Чому громадські активісти не поспішають йти у велику політику: відверті відповіді

18 грудня 2018, 14:25
Читать новость на русском

Вони розкривають корупційні схеми замість правоохоронних органів, розробляють законопроекти та знають, як треба змінювати виборче законодавство. Громадські діячі роблять половину роботи українських політиків. Та самі туди не поспішають. Більшість громадських діячів таки залишаються боротися з системою через свої організації.

За плечима одеського активіста Сергія Стерненка – закриття точок з продажу наркотичних речовин, пікетування російського консульства та блокування окупованого Криму.

Читайте також: Вбивство громадських активістів: чому українцям не варто сподіватися на правоохоронців

Хлопець хоче отримати ліцензію адвоката, натомість про політичну кар'єру навіть не думає.

Бачу себе в адвокатській практиці. Як буде далі, покаже життя. П'ять років тому я навіть не міг уявити, що буду активістом, наприклад,
– пояснив він.

Голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін вважає, що громадські діячі не повинні йти у політику поодинці. Адже однієї цілеспрямованої людини у системі замало.

В парламенті недостатньо бути класним, чесним та професійним, якщо ти там такий лише один. Треба, щоб було 226. Тому є сенс йти у владу, якщо ти йдеш з командою, яка впливає на більшість,
– зазначив активіст.

Через це Шабунін й сам наразі не збирається покидати свою громадську діяльність на користь політичної. Каже, що ЦПК зараз є достатньо впливовим інструментом у боротьбі з корупцією. А розгорнути таку ж ефективну діяльність провладна більшість не дасть.


Віталій Шабунін

Та займатися політикою можна не лише у Верховній Раді. Громадські активісти можуть бути активними також й на місцевому рівні.

"Громадський активіст в Києві може мати більший вплив на Київраду, ніж політики. Адже його не сприймають як конкурента. Та бувають і ситуації, коли важелі депутата значно сильніші, оскільки є можливість робити депутатські запити та звернення", – переконаний Олексій Гриценко, активіст "Автомайдану".


Олексій Гриценко

Втім проблема участі громадських активістів у політиці значного глибша. За словами експерта з політики Олександра Солонтая, у західних країнах одна людина може бути одночасно й політиком, й громадським діячем. В Україні ситуація протилежна: ці два табори є відокремленими.

Чотири роки тому не побоявся піти у політику Ігор Луценко, хоча до цього був журналістом та засновником громадської організації "Збережи старий Київ". Депутатський мандат не заважає йому й надалі займатися захистом історичних пам'яток. Нардепка від БПП Тетяна Ричкова пішла у політику з волонтерства, вона допомагає нашим військовим на Сході.

Народні обранці, які прийшли у парламенти із громадських організацій визнають: щоб щось змінювати кардинально їх при владі поки замало.

Нагадаємо, 17 грудня в Одесі відбулося виїзне засідання тимчасової слідчої комісії у справі вбивства Катерини Гандзюк та нападів на інших активістів.