Визнання Палестинської держави й новий скандал: як це робила Україна та чому все так складно
.
У міністра зовнішніх справ держави Ізраїль Ісраеля Каца вселився якийсь привид Марії Захарової. Мабуть, лише так можна адекватно пояснити його твіт 26 травня, в якому він поєднав іспанський національний танець фламенко з кадрами терористичної атаки бойовиків ХАМАС 7 жовтня 2023 року та фразою "HAMAS: Gracias España" ("ХАМАС: Дякуємо Іспанії").
Витоки дипломатичного скандалу через геть не дипломатичні дії пана міністра зрозумілі. Це реакція на офіційне визнання Іспанією держави Палестина. Оголошено про це було ще в середу, 22 травня, а офіційно визнання відбудеться 28 травня. До Іспанії приєдналися дві інші європейські країни, члени ЄС – Норвегія та Ірландія. Остання офіційно визнала суверенітет Палестини, і в той же день та стала 140-ю країною світу, яка це зробила.
Ізраїль на всіх рівнях засудив цей крок, сприйняв його як недружній та вирішив реагувати на всіх рівнях. Власне, дикий мем з фламенко – це частина цього процесу. Вранці 27 травня Кац оголосив про заборону консульству Іспанії в Єрусалимі здійснювати консульську діяльність або надавати консульські послуги жителям Палестинської автономії.
24 Канал пояснює причини загострення палестинського питання, а також в чому праві, а де помиляються іспанці. Водночас згадуємо як суверенітет Палестини визнала й Україна.
До теми Іспанія, Ірландія та Норвегія заявили, що визнають Палестинську державу: чому США проти
Пост ізраїльського міністра Каца
Палестина тепер незалежна?
Ні, визнання її незалежною державою аж ніяк не змінює її правового статусу. Нагадаємо, що ще в 1988 році було проголошено про створення Палестинської національної автономії не теренах Ізраїлю (ПА). Ця структура не є окремою державою, вона з 2012 року має статус спостерігача в ООН, бере участь у засіданнях, але не має права голосу.
Водночас у світі склався консенсус, що ПА має врешті отримати незалежність – це так звана концепція "двох держав для двох народів", проте, ніхто не знає, коли і як це станеться, адже жоден механізм і план ще так і не спрацював.
Детальніше про Палестину та її статус читайте тут Що таке Сектор Гази, кому належить і що там чекає на Ізраїль після наземного вторгнення
Які держави визнали Палестину / Інфографіка DW, без урахування Норвегії, Іспанії та Ірландії
Україна теж визнала суверенітет Палестини?
Україна є однією з 140 країн світу, які визнали суверенітет Палестини. 28 травня 2024 таких країн стане 142.
В січні 2000 року Леонід Кучма відвідав Західний берег, взяв участь у заходах до 2000-ї річниці християнства у Вифлеємі, під час яких зустрівся з головою ПНА Ясером Арафатом.
Ясір Арафат та Леонід Кучма / Фото АП
Дипломатичні відносини було встановлено 2 листопада 2001 року, коли в Києві відкрили Посольство Палестини. В Рамаллі з 2007 року діє Представництво України при Палестинській Національній Адміністрації.
У листопаді 2007 року під час візиту до Палестини президента України Віктора Ющенка було підписано угоду з президентом Махмудом Аббасом про відкриття Представництва України при ПНА / Фото Getty Images
Україна визнала Палестину ще в 1988 році, коли сама була фактичною колонією Росії. З того часу позиція Києва особливо не змінилася, наша держава визнає право Палестини на незалежність, проте, виступає за шлях переговорів.
Зверніть увагу! Це підтверджують всі голосування України в ООН з цього питання, через що Ізраїль регулярно на Україну ображався, щоправда, не дозволяв собі поєднувати гопак із терористами, натомість Ізраїль не визнає Голодомор як геноцид українців.В грудні 2016 року Україна підтримала Резолюцію Ради Безпеки ООН із засудженням створення ізраїльських поселень на території Палестини. Тодішній представник України в ООН Володимир Єльченко порівняв ізраїльські поселення на Західному Березі з російською окупацією Криму. Водночас колишній глава МЗС Павло Клімкін заявляв, що текст резолюції є збалансованим: Ізраїль повинен утриматися від поселень, а Палестина повинна вжити заходів для боротьби з тероризмом.
