Про які ризики свідчать перші засідання Ради: ексклюзивне інтерв'ю з Безсмертним

Про перше засідання нового парламенту

– Конституційність забезпечується не тільки змістом, а й процедурою. Процедуру було порушено. Зверніть увагу, порядок денний сесії не був сформований, в комітетах та фракціях не обговорений, належного представлення та обговорення не відбулося.

Читайте також: Як відбулося перше засідання Верховної Ради ІХ скликання

– Закон про регламент та Конституція України вимагає дотримання цих процедурних норм. Те, що відбулося, може через певний час нагадатися.

– Якщо в когось виникне сумнів щодо того, чи це конституційно й буде проаналізована процедура, то з мотивів її недотримання 45 нардепами буде підготовлена заява до КСУ. Й суд буде розглядати, була процедура дотриманою чи порушеною. В тому, що я сказав, є ознаки її порушення.

Про розширення повноважень президента

3 вересня нардепи проголосували за включення до порядку денного сесії Ради законопроєкту, що розширює повноваження президента в утворенні незалежних регуляторних органів. Вони направили його до Конституційного суду для отримання висновків. Згідно з правками до закону, Зеленський зможе самостійно звільняти та призначати на посади директорів НАБУ і ДБР.

– НАБУ та ДБР позаконституційні. Як, наприклад, і Офіс Президента. Такі органи не можуть здійснювати розпорядчих дій. А в нас Офіс Президента – це зараз фактично паралельний уряд. НАБУ та ДБР – це органи, які стосуються сфери прав людини – затримання, арешт, проведення слідства тощо.

Це дуже небезпечна річ з точки зору дотримання прав. Перше, що треба було зробити, це уконституціювати ці органи. Бо вони не мали права діяти доки, поки вони не занесені в Конституцію.

– Кому вони мають належати: президенту чи уряду? Це вже про модель держави, яка вибудовується. Все свідчить про те, що в президента є бажання повернути під контроль всі силові органи.

Політик Роман Безсмертний

– Якщо подивитися на динаміку, яка прийнята в Україні, то ми рухалися на посилення парламентаризму. Якби мене запитали, чи вірно це з точки зору побудови концепції парламентської держави, це – велика помилка. Я категорично проти того, щоб в Україні президенту належало право одноосібно призначати на посади міністрів чи керівників силових органів.

– Під час засідання Дмитро Разумков оголосив про перерву, та Зеленський закликав її не робити та перейти до голосування. В нормальній парламентській державі цього було б достатньо, щоб почати процедуру імпічменту.

Зеленський попросив скасувати перерву: дивіться відео

– В нас де-юре парламентсько-президентська республіка. А де-факто – суперпрезидентська республіка та ще й з двома урядами. Мені цікаво, як президент розійдеться з двома "прем'єрами" – чинним главою уряду Олексієм Гончаруком та головою ОП Андрієм Богданом. Адже нещодавно Богдан хотів зупинити субвенції місцевому самоврядуванню.

Зазначимо, що глава ОП Андрій Богдан написав листа прем'єр-міністру Володимиру Гройсману про необхідність затримки 10 мільярдів гривень субвенцій містам України. Це нібито необхідно для перевірки доцільності використання державних грошей, щоб не допустити корупцію.

Субвенція – форма грошової допомоги містам із державного бюджету, яка призначена для конкретних проєктів.

– Це те, що я називаю політичною культурою й те, що мене дуже бентежить. Оцей нігілізм і повне відторгнення, непомічання, абсолютно абсурдне правозастосування – це колосальна причина для катастрофи.

Про конституційність дочасних виборів до Ради

Зазначимо, що Президент України Володимир Зеленський під час церемонії інавгурації заявив, що планує розпустити Верховну Раду України восьмого скликання. 21 травня він підписав відповідний указ. Конституційний суд погодився з президентом й визнав, що підстави для розпуску Ради є.

– Мотиви прийняття такого рішення були. Конституційні підстави теж були. Але документ, яким це запроваджено, не конституційний. У ньому відсутня мотиваційна частина й не пояснено, що є причиною таких дій.

– Це свідчить про політичну волю й дуже низьку фаховість людей, які приймали це рішення та готували документ. Завжди треба розуміти, що окрім правової канви, яка є фундаментом, є питання волі.

Вперше я з цим зіткнувся, коли в 2004 році стояв Майдан, і питання вже слухалося у Верховному суді. Один із суддів тоді сказав: "А чому біля суду немає людей? Ви що думаєте, що судді – не люди?".

– Тому зважте на те, що політична воля, результати виборів – це теж факт, який тисне на рішення. Політична воля та політична визначеність суспільства теж є аргументами. Ніколи не варто скидати це з рахунків. Завжди треба пам'ятати, що судді теж люди й вони враховують ситуацію у країні.

– Рішення КСУ наполовину фахове, наполовину політичне. Виходячи з комплексу рішень, які приймалися, які визнані конституційними, можна сказати, що вибір тут конституційний. Річ у тім, що в цьому процесі є декілька речей: конституційність, законність легітимність. В момент кризових ситуацій, коли виникає політична, урядова або парламентська криза, іноді вага правових та легітимних позицій вирівнюється.

Більше – дивіться у програмі.