Цей рік для України став вкрай важливим на шляху до членства в ЄС та інтеграції в НАТО. З часів незалежності, Київ чи не вперше перебуває так близько до цих двох визначальних структур. Хоча з євроінтеграційним процесом все більш менш зрозуміло та прогнозовано, вступ до НАТО все ще залишається доволі перспективою.
Що вдалося досягнути Україні у 2023 році, чи чекають Україну в НАТО та ЄС і які плани вже є на 2024 рік – читайте в матеріалі 24 Каналу. На цю тему ми поспілкувалися з віцепрем'єркою з питань євроінтеграції України Ольгою Стефанішиною, євродепутатом та експрем'єром Литви Андрюсом Кубілюсом, німецьким євродепутатом від ЄНП, постійним доповідачем по Україні Міхаелем Галлером, а також ексзаступником помічника Генсека і багаторічним речником НАТО Джеймі Ши.
Читайте також Путін не відмовиться від війни в Україні, на карті – існування ЄС, – Боррель
"Зелене світло" та початок переговорів про вступ до ЄС
Очевидно, що головною подією у процесі євроінтеграції України стало відкриття перемовин про вступ під час історичного засідання Європейської Ради в середині грудня у Брюсселі. Європейські лідери таки досягнули одностайності, навіть попри те, що для цього угорському прем'єру Орбану довелося вийти "на каву".
Насправді ж історичному рішенню передувала низка подій:
- сім рекомендацій від Єврокомісії, виконання яких було умовою для початку перемовин,
- Річну оцінку ЄК презентувала в листопаді, за місяць до засідання Європейської ради. Згідно зі звітом, станом на кінець осені 2023 року Київ мав виконати реформи ще в трьох галузях: посилити боротьбу з корупцією, обмежити вплив олігархів та розширити права нацменшин.
- Упродовж місяця Україна активно працювала, щоб завершити своє "домашнє завдання". Прибувши на зустріч міністрів закордонних справ ЄС, очільник МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що три із чотирьох необхідних законів Україна вже ухвалила.
Віцепрем'єрка з питань євроінтеграції України Ольга Стефанішина в коментарі 24 Каналу наголошує, що історичне рішення, що ухвалила Європейська рада важливе не лише для України, а й для Європи та "всього блоку розширення". Крім того, вона запевняє, що це рішення матиме вплив на подальші рішення стосовно фінансової та військової допомоги, санкційної політики, а також є сигналом для Конгресу США.
Це визначний результат роботи, яку наша держава проробила за рік, та показник, що підтримка України державами ЄС нікуди не зникла і буде з нами стільки, скільки це буде необхідно,
– каже Стефанішина.
Ольга Стефанішина / Фото Софії Назаренко, 24 Канал
Зі свого боку німецький євродепутат від ЄНП, постійний доповідач по Україні Міхаель Галлер привітав нашу державу з "поверненням додому, в Європу". Він наголосив, що в ЄС триває підготовка до розширення. І хоча сам процес реформування України "коштуватиме зусиль і важкої праці протягом багатьох років, але це дозволить їй повноцінно прямувати до європейської родини".
2023 рік був мудро використаний політичними органами та адміністраціями Європейського Союзу та України для того, щоб трансформувати прагнення та імпульс у досягнення та прогрес. Переговори про вступ визначать чітку програму узгодження законодавства та інституцій, а також імплементації та застосування законодавства ЄС для українських громадян та бізнесу,
– сказав у коментарі 24 Каналу член комітету закордонних справ Європарламенту.
Міхаель Галлер / Фото з фейсбук-сторінки німецького політика
Про те, що шлях України до ЄС не буде легким, наголошує й експрем'єр Литви Андрюс Кубілюс. За його словами, рішення про відкриття переговорів "це лише крок до членства України в ЄС".
"Правові норми ЄС, які Україна повинна перенести у своє законодавство, розділені на 30 розділів. І для відкриття та закриття переговорів за кожним із цих розділів всі країни-члени ЄС повинні схвалити одностайне рішення", – каже він.
Литовський євродепутат попереджає, що в кожному із цих випадків можуть бути ті ж самі перешкоди, які були й на початку перемовин. Не виключено, що одіозний прем'єр Угорщини Віктор Орбан знову "встромлятиме палиці в колеса".
Андрюс Кубілюс / Фото DELFI / JULIUS KALINSKAS
Водночас Ольга Стефанішина розповіла нам, що протягом наступного року Україна буде сконцентрована навколо євроінтеграційного порядку денного реформ. За її словами, Київ має виконати понад 90 кроків у різних сферах у 2024 році, які визначила Єврокомісія у Пакеті щодо розширення. Ці рекомендації стосуються всіх майбутніх переговорних глав, а відповідний план заходів щодо їхньої реалізації буде затверджено найближчим часом, каже міністерка.
Також серед пріоритетів – підготовка української переговорної рамки. За оптимістичним сценарієм, прогнозуємо початок юридичного процесу ближче до другої половини 2024 року. Підготовлені рішення, що стосуються запуску переговорних команд,
– пояснила вона.
Першим кроком, який варто очікувати Україні у 2024 році – це нова оцінка від Єврокомісії, далі – затвердження переговорної рамки. Після цього має відбутися перша міжурядова конференція. Андрюс Кубілюс зазначив, що це необхідно, аби остаточно вирішити, які реформи необхідно провести самому ЄС, щоб бути готовим до наступного розширення.
Ці дискусії також будуть складними,
– передбачає він.
Майбутнє України в НАТО, але поки без запрошення
Якщо з членством ЄС Україна має реальні перспективи та рух у цьому напрямку, то з членством в НАТО все набагато складніше. Високопосадовець Альянсу офрек розповів 24 Каналу, що хоча місце України в НАТО, говорити про членство під час війни неможливо.
