Олігархи втрачають вплив: гра навколо зриву закону стає помітнішою

До протидії олігархам вдалося долучити навіть деяких європейців. Попереду остання велика битва, наслідки якої матимуть вплив не лише на процеси в Україні.

У попередньому випуску Кулуарний скандал: Разумков відкладає деолігархізацію в довгий ящик

Олігархи мріють отримати сигнал

Якщо в Україні спрацює деолігархізація, цей спосіб приборкання впливу найбагатших на політику може бути експортований і до інших країн. Не дарма міністр юстиції Денис Малюська назвав український закон про деолігархізацію унікальним та єдиним у світі.

Українські олігархи, які чверть століття насолоджувалися продажністю корумпованої системи, мріють отримати сигнал з США проти деолігархізації.

Спікер Дмитро Разумков, омбудсмен Людмила Денісова і фракції "об'єднаної олігархічної опозиції" дуже хочуть у внутрішній українській дискусії посилатися на негативні коментарі з США, щоб зміцнити свою хитку позицію.

Актуально Разумков діє в інтересах олігархів, – Юрчишин про конфлікт у Раді

Проте досі жоден американський чиновник або експерт не сказав нічого поганого про законопроєкт щодо деолігархізації. Ні слова про це не сказано в заяві президентів Джо Байдена і Володимира Зеленського.

Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор навпаки, повністю підтримує деолігархізацію. Той самий Тейлор, який став символом гідності та доброчесності дипломатії для мільйонів американців під час історії з імпічментом Дональда Трампа.

Повний випуск програми "Чесна політика" на 24 каналі: дивіться відео

Саме він тимчасово замінив у Києві посла Марі Йованович, коли оточення Трампа відкликало її в результаті брудних інтриг.

У статті для Американського інституту миру, де він зараз працює віцепрезидентом, Тейлор написав: "Україна – велика країна в центрі Європи, яка захищає східний фланг НАТО від російської агресії, має стратегічне значення для Сполучених Штатів".

Тейлор: "Україна будує себе на передньому краї боротьби з автократією" / Фото US-Ukraine Business Council

На відміну від Афганістану, Україна – вже розвинена країна, молода демократія, яка прагне стати членом ЄС і НАТО. З моменту здобуття незалежності від Радянського Союзу в 1991 році Україна пережила 5 мирних, хоча іноді й непростих, переходів президентської влади через вільні і справедливі вибори, зазначив Тейлор.

Вторгнення Росії в Україну в 2014 році зміцнило бажання українців приєднатися до європейської безпеки, політичним і економічним інститутам і більше покладатися на підтримку США,
– написав Тейлор.

Він додав, що безумовно, Україна має свої проблеми, наприклад, корумповані олігархи перешкоджають економічному зростанню – але це країна, яка будує себе на передньому краї боротьби з автократією.

Читайте також Може затягнутись на місяці, – "слуга народу" про процедуру розгляду закону щодо олігархів

Ідею деолігархізації зрозуміли не всі

Про різні способи збити ідею деолігархізації можна було почути на дискусійній панелі на конференції YES. Це був матч на полі суперника, де слово для репліки з великим бажанням передавалися тим, хто готовий був атакувати законопроєкт.

Але також можна побачити і головні аргументи противників деолігархізації та розбити їх. Головний козир цієї групи – закон, мовляв, неконституційний, бо він обмежує в правах найбагатших.

Але мій висновок невтішний. Більшість іноземців, які були коментаторами на цю тему, мало розуміли суть закону та свідомо чи ні, але займалися підміною понять.

Модератор панелі, ведучий Hard Talk на BBC Стівен Сакур навіть додумався порівняти санкції проти Віктора Медведчука з переслідуванням Михайла Ходорковського з боку Володимира Путіна.

Я також не можу погодитися з визначенням Андерса Ослунда, що "олігарх – це потужна людина, яка здатна захищати велике підприємство як свою власність від хижацької держави".

Ослунд домагався обмеження впливу олігархів на залізницю / Фото LIGA.net

На моє переконання, олігарх – це суб'єкт, який підмінив собою державу та поставив чиновників на службу своїх інтересів. Ослунд, поки був членом наглядової ради УЗ, якраз і домагався обмеження впливу олігархів на залізницю.

Зверніть увагу YES 2021: Україна та Захід поговорили, але не зрозуміли один одного

Так само не можу погодитися з аргументом члена ради YES Стефана Фукса проти реєстру олігархів. Пан Фукс стверджує, що Франція робила реєстр осіб такого гатунку в 1941 році, коли "співпрацювали з нацистами".

