Байден заговорив про компроміси для України в переговорах: про які поступки йде мова
Президент США Джозеф Байден розповів про підготовку до саміту G20, а разом з тим заявив, що потрібно подивитися, чи готова Україна йти на компроміси з Росією. Однак незрозуміло, чи означає це, що нашу державу схилятимуть до переговорів з агресором та якісь поступки у принциповій позиції.
Чи наполягатимуть у США на переговорах України і Росії
Республіканці, які, схоже, отримають більшість у Конгресі США, можуть говорити про це навіть публічно, а непублічно заклики до переговорів можуть дозволити собі і демократи. Про це 24 каналу розказав політолог Андрій Вігірінський.
Зверніть увагу "У Москви серйозні проблеми": Байден вперше прокоментував заяви росіян про відступ з Херсона
Але, як наголосив він, якщо говорити конкретно про представників адміністрації президента Байдена, то від них ми ніколи не почуємо публічних слів про те, що "Україна повинна сісти за стіл перемовин" з наголосом на слові "повинна".
Натомість те, що вони говоритимуть, завжди буде правильним і звучатиме приблизно так: "Ми ніколи не говоримо про Україну за її спиною. Ми не обговорюємо з Росією питання, які б не стосувалися, допустимо, СНВ-3, тобто нерозповсюдження ядерної зброї. Ми не обговорюємо з Росією умови мирних домовленостей чи домовленостей про припинення війни з Україною, бо це – виключно питання України та українського народу".
Утім, Вігірінський послався і на дотичні джерела, зокрема на аналітичні звіти, у яких йдеться про те, що США та адміністрації Байдена при проведенні непублічних перемовин з українською стороною будуть враховувати настрої українського суспільства і те, що є критичною чи допустимою точкою – домовитися про те, яким чином цей конфлікт припинити, призупинити, заморозити чи фіналізувати в цілому.
Політолог пояснив, що саме тому аналітики і ті, хто боїться розповсюдження конфлікту до масштабного рівня, наприклад до світової війни, говорять про те, що, домовленості, ймовірно, незворотні.
Але публічний політик ніколи не дозволить собі в риториці на широкий загал використовувати поняття, при яких він схиляє іншого суверенного суб'єкта, яким є країна, до діалогу чи перемовин з тим, хто є агресором,
– наголосив Вігірінський.
Натомість у непублічній полеміці, інформації про яку немає, можна припускати все, що завгодно, наприклад, консультації на рівні посольств, поїздки офіційних осіб Сполучених Штатів до України, накладання теми перемовин на ситуацію на фронті, ситуацію з фінансуванням з боку ЄС чи інтенсивність постачання озброєнь.
Чи має Україна враховувати позицію США щодо перемовин
Як зауважив Вігірінський, не хочеться допускати, що союзники України пропонують якийсь варіант, який суперечить нашим інтересам як країни, яка є жертвою агресії. Але він все ж переконаний, що позиція США як учасника війни на стороні України буде враховуватися нашим військово-політичним керівництвом як в частині, яка стосується можливості сісти за стіл переговорів, так і в частині якихось умов, якщо вони будуть прийнятними.
Не враховувати цю позицію Україна не може, адже, відверто кажучи, зараз у переважній більшості у протидії війні нашу державу фінансує саме уряд Сполучених Штатів. Мова йде як про фінансову, так і військову допомогу.
"Чи можна за таких умов допустити, що на позицію Сполучених Штатів ми не зважатимемо? Я думаю, що ні. Це буде багато в чому дуже самовпевнене припущення", – вважає політолог.
До яких компромісів можуть схиляти Україну
Як пояснив Вігірінський, є кілька прикладів поступок, які можуть бути болючими для України. Зокрема це послаблення чи зняття санкцій з Росії. Першою чергою це буде своєрідною морально-психологічною зрадою для України.
Але найболючішими можуть бути якісь територіальні компроміси. Водночас потрібно визнати, що територіальні питання України ні на що для Сполучених Штатів не впливають, тож їм немає особливого сенсу схиляти нас до цього.
Якщо, наприклад, припустити поступки щодо визнання українських територій російськими на юридичному рівні, то українське суспільство вважає їх неприйнятними і точно не прийме. Про це не варто навіть говорити.
Інша форма територіальних поступок, яку можуть припускати на Заході – це винесення за дужки, тобто невизнання юридичного статусу, але водночас збереження факту перебування російських військ на певній території України на далекоглядну перспективу – 10 – 20 років. Таку модель пропонували щодо Криму на початку повномасштабної війни Росії проти України,
– сказав Вігірінський.
У цьому випадку з фактичної точки зору – територія контролюється не нами, але з юридичної точки зору – ми зберігаємо свою територіальну цілісність і суверенітет. Так відбувається з Кримом уже 8 років, тобто питання може бути в тому, щоб поширити це на інші території.
Ще один тип компромісів, які можна уявити, – дипломатичний, зокрема той, що стосується можливості інтеграції в НАТО. Вігірінський припустив, що з огляду на те, що Україна хоче отримати від країн-партнерів певні гарантії безпеки, то якщо ми отримаємо їх на противагу того, що відмовимося від вступу до НАТО, це не буде критичним для існування України.
Політолог наголосив, що усе це – лише припущення, ймовірні моделі, які можна уявити собі у контексті запропонованих компромісів. Але остаточне рішення, звісно, прийматиме військово-політичне керівництво України.
"Які із цих положень є на столі перемовин – це питання відкрите, і взагалі, чи цей стіл перемовин разом із пропозиціями однієї та іншої сторони існує навіть в позаофіційній комунікації. Хоч офіційна позиція – ми перемовини не ведемо, але я допускаю, що обмін думками чи обмін думками посередників може бути", – зауважив політолог.
Від додав, що публічні висловлювання Байдена про можливість перемовин чи готовність України до якихось поступок говорять про те, що, напевно, одна з опцій чи один зі сценаріїв, який США розглядають як можливий і допустимий, дещо відрізняється від того варіанту, який є абсолютним і єдиним для української сторони.
Андрій Вігірінський про позицію США щодо перемовин з Росією та поступок України: дивіться відео
Чому Росія так хоче переговорів
Оскільки Росія не готувалася до затяжної війни, наразі її ресурси близькі до межі, а Кремль – виснажений. Радник голови ОП Михайло Подоляк вважає, що саме тому росіяни ледь не благають про переговори, адже це – спосіб отримати перерву, щоб відновити сили.
Утім Україна продовжує вважати переговори з терористами абсурдними, принаймні поки вони не покинуть усі наші території. Зокрема секретар РНБО Олексій Данілов сказав, що зараз говорити з росіянами – це ніби вести переговори про мирне співіснування з божевільними людьми, які захопили одну з кімнат у вашому будинку та вбили частину вашої родини.