Що визначатиме хід війни у 2024: підсумки року від Світана
Кінець 2023 року запам'ятався українцям різними подіями: від запеклих боїв за Мар'їнку Донецької області до літакопаду російських "сушок". Водночас коли ЗСУ отримають довгоочікувані винищувачі F-16 у росіян може виникнути ще більше проблем.
- 1У Мурманську горіло атомне судно: які загрози
- 2Україна збила 5 російських літаків: як організували атаку
- 3Що відбувається в Мар'їнці
- 4Про проблеми Росії з яйцями та на полі бою
- 5"Наступного року Крим можуть повністю оточити"
- 6Що визначатиме ситуацію на полі бою у 2024 році
- 7Де базуватимуться західні винищувачі
- 8Не пропаганда: що спонукає росіян йти вбивати українців
Мовиться, наприклад, про обвалення фронту та оточення окупованого Криму. Полковник запасу ЗСУ, льотчик-інструктор і військовий експерт Роман Світан припустив 24 Каналу, що визначатиме перебіг війни у наступному 2024 році.
До теми Україна в ЄС і НАТО до 2030 – наскільки це реально? Головні євроатлантичні підсумки 2023 року
У Мурманську горіло атомне судно: які загрози
У російському Мурманську загорівся контейнеровоз "Севморпуть" з атомним реактором. Він курсує з 1988 року, вже був довгий час на ремонті й ось знову загорівся. Який ризик існує, адже там працює ядерний реактор? Чи може бути якийсь ядерний вибух на кшталт ядерної бомби?
Як ядерної бомби – точно ні. Річ у тім, що ядерний реактор – це здебільшого так звана теплова збірка з ядерних продуктів. Начинка буває різна. Завдання цього ядерного складання – розігріватися під певними умовами, тобто зайве тепло йде в основному під воду, вода закипає й турбіну крутить вже пара.
На турбіні може висіти практично будь-що: від електрогенератора і навіть до грибного гвинта, якщо це потрібно. Усі ці питання розв'язуються через вироблення електроенергії, а далі електромотори виконують якусь роботу. Це малі ядерні реактори, які поширені й на атомних підводних човнах, й на подібних кораблях – криголамах. Такі ядерні збірки іноді можуть бути навіть у космічних апаратах.
Така збірка складається один раз, яка потім замінюється залежно від вироблення палива. Цей реактор працює дуже довго, може працювати майже нескінченно, тобто треба змінювати лише збірку та контролювати ці процеси.
"Севморпуть" дійсно старий, звісно піддавався ремонту. Максимум, що може загрожувати під час вибуху, навіть з повним руйнуванням ядерних збірок – зараження радіоактивним матеріалом, не більше. Тобто це не ядерний вибух у чистому вигляді. Але іноді зарядження саме відходами чи ядерним матеріалом набагато небезпечніше, ніж навіть ядерний вибух.
За ядерного вибуху та переходу цієї збірки у певний стан, максимум на певний час (40 – 70 років) може бути радіоактивний фон, але радіоактивного зараження як такого не буде. Натомість коли ядерна збірка руйнується, а ядерний матеріал розкидається на певній території, то він може фонувати сотню тисяч років. Усе залежить від періоду напіврозпаду тієї речовини, що є в цій ядерній збірці.
Водночас інцидент, який трапився з цим судном – самозаймання чи підпал. Це наважливо, хоча це міг бути звісно підпал. Економіка Росії має бути під ударом, як і будь-яка економічна діяльність, спрямована на виробництво чи перевезення військової амуніції, адже незрозуміло з чим йшло це судно. А це робота для російських партизанських загонів, які, зокрема, можуть виконувати бойові завдання.
Україна збила 5 російських літаків: як організували атаку
Росіяни говорять нібито збили F-16 і заперечують, що ми збили їхні два останні літаки. У спробах довести вони навіть почали публікувати фото. Щоправда, старі, на яких немає снігу й усе зелене, але росіян це не хвилює.
