Жага до влади: як пригожинська атака на Соледар зірвала плани Шойгу по захопленню Бахмута

Втім, за даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, йдеться не тільки про вихід Росії на адмінкордони Донбасу, аби Путін міг оголосити своєму суспільству про хоч якусь серйозну перемогу. Боєзіткнення навколо бахмутської агломерації є уособленням протистояння між власником групи "Вагнера" та всією московитською військовою верхівкою.

Дивіться також Пригожин використовує Соледар, щоб зміцнити репутацію вагнерівців, – ISW

Захоплення Бахмута вже давно стало для Євгена Пригожина справою честі: щоб довести Путіну, наскільки недолугими є фанерні генерали, які командують військами в Україні, а також отримати можливість прогнути під себе міністерство оборони Росії. Втім, провальність цієї операції призвела до певного послаблення ватажка "вагнерівців" та змусила його діяти не надто продумано.

Бахмут – місце пригожинського провалу

Про те, що кухар Путіна використовує повномасштабну війну проти України не тільки для власного заробітку, але й для задоволення власних політичних амбіцій, відомо дуже давно. Однак зазвичай Пригожин та його ординці не займалися відвертим шкідництвом та зривом запланованих Росією операцій. Чого не скажеш про його спроби раптово захопити Соледар, які завадили планам міноборони країни-агресорки просунутися під Бахмутом.

Загалом, якщо аналізувати ситуацію, яка склалася навколо вкрай багатостраждальної агломерації станом на початок – середину січня 2023, треба повернутись до початку оборонної операції України на цьому напрямку. Після знищення Сєвєродонецька та захоплення Лисичанська зведеними угрупованнями вагнерівців та російських військових, найманці із групи Пригожина отримали від Кремля замовлення на захоплення Бахмута.

Луганщину окупанти захоплювали виключно за рахунок вогневого валу артилерії / Фото Сергія Гайдая

У цей час на фронтах Донбасу ворожі підрозділи несли величезні втрати, але не могли виконати свої завдання та наблизитися до виходу на кордони Донецької області. То ж кухар Путіна зміг вибити для себе у фактичне підпорядкування бойовиків так званої "ДНР", мобілізованих на Донбасі та діяв у зв'язці з угрупованнями кадрових російських армійців.

Втім, через провали росіян на інших ділянках фронту, а також великі втрати пригожинські найманці достатньо швидко залишилися фактично наодинці із ЗСУ. І тут почалася справжня кривава м'ясорубка.

Під виконання задачі захопити місто та власні гарантії кремлівському диктатору Пригожин зміг вибити собі доступ до авіації, важкого озброєння та навіть до в'язнів російських колоній.

Завдяки безперервній навалі "гарматного м'яса", а також відсутності забюрократизованості та багатоешелонованого вертикального командування за кілька місяців боїв "вагнерівці" показали Пригожину відносно непоганий результат просування на полі бою.

Результати атак зеків під Бахмутом / Фото з телеграму Ігаля Левіна

Оскільки ж угруповання російського головоріза у цей момент було чи не єдиним, яке демонструвало хоч якийсь наступ, путінському кухарю "знесло дах". На фоні гучних провалів ЗС Росії на Харківщині та північній частині Донеччини, доступу до неймовірних ресурсів, а також власних амбіцій, Пригожин увійшов у контри з очільниками московитського міноборони.

Тут треба зазначити, що верхівку цього російського міністерства власник кишенькової армії знає дуже добре. Адже саме на міноборони Пригожин заробив більшість своїх статків, виграючи купу тендерів на постачання армії продуктів. То ж він цілком розумів і масштаби корупції у відомстві, і перспективність свого ймовірного призначення на місце Шойгу.

Саме тому Пригожин почав піаритися на власних здобутках під час війни, а також нещадно критикувати фанерних генералів та "мутити воду" у Кремлі, вимагаючи перестановки ліжок у цьому борделі. Однак хоч посадовці міноборони й не були у фаворі у Путіна, певні можливості відповісти очільнику "вагнерівців" вони все ж мали.

Справа в тому, що хоч у групи й був доступ до безмежних людських ресурсів, всі їхні військові успіхи майже на 90% залежали від безперервної роботи артилерії, а постачанням снарядів так чи інакше займалися армійські логісти. І от в один прекрасний момент на напрямку, який Пригожин обіцяв ось-ось захопити, почалися проблеми із боєкомплектом. Окупанти мали неабияку перевагу по кількості снарядів у порівнянні з українськими захисниками, однак їх можливості дуже швидко ослабли.

Пригожин і посилав Шойгу, і записував через своїх бійців відео із приниженням очільника генштабу Герасимова, але отримати доступ до безперебійних поставок всього необхідного для захоплення Бахмута не зміг.

Дивіться відео, як вагнерівці принижують генерала Герасимова (18+):

Ба більше, після того, як "вагнерівці" все ж таки змогли впритул наблизитися до міста, їх звідти вибили, змусивши відчутно відкотитися назад.

Нездатність Пригожина взяти на себе зобов'язання стала для нього неабияким ляпасом. Тим паче, що через це у Кремлі вирішили перекинути на підмогу зекам та найманцям додаткові резерви, але забрати у "вагнерівців" керування наступальною операцією.

Атака на Соледар як остання спроба щось довести

Зрозумівши, що політичні опоненти в обличчі Шойгу та інших фанерних генералів цілком можуть здобути певний успіх у захопленні Бахмута, Пригожин вирішив провести стрімку та відчайдушну спробу врятувати свої позиції та навіть посилити їх. Зібравши до купи усі свої сили, на які неабияк розраховували на Знаменці, "вагнерівці" швиденько змістили свій основний удар у напрямку Соледара.

Намагаючись за будь-яку ціну захопити місто, найманці та зеки зосередили на цьому завданні всі свої наявні сили, включаючи артилерію та авіацію.

"Вагнерівці" буквально знищили Соледар / Фото Maxar

Безперервно просуваючись величезною кількістю малих груп, загарбники змогли буквально по своїх трупах пробитися всередину населеного пункту та закріпитися всередині деяких будівель.

Ці локальні успіхи ворога дали змогу Пригожину знову піаритися на своїх досягненнях. При цьому нові та свіжі російські підрозділи, які почали прибувати для посилення атак на Бахмут, опинилися у програшній позиції, адже "вагнерівці", що мали допомагати їм виконувати завдання, відтепер діють у трохи іншому напрямку.

То ж фактично Пригожин зірвав російським генералам початок чергової операції із захоплення Бахмута. І навіть якщо їм в якийсь спосіб вдасться досягнути успіху, ціна за цей населений пункт буде геть неадекватною втратам.

Що ж стосується значення Соледара та Бахмута для фронту, то вони не є настільки важливими як для Росії, так і для України. Кожен із гарнізонів цих населених пунктів виконує важливе завдання – знекровлювати ворога та перемелювати його головні сили. При цьому зі стратегічної точки зору для росіян ніяка перемога у цій агломерації не буде такою. Адже на цій невеличкій ділянці фронту вони втратили величезну кількість навчених вояк, замінити яких банально немає ким.