Дії чинної влади вже не вперше викликають незадоволення серед грузинів. Вже не вперше тисячі людей виходять на акції протесту за відставку уряду та зміну курсу країни. Утім, до вчорашнього дня вони не мали такої високої напруги. Останні масштабні протести відбувалися в Грузії у 2019 році.
Зверніть увагу У Грузії знову вийшли протестувати проти закону, написаного "під диктовку Москви": хронологія
Чому закон "Про іноагентів" так сколихнув народ Сакартвело і як він пов’язаний, або правдивіше буде сказати – нав’язаний Росією, розбирався 24 Канал.
Скандальні законопроєкти, нав'язані Росією
15 лютого грузинський рух "Сила народу" вніс на розгляд парламенту законопроєкт "Про прозорість іноземного впливу", який стосувався ЗМІ з іноземним фінансуванням та неурядових організацій.
Члени руху “Сила Народу”/ фото newsgeorgia.ge
За цим проєктом визначалося, що всі юридичні особи й медіа, які мають дотації від іноземних держав хоча б на 20%, будуть включені в реєстр агентів іноземного впливу. Цей список формуватиме Національне агентство державного реєстру, і за ухилення від реєстрації передбачалися штрафи.
Не підпадали б під закон лише ті юрособи і медіа, які фінансуються фондами, пов’язаними з Бідзіною Іванішвілі – найбагатшим чоловіком у Грузії з гострими проросійськими поглядами.
Представники Європейського Союзу і Державного департаменту США розкритикували цю ініціативу, посилаючись на її схожість з російським законом "Про іноземних агентів", який був ухвалений ще у 2012 році.
Що я можу сказати зі свого боку – це те, що ця ініціатива несумісна щонайменш із 2 з 12 пріоритетів: про свободу ЗМІ та про громадянське суспільство,
– наголосив посол Європейського Союзу в Грузії Павел Герчинський.
Самі ж депутати з "Сили народу" стверджували, що він подібний з американським законом FARA (Про реєстрацію іноземних агентів) і не суперечить нормативним нормам міжнародного права.
Опозиція Грузії виступила з критикою цього законопроєкту, сказавши, що він покликаний обмежити роботу ЗМІ та неурядових організацій, що співпрацюють із західними фондами.
Згодом вийшла ініціатива "Про реєстрацію іноземних агентів", що є більш жорсткою версією попереднього законопроєкту. До нього додали також і фізичних осіб, які отримують фінансування з-за кордону. Для них передбачається покарання у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, в той час, як для юридичних – лише штрафи. До того ж створенням такого реєстру буде займатися грузинська прокуратура.
Проти цих ініціатив спільною заявою виступили понад 260 неурядових організацій, називаючи це обмеженням свободи слова у країні.
Вже 8 березня спікер грузинського парламенту Шалва Папуашвілі надіслав листа президентці Венеційської комісії Ради Європи Клер Базі-Малорі з проханням підготувати висновок щодо обох скандальних законопроєктів. Це означає, що найближчим часом ініціатива "Про реєстрацію іноземних агентів" не буде представлена на пленарних засіданнях парламентарів.
Президентка з народом проти парламенту Грузії і силовиків
7 березня у парламенті Грузії почали достроковий розгляд законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", хоча раніше очікувалось, що його внесуть на порядок денний лише 9 березня. Обговорення цієї ініціативи коаліція розпочала, коли більшість опозиційних депутатів була відсутня у сесійній залі, в тому числі й президентка країни Саломе Зурабішвілі, яка в той час перебувала у Сполучених Штатах. Це було зроблено з метою уникнення можливих бійок та протестів з боку опозиції
Голова керівної партії "Грузинська мрія" Мамука Мдінарадзе та прем’єр-міністр країни Іраклій Гарібашвілі відкрито виступили за схвалення обох ініціатив. Як наслідок, законопроєкт було ухвалено у першому читанні, за нього проголосувала мінімальна кількість депутатів – 76 зі 150. Проти виступили лише 13.
Прийняття цієї ініціативи стало останньою краплею для грузинів і призвело до того, що у столиці Сакартвело Тбілісі почалися багатотисячні акції протесту. Майже одразу поліція стала затримувати мітингарів, хоч спочатку у "Грузинській мрії" наголошували, що нічого такого не буде.
Силовий розгін мітингу 7 березня: дивіться відео
Щоб розігнати протестувальників силовики застосовували всі стандартні методи: сльозогінний газ, світло-шумові гранати й водомети. Мітингарі зі свого боку оборонялися коктейлями Молотова, а також намагалися штурмувати будівлю парламенту. Після розгону поліцією акція перейшла на проспект Шота Руставелі.
До мітингарів з Нью-Йорку звернулася президентка країни Саломе Зурабішвілі та підтримала протестувальників, наголосивши, що у разі прийняття цього законопроєкту вона накладе своє вето.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі/ фото mtavari.tv
Я поруч з вами, тому що сьогодні ви представляєте вільну Грузію. Грузію, яка бачить своє майбутнє в Європі й не дозволить нікому забрати це майбутнє,
– зазначала президентка у своєму зверненні.
Після звернення поліцейські почали знову розганяти протест і досягли своєї мети, площа біля парламенту була повністю зачищена.
Що буде в Грузії далі і чи повторить вона шлях українського Майдану
Після того, як в Тбілісі розігнали мітингарів, грузинська опозиція оголосила про нову акцію протесту під парламентом країни.
Із третьої години дня, Грузія, починаємо збиратися на проспекті Руставелі. З третьої години дня, і так буде щодня, весь проспект Руставелі буде грузинським, ніяких росіян. Стоїмо до перемоги,
– про це заявив голова Єдиного національного руху Ніка Мелія.
Наразі грузинські активісти звертаються до західних медіа, щоб повідомити та поширити правдиву інформацію про мітинги, а також показати справжнє прагнення грузинів до євроінтеграції.
Однак грузинський журналіст Гігі Піпія розповів, що причинами цього мітингу був не лише закон "Про іноагентів".
"Це був комплекс причин, які довгий час створювала грузинська влада, проте саме цей закон став тією самою точкою кипіння, яка обурила громадян і спонукала вийти на протест", – наголосив медійник.
Багато іноземних політиків вбачають у подіях 7 березня схожість з українською Революцією Гідності, зокрема депутатка Європарламенту Віола фон Крамон у своєму твіттері написала, що події в Тбілісі нагадують події на Майдані Незалежності 2013 – 2014 років. Проте, на думку експерта, ще зарано говорити про подальший розвиток ситуації.
Зараз дуже важко сказати, у що саме переростуть ці акції протесту, адже ситуація змінюється щосекунди. Але те, що відбувалося вчора, дійсно нагадує події в Україні у 2014 році,
– сказав грузинський журналіст Гігі Піпія.
Нові протести в Грузії: дивіться відео
З цього всього можна зробити висновок, що навряд чи найближчим часом протести в Сакартвело стихнуть, адже допоки цей закон обговорюється і стоїть у порядку денному, доти грузини боротимуться проти відкритого авторитаризму.
З нашого боку, Міністерство закордонних справ України виклало заяву, в котрій наголосили, що українці поділяють позицію Європейського Союзу про те, що закон "Про прозорість іноземного впливу" суперечить демократичним цінностям блоку, а також висловлює солідарність із грузинським народом в його прагненні продовжити розбудову європейського майбутнього країни.
Автор: Владислав Кравцов