Цього року показовою була атака наших ППОшників: зенітно-ракетний комплекс С-300 Нікопольського зенітно-ракетного полку відпрацював у районі Авдіївки.
Десь навесні цього року російські літаки занадилися тоді бомбити Авдіївку, скидали керовані авіабомби, здебільшого на Єнакієве. Доходили до Єнакієвого, скидали КАБи та йшли. І зловити їх було неможливо – щойно ми починали розгортатися, російські радіотехнічні служби та локатори літаків бачили розгорнутий комплекс і припиняли атаку. Тобто на радіус ураження не виходили. Середній радіус ураження С-300 – близько 70 кілометрів.
Наші виконали атаку, яка називається – ракетна засідка, тобто розгортається комплекс, але локатор не вмикається. У такій засідці можна просидіти день або місяць, але це варте того, бо росіяни розуміють, що, припустимо, нічого не включено й не підтягнуто ближче до лінії фронту. Вони малюють певний рубіж скидання і просто не підходять ближче до нього.
Наші бійці зачекали, доки росіяни підійдуть і увійдуть в зону ураження. Коли борт вже у зоні ураження, включається зенітно-ракетний комплекс – за кілька секунд запускається, йде ракета й збили Су-34. С-300 — це стара радянська система, їй уже 50 років, так би мовити – бабуся цього виду військ.
У такому ж режимі Patriot відпрацював, на мою думку, 13 травня цього року по п'яти бортах одночасно. Були збиті Су-34, Су-35, два Мі-8 – постановники перешкод РЕБ і один борт Мі-8 пошуково-рятувальної служби над Клинцями. У тій же ракетній засідці наші перебували кілька днів, перехопили літаки й відмінусували.
Цікаво Як вдалося збити одразу кілька російських літаків: у Повітряних силах назвали 2 моменти
Найімовірніше, така сама робота була і цього разу. Тобто Patriot або SAMP/T, або С-300, залежно від дальності в режимі такої ракетної засідки зловили росіян. Вони останнім часом почали, скажімо так, хамити, розуміючи, що зенітно-ракетний комплекс може стояти на певній дальності й на включенні принаймні відмінусувати росіян.
Росіяни довго пробували, так би мовити – мацали, постійно підходили ближче, і зрештою ми їх упіймали, коли вони не встигли втекти. Три борти Су-34 відмінусували одним ударом, і далі Су-30 і Су-34 ще в інших місцях. Тому 5 бортів за тиждень – це досить серйозний показник.
Ба більше, бортів такого класу у росіян небагато, там до сотні одного і до сотні іншого. Крім того, частину з них ми вже пошкодили. Зараз деякі з них перебувають на ремонті або знищені. Зокрема, було знищено кілька десятків цих бортів.
Місце катапультування одного з пілотів збитого літака / Російські телеграм-канали
Тож для росіян це досить серйозна проблема і втрата. Вони вигадують будь-яку інформаційну маячню. Чому? Тому що F-16 не підходили б для удару на радіус ураження. Припустимо, якби вони навіть були, то теоретично це можливо, що зайшли F-16, відпрацювали, пішли, але вони не підходили б на дальність удару. Тобто не заходили б в зону ураження, а працювали б на великих дальностях.
Це стосується й інших літаків, які теоретично могли також бути в нашому небі, ті ж самі F-35, F-22 – ці взагалі невидимі. Тому для росіян зараз ми трохи більше інформації підкинемо: льотний склад, який навчається на F-16 – міг перевчитися на F-35. Здебільшого, це пара тижнів – 3 – 4 зайвих зміни й вже могли б виконувати завдання і на цьому літаку.
Отже, якщо росіяни вже "валять" F-16, то хай краще "валять" одразу F-35. Маю на увазі у своїх снах чи у своїх казках, що там уже розмінюватися? F-16 все-таки літак, якому 10 років, а F-35 новий літак, вже нехай цим займаються зрештою.
