Перший глава СБУ, прем'єр та перемовник щодо Донбасу: що відомо про Євгена Марчука

5 серпня 2021, 11:15
Читать новость на русском

На 81 році життя 5 серпня помер Євген Марчук. Він десятки років був важливою постаттю в українській політиці. Понад 30 років працював у спецслужбах, був прем'єр-міністром та хотів стати президентом.

На жаль, у чиновника зупинилось серце через ускладнення, які спричинив коронавірус. Все, що відомо про Євгена Марчука, читайте у матеріалі 24 каналу.

Важливо Помер Євген Марчук – колишній прем'єр України та перший глава СБУ

Біографія Євгена Марчука

Робота у спецслужбах

Марчук народився 28 січня 1941 року у Кіровоградській області. Закінчив педінститут, але вчителем так і не працював.

Після закінчення вишу став оперуповноваженим обласного управління Комітету державної безпеки УРСР. Крім обласних відомств, працював також у центральному апараті.

Перед розпадом СРСР був першим заступником голови КДБ УРСР, а також очолював 5 управління комітету, яке займалося переслідуванням дисидентів. У часи Незалежності деякі дисиденти стверджували, що Марчук врятував їх від заслання. Також дисиденти на президентських виборах 1999 року підтримали політика. Наприклад, Ірина та Ігор Калинці та Левко Лук'яненко.

Марчук став першим головою новоствореної Служби безпеки України. Він очолював відомство у 1991 – 1994 роках. 


Молодий Марчук / Фото Укрінформу

Прем'єрство Марчука

Чиновник працював віцепрем'єром в кількох урядах. У 1995 році, за президентства Леоніда Кучми, став прем'єр-міністром. Проте на посаді пробув недовго. У 1996 році його звільнили. За неофіційними джерелами,  президент відправив Марчука у відставку через те, що він, мовляв, займався своїм політичним іміджем.

Тоді Марчук пішов до парламенту. У 1998 році був другим номером списку СДПУ(о), головою якої незадовго до виборів став Віктор Медведчук. Марчук навіть очолив фракцію у Верховній Раді, але згодом пішов з партії та створив свою політсилу – Соціал-демократичний союз.

Президентські амбіції

У 1999 році Марчук брав участь у виборах президента. Він став суперником Леоніда Кучми.

Експрем'єр сподівався домовитися із кількома кандидатами у президенти про зняття кандидатур на його користь. Політик був переконаний, що Кучму можна перемогти, лише не розпорошуючи голоси.

Однак Марчук таки отримав четвертий результат. Натомість Кучма у другому турі переміг комуніста Петра Симоненка.

Згодом перший глава СБУ розповідав, що шкодує про те, що не став президентом. Він запевняв, що не допустив би окупації Криму, оскільки Росія все починала ще у 2003 році, захоплюючи острів Тузла у Чорному морі.


Марчук та Кучма / Фото "Гордон"

Міністр оборони

До речі, Марчук був причетний до протистояння з Росією під час подій навколо Тузли. Тоді, у 2003 – 2004 роках, політик працював міністром оборони в уряді Віктора Януковича. За його словами, "з великими труднощами" українській владі вдалося не допустити "гарячого розвитку цієї авантюри".

Щоправда, Кучма відправив Марчука у відставку і з цієї посади також. Стверджували, що нібито через незадовільний стан із збереженням боєприпасів. У Мелітополі тоді сталися страшні вибухи. 

Перемовник щодо Донбасу

У 2014 році Марчук очолював Міжнародний секретаріат з безпеки та цивільної співпраці між Україною та НАТО.

Потім, у 2015, п'ятий президент Петро Порошенко призначив Марчука представником України у підгрупі з питань безпеки Контактної групи у Мінську. У 2018 посадовець очолив українську групу на перемовинах, замінивши Кучму. Однак у 2019 році політик пішов з посади.


Марчук на перемовинах щодо Донбасу / Фото Ірини Геращенко