Такий аргумент є відвертою апеляцією до емоції замість раціональної дискусії.

У Франції так само використовують політичний вплив для просування своїх бізнес-інтересів, наприклад, виробника залізничних електровозів Alstom. Не гребуючи натяками, що від успіху цього проєкту залежить підтримка України в нормандському форматі.

Не пропустіть Хто ця загадкова жінка-олігарх, про яку говорив Данілов: Лещенко назвав прізвище

Так само я вважаю некоректним порівнювати українських олігархів з власниками компанії Google, як це зробив третій коментатор на панелі Daron Acemoglu, співавтор книги "Чому нації занепадають". Це саме сказав і секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов.

До голосів, що критикують закон, долучилася колишня міністерка фінансів Наталія Яресько, яка протягом багато років була партнером форумів YES. А багаторічний голова наглядової ради YES Олександр Квасьневський відверто глузував з цього закону.

Іноземці не хочуть вивчити сам законопроєкт

Окрім нерозуміння українського контексту, іноземці не хочуть або нездатні вивчити сам законопроєкт. Наприклад, усі вони переконані, що закон позбавляє олігархів телевізійних каналів та фактично призведе до перерозподілу медіа на користь влади. Насправді закон жодним чином не змінює права власності.

І закон про олігархів не призводить до жодних матеріальних втрат, окрім репутаційних, пов'язаних з наявністю прізвища в реєстрі. Водночас кожен має вибір – позбутися характеристик олігарха або і далі бути олігархом, перебувати в реєстрі та володіти всіма своїми статусами.

Важливо Рада остаточно схвалила закон про олігархів

Законопроєкт визначає олігархом особу зі значними статками, які мають монополію в певному бізнесі, володіє медіа та пов'язана з політикою. Особа, яка відповідатиме трьом факторам, визнаватиметься олігархом. І щоб припинити ним бути, необов'язково позбуватися медіа, можна:

• позбутися політичної ролі, відкликавши своїх представників з парламенту;
• позбутися монопольного впливу на економіку.

Ключовий аргумент проти закону з боку хору його критиків – треба не реєстр олігархів, а інституційні обмеження. Такі, як Антимонопольний комітет. Дозволю собі прокоментувати цей аргумент, адже свій власний досвід у темі деолігархізації я визначаю як значний.

Фірташа визнали монополістом на ринку азотних добрив / Фото 24 каналу

Так, за моєю ініціативою як депутата парламенту VIII скликання олігарх Дмитро Фірташ був визнаний монополістом на ринку азотних добрив. Водночас свої хімічні заводи Фірташ скупив за кредити, отримані від Аркадія Ротенберга, російського олігарха – і тепер акції цих підприємств є в заставі російських державних фондів.

Але що в підсумку? Фірташ скасував рішення про накладення штрафів за зловживання монопольним становищем на ринку добрив.

Підміна понять закону щодо олігархів

До речі, безкарність Фірташа, який уже 7 років уникає екстрадиції до США, ховаючись в Австрії, Данілов навів як приклад корупції в самій Європі. Тому підміна понять людей, які проти закону щодо деолігархізації, легко розбивається реаліями України.

Наразі головним тараном деолігархізації обрано омбудсмена Людмилу Денісову, яка ходить по телеефірах та агітує проти цієї ініціативи Зеленської. Відкрито позиціює себе і спікер Ради Дмитро Разумков – у цьому сенсі останній ефір у Савіка Шустера показав, що спікер протиставляє себе фракції, яка делегувала його та підтримує деолігархізацію.

Тараном деолігархізації обрано омбудсмена Людмилу Денісову / Фото "Радіо Свободи"

Залаштункова гра навколо зриву деолігархізації стає помітнішою. Але з власного досвіду можу сказати, що навіть публічний намір ухвалити закон уже має позитивний результат. Олігархи втрачають вплив, і це помітно на прикладі Укрзалізниці.

Правлінню і наглядовій раді УЗ вдалося домогтися довгоочікуваної цілі – підвищити тарифи на перевезення продукції металургійних олігархів, що дасть пів мільярда доларів додаткового доходу для компанії.

Читайте також Венеційська комісія відповіла, коли дасть висновки щодо "антиолігархічного" законопроєкту

Ця ініціатива була заблокована на рівні чиновників, які піддалися спокусам олігархів. Зараз це робити набагато небезпечніше, рішення ухвалене. А значить, ще до ухвалення закону деолігархізація дала свій позитивний ефект.