Що відбувається в Мар'їнці
Сергєй Шойгу відзвітував Владіміру Путіну нібито російські війська вже повністю захопили Мар'їнку. Речник Сил оборони Таврійського напрямку Олександр Штупун заперечив цю інформацію, зазначивши, що бої продовжуються. Навіщо росіяни ганьбляться, заявляючи про чергові "перемоги"?
Це проблема з інформаційним потоком, вони розраховували на захоплення Авдіївки й потрохи "підігрівали" російське суспільство. Окупанти мали "захопити" Авдіївку до Різдва та Нового року – покласти під ялинку бодай якийсь "позитивний момент". Зараз вони чудово розуміють, що Авдіївка вистоїть до продовження нашого наступу вже наступного року, тому знайшли трохи інший спосіб.
Те, що можна підтвердити – росіяни не захопили місто, а повністю його знищили. За кілька місяців постійних авіаційних та артилерійських ударів росіяни знищили це місто до нуля. І загалом утриматися там зараз дуже складно.
Ми утримуємо позиції на заході Мар'їнки. Там є висоти, кілька позицій від звіринця до храму. Станом на зараз (25 грудня – 24 Канал) ми ще можемо контролювати західну частину Мар'їнки шляхом постійного контакту. А за допомогою артилерії можемо контролювати усе місто, аж до Олександрівки – батареї, що стоять на висотах, туди дістають. Крім того, це стандартна стара радянська артилерія 122-го та 155-міліметрового калібру.
Водночас росіянам треба щось подати, закинути якийсь позитивний момент своїм і напаскудити нам як зазвичай.
Про проблеми Росії з яйцями та на полі бою
Алєксандр Лукашенко приїхав до Путіна. Нічого нового вони не обговорили, але Путін попросив у Лукашенка передати яйця з Білорусі. Як так у "наддержави" є проблеми з яйцями?
У росіян вже починаються серйозні проблеми через санкції, які не дали їм отримати достатню кількість кормів для цієї галузі. Корм йде з-за кордону, адже росіяни досі не навчилися виготовляти його у потрібній кількості та якості – з певними добавками, щоб бройлери росли не місяці, а тижні. Відповідно є проблеми з яйцями.
До речі Коли своїх забракло: Путін попросив Лукашенка "не жаднічати" та поділитися яйцями
Однак у росіян є інша проблема, яку вони розуміють і намагаються розв'язати шляхом зупинки наступальних дій української армії, якби парадоксально це не звучало. Річ у тім, що на лівому березі готуються плацдарми під наступ. Питання у тому, коли прийде авіація та достатня кількість сил і засобів.
Утім, триває розгортання підготовки до наступальної операції, а росіянам немає як протидіяти. Річ у тім, що "плече" постачання військової амуніції до лівого берега – 700 кілометрів від Ростова або 400 кілометрів від Тамані, а це дуже далеко, майже нереально. Тому вони розуміють: щойно ми матимемо достатню кількість сил і засобів – ми почнемо форсувати Дніпро й рухатися у бік Криму, а протиставити їм – нічого.
Тож зараз росіяни намагаються зупинити підготовку до наступальних дій. Підготовка передбачає передачу нас серйозної кількості військової амуніції. Щоб зупинити, росіяни заявляють про пропозиції "мирних переговорів", тобто анексію наших територій.
Це було вже неодноразово і спрямоване не на Україну чи Росію, а на наших партнерів. Це інформаційний потік до наших союзників, які нібито мають задуматися – "а раптом росіяни зупиняться?".
Крім того, росіянам треба зупинитися, щоб накопичити достатню кількість сил і засобів до продовження нашого весняного наступу. Однак цю кількість сил і засобів навіть за пів року не накопичити.
Поготів, виконуючи бойові завдання. Отже, їм треба зупинитися і зосередитися на поповненні складів, бо зараз вони працюють "з колес" – все, що виробили – одразу використовують. Тож посил до нібито мирних перемовин має різнобічне завдання.
"Наступного року Крим можуть повністю оточити"
Повідомлялося, що журналісти The New York Times, які писали про мирні переговори між Україною та Росією, були завербованими російськими агентами. Чи свідчить це, що переговори дуже потрібні Кремлю, бо справи йдуть дуже погано?
