Спецоперація Кремля: істинна причина, чому Путін їздив у Монголію

Як не допустити турне Путіна іншими країнами та чи можна покарати Монголію за умисну дискредитацію міжнародного права – читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Читайте також Одна з причин нападу Росії на Україну, про яку мало говорять

"Спецоперація Кремля"

Наприкінці серпня президент Монголії Ухнагійн Хурелсух запросив Путіна відвідати державу під приводом святкування річниці перемоги радянських і монгольських військ над Японією на річці Халхін-Гол. Міністерство закордонних справ і Верховна Рада України звернулися до Монголії із закликом у разі приїзду диктатора виконати ордер на його арешт, виданий МКС 17 березня 2023 року за депортацію українських дітей.

Держава – сторона Римського статуту, врешті, знехтувала своїми зобов'язаннями, пояснивши опісля, що залежна від російських енергоносіїв і намагається дотримуватися політики "нейтралітету".

Вибір Путіна припав на Монголію не випадково. Попередньо він не зміг поїхати в ПАР та відмовився від візиту в Індію, яка не є членом МКС, однак може мати з ним домовленості про сприяння у переданні підозрюваних осіб. Географічне розташування разом із залежним становищем Монголії стали для Путіна гарантіями незатримання, а отже ідеальним підґрунтям для розпалу чергової кампанії дискредитації що МКС, що міжнародного права в цілому.

На зумисність "спецоперації Кремля" вказують і коментарі після візиту з боку рупорів пропаганди – Владіміра Соловйова та Дмітрія Медведєва. Останній стверджує, що "Монголія послала МКС у відомому ще з 13-го століття російсько-монгольському напрямку". І в цій тезі є частка правди.

Реакція Міжнародного кримінального суду

Протягом тижня, який передував візиту російського очільника в Монголію, МКС відповідав на можливе порушення Римського статуту лише посиланнями на його небажаність, а також на окремі винятки із зобов'язання про співпрацю з Судом. В основі виконання згаданого зобов'язання лежить принцип добровільності, тож фактично попередити приїзд Путіна в Монголію введенням превентивних заходів МКС як установа не міг.

Актуально Забруднення Сейму та Десни: чи очікувати на екологічне лихо

Обмеженими виявилися і засоби реагування вже після порушення Римського статуту та відмови затримувати особу, підозрювану у викраденні щонайменше 20 тисяч українських дітей.

2 вересня на момент перебування Путіна в "унікальній юрті", Асамблея держав-учасниць звернулася до Монголії, нагадавши про її зобов'язання за статтями 86 і 89 Римського статуту та наголосивши на неможливості членів пускати російського диктатора на свою територію без його подальшого затримання та передання в Гаагу.

Текст листа містив інформацію про візит 3 вересня, хоча вже було відомо про фактичне перебування Путіна в Монголії. У цьому контексті видаються несвоєчасними діяння Асамблеї держав-учасниць щодо попередження дискредитації МКС.

Надалі розпочався процес розгляду порушення Римського статуту згідно з передбаченим порядком. Відповідно до останнього судді мають зробити висновок щодо невиконання державою зобов'язань та запропонувати заходи реагування. Потім справа передається на розгляд Асамблеї держав-учасниць. Вона може ухвалити рішення щодо вжиття політичних або дипломатичних заходів у відповідь на порушення. Серед них:

• відкритий діалог із державою-порушницею за участі неурядових організацій як форма своєрідного публічного осуду;
• добрі послуги з боку голови Асамблеї з метою посилити майбутню співпрацю з державою-учасницею, яка не виконала зобов'язання.

Можуть бути вжиті й інші заходи. Однак слід брати до уваги, що вони не спрямовані на покарання держави-члена, а, радше, стосуватимуться коригування її майбутньої поведінки. Тому виключення Монголії з МКС, яке потенційно зашкодить більше самому Суду, ніж державі, неможливе. Так само дострокове завершення повноважень монгольського судді Ерденебалсурена Дамдіна, який заступив на посаду в березні 2024 року та виконує свої повноваження особисто, не розглядається як захід реагування на порушення з боку Монголії.

Важливо Гроші не пахнуть: як партнери закривають очі на російський кривавий бізнес

Реакція держав – членів МКС

Більше ніж реакція самого Суду, який має обмежений набір інструментів примусу, непокоять заяви держав – членів МКС після візиту Путіна. ЄС, який міг вдатися до часткового призупинення співпраці в інвестиційній сфері, а також у наданні фінансової і технічної допомоги Монголії, обмежився "висловленням жалю". Водночас він висловив "рішучу підтримку зусиллям із забезпечення відповідальності за воєнні злочини й інші найтяжчі злочини у зв'язку з агресивною війною Росії проти України".

Те, що фактично Монголія не доклала таких зусиль, у заяві Європейської служби зовнішніх зв'язків не згадано.

Своєю чергою, Україна висловила глибоке розчарування та пригрозила взяти до уваги рішення Монголії "у подальшій політиці щодо розвитку двосторонніх відносин". 12 вересня МЗС України оголосило демарш генеральній директорці департаменту Європи та Африки МЗС Монголії Ганхуурай Баттунгалаг.

Реакція інших держав залишилася переважно мовчазною. Це не означає, що слід очікувати ефекту доміно та активізації турне Путіна в країни БРІКС чи ще кудись. Однак досить м'які підходи до порушення зобов'язань за Римським статутом можуть заохотити самого диктатора шукати механізми тиску та прогалини в національних процедурах затримання, аби провести ще кілька дискредитаційних "спецоперацій" уже цього року в Мексиці або в Бразилії.

МКС є апогеєм рішучості частини міжнародної спільноти не допустити повторення масових звірств шляхом забезпечення постраждалим справедливості та покарання винних осіб. Будь-який свідомий підрив його авторитету неминуче завдасть шкоди найбільш вразливим жертвам збройних конфліктів та диктаторських режимів.

Жодні посилання на економічні інтереси чи на примарний нейтралітет не можуть обґрунтувати подібні дії. Якщо держава не співпрацює для покарання найтяжчих злочинів, то вона втрачає свій нейтралітет, перетворюючись на співучасника звірств і страждань.