Однією з найочікуваніших подій цього літа безумовно став саміт НАТО 2023 у Вільнюсі. Саме тоді українська сторона очікувала отримати політичне запрошення на вступ до Альянсу. Проти цього виступила Німеччина. Ще до приїзду українського лідера Володимира Зеленського на саміт, питання було вирішене. Зустріч лідерів ознаменувалась розлюченим твітом Зеленського та навіть порадами "охолонути" від союзників.
У фінальному комюніке лідери НАТО зазначили:
Ми будемо в змозі запросити Україну вступити до НАТО, коли держави-члени Альянсу погодяться і будуть виконані умови.
Втім, є й позитивні сторони:
- для України скасували План дій щодо членства, який був обов'язковою умовою на шляху до вступу в Альянс.
- Однак лідери НАТО створили інший, подібний механізм – Річну національну програму. Завдяки їй, Україна має перелік реформ і часові рамки для їхнього впровадження, а Альянс зможе оцінювати виконані зміни.
Наступний, ювілейний саміт НАТО, відбудеться у Вашингтоні вже в липні 2024 року. Та навіть тоді обговорювати запрошення України до Альянсу поки не планують. Міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш в інтерв’ю 24 Каналу розповів, що це питання вже вирішили під час зустрічі у Вільнюсі. Він повторив заяву з комюніке: "Ми всі погодилися, що коли будуть відповідні умови, Україна стане частиною НАТО".
Кріш'яніс Каріньш наголошує, що тепер Альянс має працювати над конкретними кроками. Виконувати роботу повинна й Україна, впроваджуючи внутрішні зміни.
Кожна країна, яка подає заявку на вступ до НАТО, повинна відповідати вимогам, що стосуються оперативної сумісності, процедур і законотворчості. Ми повинні визначити, як ми можемо сприяти готовності України до вступу, коли настане відповідний момент. Нам необхідно активно працювати, взаємодіючи як з боку самої України, так і з боку НАТО,
– зазначив він.
Високопосадовець НАТО офрек також визнає, що під час зустрічі у Вашингтоні лідери НАТО навряд чи запросять Україну до Альянсу. Втім, на це рішення може вплинути перебіг подій на фронті.
Я думаю, що це дуже малоймовірно. Це залежить від того, яка буде ситуація на місці. Але за нинішніх умов я не бачу, щоб це сталося,
– сказав співрозмовник.
Президент України Володимир Зеленський визнає, що зараз запрошення до членства в НАТО для Києва немає. За його словами, він не отримував таких пропозицій з боку союзників.
"Нас не запрошують у НАТО. І сигнали щодо часткової участі – це, чесно кажучи, маячня. Ми жодного разу не отримували запрошення від жодного із партнерів. І мене складно уявити, як це може бути", – сказав український лідер під час підсумкової пресконференції у 2023 році.
Ексзаступник помічника Генсека НАТО Джеймі Ши розповів 24 Каналу, що Україна, зокрема українська армія, стала ближча до Альянсу з точки зору стандартів та використання доктрин НАТО.
Українська армія з кожним днем все більше й більше стає схожою на армію НАТО. І знову ж таки, це демонструє, що в інтересах Альянсу бачити Україну своїм членом, оскільки якщо супротивником буде Росія, саме українська армія має найбільший досвід боротьби з ними,
– наголосив Джеймі Ши.
Джеймі Ши / Фото strategyandfuture.org
На думку багаторічного речника НАТО, зараз головне питання полягає в тому, як перевести цю військову оперативну сумісність у політичну, визначивши обставини, за яких Україна може стати членом Альянсу. Він визнає, що перспектива довготривалої окупації України може змусити деяких союзників відмовитися від думки про подальше розширення. І саме цим може скористатися Путін, залишивши принаймні частину своєї армії на українській землі. Джеймі Ши зазначив, що Альянс не повинен бути "паралізованим назавжди", тому не виключає, що безпековій організації доведеться шукати інші рішення.
"Якщо ми дійсно зайдемо в глухий кут в Україні, я думаю, що НАТО доведеться думати про творчі рішення, щоб повністю інтегрувати Україну з точки зору членства. Наприклад, це може бути нерозміщення військ НАТО на постійній основі на українській території, але продовження надання військової допомоги", – допускає Джеймі Ши.
Аналітик також наголошує, що Київ не може жити "від саміту до саміту" та заявами від союзників про "відкриті двері", в які реально неможливо увійти. Він закликає брати приклад з процесу євроінтеграції, де Україна дійсно має визначені рамки та зрозумілий механізм роботи.
"Якщо ЄС динамічно відходить від статус-кво, з початком переговорів про розширення, то НАТО повинно бути в змозі також рухатися в цьому напрямку", – каже він.
Джеймі Ши закликає також і Вашингтон рухатися вперед щодо цього та надання довгострокових безпекових зобов'язань з огляду на майбутні американські вибори. Він наголошує, що наступній адміністрації президента США буде складніше відмовитися виконувати вже узгоджені домовленості.
"Ми маємо дев'ять місяців з урядами, які в цілому, за деякими винятками, глибоко віддані Україні, і парламентами, які в цілому підтримують Україну, хоча й з проблемами, як у Сполучених Штатах на цю мить. Тож нам потрібно використати цей час, аби дійсно динамічно рухатися вперед, тому що після європейських виборів та виборів у США, ми можемо вже не мати тієї коаліції, яка підтримуватиме Україну, як і раніше", – підсумовує й застерігає Джеймі Ши.