Так, труби горять, тому і дзвенять. У цьому всі росіяни. Вони чудово розуміють, що коли у нас з'явиться авіація, то у них може "посипатися" не лише Херсонський напрямок, але й Запорізький. Тут є ефект доміно: якщо впаде один фронт, то він обов'язково потягне за собою інший.
Цей щонайменше інформаційний потік пов'язаний із сухопутним коридором, який вони намагаються налагодити для забезпечення Криму, бо вони чудово розуміють, що буде знищений Керченський міст. Голова СБУ Василь Малюк це сказав і він це зробить – добереться до цього мосту вже третій раз.
Наступного року Крим може потрапити у повне оперативне оточення. Тоді репутаційні втрати, які пов'язані навіть з просто переходом Криму в оточення ще й перед виборами, – стануть для росіян катастрофою. Інформаційно з проблеми, коли замість підтримки Путіна з Криму летітимуть прокляття в його бік та в бік Москви, – вони не вийдуть.
Тут ми росіян взяли за ті продукти, які Путін просить в Александра Лукашенка. У цьому в них проблема й ми їх точно не відпустимо. У нас попереду декілька місяців, коли можна розв'язати ці питання та залишити цих товаришів "співати високими голосами".
Що визначатиме ситуацію на полі бою у 2024 році
Розглянемо найоптимістичніший варіант, за яким Україна отримає літаки F-16, ракети дальністю 300 кілометрів, якими зможе досягти Кримського мосту. Винищувачі допоможуть успішно здійснити контрнаступальні дії, Херсонський, Запорізький напрямок "посиплеться". Це стане великою перемогою у 2024 році.
Все це легко сказати, але не зробити. Ви приблизно описали стратегічний план. Так воно й буде принаймні в планах, але все це дуже складно реалізувати, навіть маючи F-16 та 300-кілометрові ракети. Чому? Бо поки не знаємо достатньої кількості цих ракет і літаків. Навіть та інформація, яка є у вільному доступі, не дає нам великих надій говорити про те, що буде достатня кількість цих двох засобів.
Нам уже дали декілька десятків ракет ATACMS. Що вони зробили? Показали ефективність американської зброї – це однозначно. Але вони не розв'язали всіх проблем. Наприклад, розірвати логістичні шляхи постачання російської воєнної амуніції на фронт може лише відповідна кількість цих ракет.
Мовиться не про десятки, а про сотні або й тисячі. Потрібно приблизно півтори тисячі ракет, щоб можна було контролювати всю логістику ворога.
Важливо Зима на фронті․ Як погода впливає на війну, наступ ЗСУ та просування росіян
Україні також потрібні 300-кілометрові ракети, а їх є не так багато. У партію, яку зараз США зніматимуть з чергування та замінятимуть іншою, є приблизно 500 ракет. Вони не виконають завдання щодо звільнення Криму та його повної зачистки у 2024 році. Цих засобів треба більше.
Авіація допоможе, але знову ж таки питання в кількості. На початку наступного року ми можемо мати 40 – 60 бортів. Нехай хоча б 40 виконуватимуть бойові завдання. Цього все одно не вистачить, щоб контролювати та повністю зачистити Крим. Для цих літаків ще є інші завдання, зокрема протиповітряна оборона та два інших напрямки – Запорізький та особливо Донецький.
Тож варіант, який ви озвучили, можливий, його пропрацьовують, але все залежатиме навіть не від постачання, політичних рішень, а від кількості цієї військової продукції.
Також потрібне озброєння до F-16. Бо що таке ці літаки? Двигун, два напівкрила, пілот і гармата. Тобто, сам по собі винищувач – це гармата, яка летить. Для того щоб вона стала серйозною зброєю, потрібна достатня кількість засобів ураження. F-16 може нести понад 100 різних модифікацій озброєння.
