Це якщо винести за дужки російський фактор, який впливає на ці причини. Про це 24 Каналу розповів політолог Ігор Рейтерович.

Більше про це "Коктейль Молотова" проти Росії: чому в Грузії спалахнули масові протести та що буде далі

Уряду треба додатковий важіль тиску

Першою причиною є те, що влада Грузії не дуже впевнено себе почуває. Отже, їй потрібен додатковий механізм контролю тих процесів, які відбуваються в суспільстві країни.

У Грузії завжди було розвиненим громадянське суспільство. Зокрема, на рівні громадських організацій, які займалися питаннями розвитку демократії, підтримки демократичних тенденцій, а також опозиційних ЗМІ. Такий закон дає додаткові важелі тиску на це поле та можливість його контролювати,
– пояснив політолог.

Ба більше, цей закон дозволяє визнавати "іноагентами" окремих людей та висилати їх з країни. Тобто це такий "зручний" спосіб боротьби з опозицією, щоб або вислати її представників, або створити умови, щоб вони виїхали самостійно.

Перекладання відповідальності за проблеми з євроінтеграцією

Друга причина ж полягає у тому, що грузинська влада розуміє проблеми, які у них є на шляху європейської та євроатлантичної інтеграції. Однак керівництво країни не може сказати населенню, що це виключно його провина. Тож і вигадує історії з такими законами, проти яких категорично виступає ЄС.

До речі Пригрозили санкціями: на протести в Грузії відреагували у Вашингтоні та Брюсселі

Так, цей закон порушує щонайменше 2 пункти з 12, які Грузія мала виконати, щоб продовжити інтеграцію. А у влади країни з'являється аргумент, мовляв, "ми в Європу хочемо, але нас туди не беруть, бо їм не подобається наше законодавство".

Що відомо про закон щодо "іноагентів"

Закон про "іноагентів" передбачає, що всі юридичні особи й медіа, які мають дотації від іноземних держав хоча б на 20%, будуть включені в реєстр агентів іноземного впливу. Цей список формуватиме Національне агентство державного реєстру, і за ухилення від реєстрації передбачаються штрафи.

Водночас є юридичні особи та медіа, які не підпадали б під дію цього закону. А саме ті, що фінансуються фондами, пов’язаними з Бідзіною Іванішвілі – найбагатшим чоловіком у Грузії з гострими проросійськими поглядами.

Представники Європейського Союзу і Державного департаменту США розкритикували цю ініціативу, посилаючись на її схожість з російським законом "Про іноземних агентів", який був ухвалений ще у 2012 році.