- В листопаді 2014 посол Палестини в Україні Мохаммед Касем аль-Ассад озвучив позицію щодо війни на Сході України: "Ми підтримуємо територіальну цілісність України і ми вважаємо, що Донбас був, є і буде частиною України."
- Водночас влада Палестини не зайняла публічної позиції щодо повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року, натомість Аббас та більшість лідерів Палестини вирішили дотримуватися нейтральності, оскільки вони "хочуть зберігати хороші відносити з обома сторонами."
Чому в Європі засуджують Ізраїль через війну в Газі
Дипломатичний демарш Іспанії, а особливо його синхронна підтримка з боку нейтральної Ірландії та країни НАТО Норвегії є потужним сигналом, що змінюється баланс сил щодо конфлікту між Палестиною та Ізраїлем.
- Це знак того, що Європі набридло спостерігати за тим, як Ізраїль веде бойові дії в Газі, не рахуючись з жертвами серед цивільних, а також показово блокує чи навіть саботує гуманітарні місії.
- Також це сигнал, що Європу не влаштовують позиція та зусилля США, які приватизували багато років тому тему мирного врегулявання на Близькому Сході, але зазнали болючого фіаско.
Якщо раніше для Європи підтримка Ізраїлю була загальним трендом, то нині це вже не так. Наразі вже не може бути мови про повторення ініціативи Осло 1993 року або подібних мирних проєктів.
Тому все частіше на адресу Тель-Авіва лунають звинувачення в апартеїді та геноциді, натомість звинувачення критиків Ізраїля в антисемітизмі вже не видаються якимось страшним тавром, бо Ізраїль цим правом став відверто зловживати та роздавати такі страшні ярлики вже навіть тим, хто не згоден із політикою чинної ізраїльської влади.
На жаль, уже дійшло до крайнощів. Як реакція на дії Ізраїлю в Газі, заклики до нового Голокосту стали лунати в багатьох університетських кампусах та міських площах не лише в мусульманських країнах, але й в Європі та Північній Америці. Реакція ця відверто надмірна, проте з'явилася вона не на пустому грунті.
Протести в американських кампусах університетів / Фото EPA / UPG
Важливо У Гаазі можуть видати ордери на арешт лідерів Ізраїлю: що відбувається та яких наслідків чекати
На тлі радикалізації всіх учасників конфлікту світ більше не чекає від Ізраїлю доброї волі, а бажає розмовляти з політичними лідерами країни мовою ультиматумів, ордерів на арешт від МКС та заявами про визнання Палестини. Ізраїль відповідає бомбардуванням Рафаху та мемами в твітері.
Сектор Гази у руїнах, мільйон біженців і гуманітарна катастрофа
Нині один з анклавів Палестини, Сектор Гази, лежить у руїнах, місцеве населення втратило свої домівки й нині перебуває на межі гуманітарної катастрофи. Голод, епідемії та масові смерті, на жаль, нині є лише питанням часу.
Кількість біженців – понад мільйон, серед них заховались декілька тисяч бойовиків ХАМАС, які використовують земляків як живий щит і не планують складати зброю.
Ізраїльську армію ЦАХАЛ ця ситуація влаштовує. Там, попри осуд світу, готові й надалі проводити воєнну операцію, оскільки вірять, що в такий спосіб здійснюють помсту організаторам і виконавцям трагедії 7 жовтня 2023 року, коли внаслідок атаки ХАМАС загинули понад 1 200 ізраїльтян і понад 240 опинилися в заручниках, значна частина з яких досі перебуває в полоні.
