"Кузня на Рибальському" Порошенка: нові деталі збагачення на оборонці
Нові подробиці правління президента Порошенка. У гонитві за наживою, його заводи не гребували забрати собі гроші на оборонних замовлення. Цього тижня, коли на підприємства Петра Порошенка прийшло з обшуками НАБУ, то Рибальський острів потрапив у епіцентр уваги.
Тут не тільки розташовані спортивний комплекс Порошенка та офіс його холдингової компанії "Укрпромінвест". Ця територія у центрі Києва відома своїм головним квартирантом – завод "Ленінська Кузня", який нещодавно декомунізували та стали називати "Кузня на Рибальському"
Читайте також: Складні часи для Порошенка: що відомо про обшуки компаній, пов'язаних з політиком
Це суднобудівний завод, який належить Петру Порошенку та його політичним спільникам. Саме на "Ленінська кузню" всі роки президентства Порошенко здійснював розміщення військових замовлень. При чому фактично кораблі тут не виготовлялися, а завод використовувався лише як фірма-прокладка – інакше й не назвеш.
"Ленінська кузня" Порошенка
Роботи ж здійснювалися на інших підприємствах. У тому числі – державних. В тому числі – в Миколаєві. Більше того, "Ленінська кузня" вигравала державні тендери на ремонт порому, який фізично не можуть увійти в Дніпро та піднятися до Києва, де розташований завод.
Усе це, в свою чергу, породжувало інші запитання – а чому держава напряму не замовляла виготовлення необхідних кораблів у державних же заводів, а вдавалася до послуг посередника з паспортними даними Порошенка в реєстрах.
Відповідь проста – бо залучення заводу Порошенка дозволяла його наварювати собі комісійні чайові. Але за часів Порошенка корупційні схеми доходили до маразму – коли "Ленінська кузня" використовувалася не тільки як прокладка для закупівлі робіт з ремонту кораблів, але й іншого військового замовлення.
Це чітко видно на прикладі Київського бронетанкового заводу, виробника бронемашин БТР-3 ДА за повним циклом, основним замовником яких є департамент військово-технічноі політики, розвитку озброєння та військової техніки Міністерства оборони – того самого, що було напряму підпорядковане Порошенку.
При заключенні договорів з виробництва бронетехніки департамент був змушений задовольняти апетити Порошенка і нав'язав Київському бронетанковому заводу співвиконавця – так-так, той завод "Ленінська кузня", який належав екс-президенту. Ви подумаєте, а яке відношення "Ленінська кузня" – кораблебудівельне підприємство – має до бронетанкових заводів? Дуже пряме. Гроші!
Згідно з договорами, завод "Ленінська кузня" поставляв на Київський бронетанковий завод різну номенклатуру товарів: редуктори колісні, мости, роздавальні коробки, водомети, лебідки, рушії та інші запчастини.
Ігор Кононенко був співвласником "Ленінської кузні"
А тепер – увага! Найцікавіше, яке показує глибину морального падіння попередньої влади та розбиває нанівець усю псевдопатріотичну риторику. Дані запасні частини завод "Ленінська кузня" не виробляє і ніколи не виробляв, а виступав як посередник, накручуючи ціни в 4-6 разів.
Вартість таких закупівель для Київського бронетанкового заводу в 2016 році склала 90 мільйонів гривень, а в 2017 і 2018 – значно більшу суму. Незважаючи на незгоду Київського бронетанкового заводу включати співвиконавцем завод "Ленінська кузня", департамент Міноборони, який підлеглий Порошенку – примушував узгоджувати запропонований договір.
Варто уваги! Чому Порошенко повинен нести відповідальність за Медведчука та Клюєва
В процесі виконання договору співвиконавець надавав до Київський бронетанковий завод нові розрахунково-калькуляційні матеріали, в яких ціни на комплектуючі були в 3-6 разів завищені в порівнянні з ринковою ціною.
Протягом грудня 2017 – квітня 2018 року військовими представництвами Міноборони затверджувались нові ціни на комплектуючі від співвиконавця. Сама по собі схема формування ціни за розрахунково-калькуляційними матеріалами є корупційною, яка призводить до здорожчення запчастин і комплектуючих до 500%.
Саме тому необхідно змінювати процедуру формування цін. При ринковій вартості БТР близько 10 мільйонів гривень вартість при договорах з Міноборони складає 37,5 мільйонів гривень. А різниця у вартості – це і є корупційні "чайові", які обгрунтовують різною маячнею – сплата за авторське супроводження або завищена вартість імпортних комплектуючих, ціна яких не ринкова, а береться з митної декларації поставки, яка робиться офшорних компаній.
Ще один приклад корупції – при виконанні тепер уже експортних контрактів, тобто продажу БТР-3 до Азії, в державу Мьянма. Цей приклад дуже показовий. Перший раз навар робиться при укладанні договору в якому державний спецекспортер установив ставку комісійної винагороди 22%.
Другий раз навар робиться, коли, всупереч цивільного кодексу України комісіонер ДК "Укрспецекспорт" уклав агентські договори з компаніями-нерезидентами. А це – офшорні фірми, повязаними з самим спецекспортером. Це – збільшення ціни ще на 31%.
Рахуємо! Це збільшило вартість БТР сумарно на 53%. Ну і результат – ця вартість не неконкурентною, що унеможливлює продажі на зовнішні ринки і обмежує виробничі можливості Київського бронетанкового заводу.
Читайте також: Хто такий Ігор Кононенко: обурливі факти про кандидата до Ради
Такі корупційні дії з боку колишнього вищого керівництва країни створюють загрозу діяльності нашої оборонки. І тому ці злочини мають бути розслідувані після приходу нового генерального прокурора. В іншому разі, ми ніколи не побудуємо чесної держави.