Не без участі Росії: для чого влада Грузії протягує закон про "іноагентів"
У Грузії спалахнули протести через ухвалення у першому читанні парламентом країни скандального закону про "про іноагентів". Є 2 ключових причини, чому грузинський уряд протягує цей закон.
Це якщо винести за дужки російський фактор, який впливає на ці причини. Про це 24 Каналу розповів політолог Ігор Рейтерович.
Більше про це "Коктейль Молотова" проти Росії: чому в Грузії спалахнули масові протести та що буде далі
Уряду треба додатковий важіль тиску
Першою причиною є те, що влада Грузії не дуже впевнено себе почуває. Отже, їй потрібен додатковий механізм контролю тих процесів, які відбуваються в суспільстві країни.
У Грузії завжди було розвиненим громадянське суспільство. Зокрема, на рівні громадських організацій, які займалися питаннями розвитку демократії, підтримки демократичних тенденцій, а також опозиційних ЗМІ. Такий закон дає додаткові важелі тиску на це поле та можливість його контролювати,
– пояснив політолог.
Ба більше, цей закон дозволяє визнавати "іноагентами" окремих людей та висилати їх з країни. Тобто це такий "зручний" спосіб боротьби з опозицією, щоб або вислати її представників, або створити умови, щоб вони виїхали самостійно.
Перекладання відповідальності за проблеми з євроінтеграцією
Друга причина ж полягає у тому, що грузинська влада розуміє проблеми, які у них є на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Однак керівництво країни не може сказати населенню, що це виключно його провина. Тож і вигадує історії з такими законами, проти яких категорично виступає ЄС.
До речі Пригрозили санкціями: на протести в Грузії відреагували у Вашингтоні та Брюсселі
Так, цей закон порушує щонайменше 2 пункти з 12, які Грузія мала виконати, щоб продовжити інтеграцію. А у влади країни з'являється аргумент, мовляв, "ми в Європу хочемо, але нас туди не беруть, бо їм не подобається наше законодавство".
Що відомо про закон щодо "іноагентів"
Закон про "іноагентів" передбачає, що всі юридичні особи й медіа, які мають дотації від іноземних держав хоча б на 20%, будуть включені в реєстр агентів іноземного впливу. Цей список формуватиме Національне агентство державного реєстру, і за ухилення від реєстрації передбачаються штрафи.Водночас є юридичні особи та медіа, які не підпадали б під дію цього закону. А саме ті, що фінансуються фондами, пов’язаними з Бідзіною Іванішвілі – найбагатшим чоловіком у Грузії з гострими проросійськими поглядами.
Представники Європейського Союзу і Державного департаменту США розкритикували цю ініціативу, посилаючись на її схожість з російським законом "Про іноземних агентів", який був ухвалений ще у 2012 році.