього працевлаштування. Деякі з них допомагають моніторити вакансії. Вони публікують список актуальних вакансій у соцмережах, а під час реєстрації опитують переселенців про досвід роботи й освіту.Такі зусилля варто об'єднувати. Наприклад, корисною ініціативою може бути запуск ресурсу, на якому будуть централізовано збирати вакансії для переселенців з різних регіонів.
Отже, внутрішньо переміщені люди можуть стати важливим "людським ресурсом" для громади. Вони здатні вирішити кадрові проблеми у різних галузях і можуть принести з собою новий професійний досвід, який буде працювати на користь громади.
Водночас забезпечення умов для релокації підприємств здатне вирішити одну з ключових проблем для малих громад – нестачі робочих місць.
Рекомендуємо Як російські пропагандисти повернулися у Першу світову й "запали" на Арестовича
Кожна людина, яка знаходить роботу в Україні під час війни, посилює "внутрішній фронт". Вміння швидко самоорганізуватись і допомагати одне одному зробили нашу країну обороноздатною у 2014-му та 2022-му.
Ці ж якості допоможуть українцям подолати гуманітарну кризу. Український уряд вже зробив необхідний мінімум кроків для подолання цієї кризи, проте таку проблему не можуть самостійно вирішити органи центральної влади. Тому місцева влада, бізнес, мешканці громади та переселенці мають діяти спільно, щоб подолати кризу безробіття під час повномасштабної війни.
Громади стали більш спроможними та забезпеченими внаслідок децентралізації. Відтак, мають можливість брати на себе більше відповідальності для подолання глобальних гуманітарних проблем.