Але питання в тому, що нам дадуть та в якій кількості. Такий підхід дуже важливий і саме на номенклатурі треба робити акцент. У 2023 році через брак потрібної кількості військової амуніції ми не змогли виконати максимальний план, який прийняли влітку.
Де базуватимуться західні винищувачі
Путін нещодавно говорив про те, що бомбитимуть аеродроми НАТО, якщо ці літаки злітатимуть і виконуватимуть бойові завдання в Україні. Є відеоролик, який показує, що Eurofighter Typhoon підлітали до нашої території, потім вимикали транспондер і зникали. А раптом дійсно ці літаки з нашими або ні пілотами підіймалися, залітали на нашу територію, відключали ці транспондери. А далі – доведи, що вони виконували бойові завдання.
Ніхто нічого доводити не буде. Найімовірніше, виконували. Деякі щонайменше кілька пусків ракет. Особливо, HARM. Коли HARM заходить практично під управлінням льотчика, зрозуміло, що це працює або якийсь з європейських літаків, або модернізований під озброєння НАТО МіГ-29.
Теж такі літаки є. Свого часу модернізацію проводили ізраїльські фірми. Вони нам не дали можливості їх торік отримати. Можливо, зараз уже або ми цю можливість отримали, або самі модернізували наші літаки.
Зауважимо, що це лише припущення.А усі ці голослівні заяви – на них немає сенсу звертати увагу. Річ у тім, що літаки 100% залітатимуть в Європу й там сідатимуть на виконання певних технічних робіт.
Обслуговування літака обов'язково повинно проводитися на авіазаводах, які його випускають. Тобто там є певні роботи щодо заміни вузлів частин літака на нові, які проводяться лише на заводах. Заводи в Європі, у нас заводу не буде.
Тут і так зрозуміло, що ті літаки, які нам передаватимуть, точно злітатимуть і сідатимуть в Європі до виконання бойового завдання та після. Росіянин, який про це говорить, просто не розуміє певних технологічних моментів, пов'язаних з обслуговуванням авіаційної техніки.
Не пропаганда: що спонукає росіян йти вбивати українців
Отруїли російського пропагандиста Антона Красовського, який говорив абсолютно жахливі речі. Це ті люди, до яких, мені здається, дістатися значно легше, ніж до політиків чи військових. Навряд чи у них броньовані автомобілі, десяток людей охорони. Вони це розуміють і розуміють, що після Іллі Киви, Красовського може бути Ольга Скабєєва, Владімір Соловйов та інші.
Усе-таки росіяни виконують бойові завдання на лінії зіткнення, заходять в Україну не через слова Скабєєвої чи ще когось. У них зараз пряма меркантильна складова. Тобто так зване фінансове задоволення – грошове утримання, яке пропонується найманцям – цим терористам.
Це терор у чистому вигляді, тим паче оплачуваний. Це держава – спонсор тероризму в чистому вигляді, оскільки ставляться геноцидні завдання – захоплення території, вбивство цілої нації.
Можливо, раніше, кілька років або понад десяток років тому, росіян цей телевізор спонукав на виконання таких терористичних завдань. Але зараз – ні. Нині лише пряма фінансова залежність. Або міністерство фінансів "відмінусовувати" треба, аби припинити цей потік росіян. А ще краще – знецінити російський рубль, щоби він нічого не коштував і на нього нічого не можна було купити.
Ось це, можливо, зможе зупинити. А "говорильня" вже нікого не спонукає і нікого не зупинить. Вимкніть зараз російський телевізор і якщо всі російські пропагандисти раптом вийдуть на роботу і дорогою забудуть як дихати й помруть, нічого не зміниться.
Росіяни знають, де військкомати, знають, скільки їм платитимуть. Ці терористи вишикуються в черги у військкомати й тут уже телевізор не треба. Якщо це наша робота, то треба переспрямувати зараз сили й кошти для знищення таких безпосередніх учасників бойових дій. Тобто – це керівництво російської армії. Це, припустимо, якісь економічні моменти. Ось це оптимально, а балакучі голови вже нікого не цікавлять.