Сектор Гази в руїнах / Фото dpa
Друга частина ПА, так званий Західний берег, зберігає відносний спокій, проте, ситуація там також на межі. Офіційна влада Автономії на чолі з Махмудом Аббасом не популярна серед палестинців, які не вважають її провідником національних інтересів.
Більшість населення Західного берегу живе в надзвичайно важких умовах й мало вірить у мирне розв'язання багаторічного протистояння з Ізраїлем. Винен у цьому Ізраїль та особисто його багаторічний лідер – Беньямін Нетаньягу, який свідомо послідовно маргіналізував політичних лідерів Палестини, провокував конфлікти з ними та використовував антитерористичні операції для збереження власної влади.
Беньямін Нетаньягу використовує червоний маркер на карті "Нового Близького Сходу" під час виступу на 78-ій сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй, 22 вересня 2023 року / Фото AP / Richard Drew
Концепція двох держав: що буде, коли Палестина стане незалежною?
Зараз не 1947 рік, коли можна було б на мапі накреслити кордони олівцем та проголосили про створення нової держави, а далі вона якось вже сама. Тепер все значно складніше, бо дрібниці важливі, а легковажність 80-річної давнини вже не працює.
Але варто визнати, це був би ідеальний варіант вирішення протистояння між євреями та арабами, адже створення незалежної Палестини та згода на це Ізраїлю принесе потенційний мир всьому регіону:
- припинить дипломатичну ізоляцію Тель-Авіва в регіоні,
- відкриє шлях до встановлення дипломатичних відносин між Ізраїлем та арабськими країнам (чого вже багато років прагне Саудівська Аравія),
- закладе підвалини мирного співіснування однієї держави євреїв та решти арабських держав.
Але все це мрії та роздуми на папері, в нинішніх реаліях такий розвиток подій важко уявити, оскільки два народи займають непримиренну позицію.
Палестинці вважають євреїв загарбниками, що захопили їхню територію та вигнали місцевих мешканців з їхніх домівок, а тому були послідовно проти варіантів розподілу території Палестини на відносно рівні частини (як це передбачала резолюція Генеральної асамблеї ООН від 29 листопада 1947 року та подальші варіанти).
Євреї, які вважають, що відвоювали свої землі, втрачені 2 тисячі років тому, а потім підтвердили права на них у війнах проти арабів вже 20 столітті, певні, що не мають віддавати завойоване тим, хто програв.
Важливо! Окремо стоїть питання Єрусалима – це місто святе для обох народів і обидва вважають його своєю столицею. Ізраїль навіть переніс туди адміністративний центр країни, що визнали, наприклад, США в часи Трампа.Натомість Україна офіційно вважає таким центром Тель-Авів.
Палестина на карті / Інфографіка BBC
Ще одна проблема – вакуум влади в Палестині. Саме на цьому аспекті наголошують критики позиції Іспанії, Норвегії та Ірландії.
У разі створення незалежної держави існує висока ймовірність, що до влади там на законних підставах прийде ХАМАС або якісь інші терористи. Таким чином, існує реальна загроза, що на мапі світу з'явиться новий ІДІЛ чи Талібан.
Де гарантії, що незалежна Палестина не стане ще одним проксі Ірану, але цього разу з офіційним статусом? У такому разі жодних гарантій того, що нова держава не перенесе практики своїх союзників з Ємену на Середземне море, не може існувати.
До теми Чи змінить смерть Раїсі політику Ірану
Нарешті головна проблема – хто за все це буде платити, а також – хто буде контролювати фінансові потоки?
Фактично нині Палестина – це банкрот з чималою кількістю нерозв'язаних проблем, які мають тенденцію до погіршення. У цих проблемах винні й самі палестинці, Ізраїль та арабські країни, які втомилися від усього цього й хочуть жити своє краще життя.
У цій ситуації на арені з'являється Європа та починає своїми заявами в дусі відомого мему "миріться" штрикати усіх учасників головоломки та закликає їх робити бодай щось. Що з цього вийде – слідкуємо за оновленнями в стрічці Ісраеля Каца.