"Путін назвав мене зрадником": ексгенерал КДБ Калугін міг переїхати через скандал з Кремлем

Реальне життя шпигунів важко порівняти із тим, яке зображують у фільмах. Справжні агенти не носять із собою зброї, почасти не володіють бойовими мистецтвами. Натомість їхня головна зброя – розум та хитрість, інколи капсула ціаніду, але вона потрібна радше для швидкого самогубства. Такі люди зазвичай нічим не виділяються в натовпі. В цьому і полягає їхня суперсила. Вони непомітні "сірі миші", які тихо виконують свою роботу – здебільшого аналізують, класифікують, а потім таємно передають своїм кураторам.

До теми Кульгава леді: Віржинії Холл з дерев'яним протезом вдалося стати найнебезпечнішою шпигункою

Одним із найвизначніших шпигунів часів Холодної війни називають Олега Гордієвського – колишнього співробітника КДБ, який почав працювати із спецслужбами Заходу, зливаючи їм імена засланих шпигунів Кремля. У Росії Гордієвського вважають зрадником, і в Москви є причини ненавидіти свого колишнього розвідника. Але був у "советов" ще один шпигун – Олег Калугін, його теж вважають зрадником. Але на відміну від свого колеги, його історія не така однозначна.

Калугін з дитинства знав про силові структури

Народився Калугін у вересні 1934 року у Ленінграді. Мати була домогосподаркою та офіціанткою, а батько – співробітником НКВС-МДБ із 25-річним стажем, капітан, який займався охороною високопоставлених чиновників і політиків Радянського Союзу. Порядки вдома були армійськими. Олег ще в дитинстві знав, що таке силові структури і постійно розвивався у цьому напрямку. Оскільки в школі справи в нього йшли більш-менш добре, то обрати собі навчання він міг практичне будь-де.

Водночас в його батька були зв'язки мало не у всіх структурах країни. Проте він обрав галузь силових структур. Батько, який вже "не одного пса з'їв" у всій цій системі, був проти такого рішення, але переконати Олега було вже неможливо.

Він чітко знав, у якому напрямку йому рухатися і будувати свою кар'єру, тому почав одразу з двох вищих навчальних закладів, де зокрема вивчав іноземні мови: арабську, англійську та німецьку. Знання інших мов могло б допомогти Калугіну отримати перевагу над іншими кандидатами. А якщо пощастить – його б ще й відправили на завдання за кордон.

Він – людина розумна, грамотна і амбітна. Те, що він став главою Управління зовнішньої контррозвідки (хай навіть це не його профіль), у будь-якому випадку він до цього шляху дійшов цілком заслужено,
– сказав Віктор Черкашин, колишній полковник КДБ.

Коли у КДБ зацікавились Олегом Калугіним

Після отримання освіти увагу на Калугіна одразу ж звернули в КДБ. Вони й не могли пропустити його просто так, він володів багатьма мовами. Калугіна забрали у відомство, провели невеличкий курс підготовки і планували відправити на Схід. Але з цим планом нічого не вийшло.

Калугін не виглядав як корінний мешканець регіонів Близького Сходу. Тому долею випадку склалося так, що його вирішили відправити у Штати. І так, вже у 1958 році його за програмою фонду Фулбрайта відправили на навчання до Колумбійського університету, в Нью-Йорк. Звичайно ж, на роботу під прикриттям.

Калугін чітко знав, у якому напрямку рухатись / Фото РИА Новости

До слова, разом із ним відправили ще кількох людей. Всі вони були із КДБ. Поїздка у США була для Калугіна першим робочим відрядженням. Однак надто багато від молодого працівника КДБ не вимагали. Його головним завданням був збір інформації та вкорінення у суспільне життя країни. Він багато читав, гуляв і спостерігав за тим, як живуть люди в інший країни. Поступово все дійшло до того, що він із радянського чоловіка перетворився на вільну людину, яка звикла жити вільним життям. Таким, якого ніхто не бачив в СРСР.

Читайте також Мав прапор Росії у будинку: деталі про підозрюваного у шпигунстві британця

"Взагалі в ті часи не було такого поняття, як поїхати за кордон самостійно. Був так званий груповий туризм. Перед виїздом цей тоталітарний режим, в якому я виріс, перевіряв усіх. Все, що було пов'язано із іноземною діяльністю: вичення мов, перегляд фільмів і бажання виїхати – розцінювалося як співпраця з іншими країнами", – пригадував Олег Калугін, колишній генерал КДБ.

Під навчання-прикриття в університеті Калугін особливо нічим перед кремлівською спецслужбою не відзначався. Він просто робив те, що йому й казали – досліджував США. Але цікава історія трапилася із ним якраз перед від'їздом у Москву.

Перший завербований американець

Приблизно через місяць після закінчення навчання в Колумбійському університеті Калугін познайомився із чоловіком, який працював на заводі, де виготовляли паливо для ракет. Одразу налагоджувати контакт із ним Олег не став. Він обережно розпитував, доповідавши про цю знахідку у Москву, і лише коли йому дали зелене світло – продовжив зустрічі.

То був його перший завербований американець. І не просто людина, яка мала зв'язки, а сам інженер, що займався важливими розробками і мав при собі зразки палива.

Головним завданням Калугіна був збір інформації / Фото РИА Новости

Словом, йому пощастило. Саме вербування цього чоловіка і стала початком стрімкого росту Калугіна у його агентурній кар'єрі. Вже в 40 років він став генералом КДБ, наймолодшим в історії. До речі, завербованого американця переманили працювати до СРСР. Але його роботи результати Кремлю не принесли і врешті-решт, чоловіка кинули за ґрати, підозрюючи його у співпраці з американськими спецслужбами.

Із самого початку завербованого американця вважали членом ФБР. Нібито його навмисно підіслало американське Бюро, щоб перевірити Калугіна. Однак під наглядом кураторів Олегу Калугіну все ж дозволили зустрітися із американцем. Як виявиться пізніше – сліду ФБР не знайшли.

Залишатися у США вічно теж не вдавалося. Після закінчення навчання Калугін мав повернутися до СРСР і доповісти про все, що дізнався і чого навчився. Приїхавши додому, він одразу ж отримав підвищення на роботі, адже завербував такого важливого для країни американця (хай і результату він не приніс жодного). Йому дали автомобіль, квартиру, він мав статус і повагу серед найвищого керівництва КДБ.

Цікаво Найгламурніша шпигунка Другої світової: як Крістін Скарбек потрапила у спецслужби

Робота вдома кардинально відрізнялася від тієї, яку він робив у США. Якщо на Заході його головним завданням було читати, гуляти та аналізувати, то вже на батьківщині він сидів в офісі і постійно перебирав якісь папери. Хоча це теж було не просто так. Вивчаючи документацію, він готувався до чергової поїздки в Штати.

Калугін добре себе показав із попередньої поїздки. Втрачати шанс на розвиток теж не хотів. Тому в наступне відрядження він вже поїхав як виконувач обов'язків радянської резидентури. Для чоловіка, який не так давно потрапив у ряди КДБ – це чималий кар'єрний стрибок і статус.

"У США я займався дослідженням світу, а вже вдома мені довелося займатися власними ж людьми, які були розчарованими, незадоволеними, які хотіли змін. І от моїм завданням було знаходити таких людей і кидати їх у психіатричні установи. Це існував такий андроповський варіант розв'язання проблем. Інша опція – відправляти їх десь на Захід", – розповідав Калугін.

Після поїздки додому Калугін ще кілька разів повертався до США. Уже з новим званням, з новою роботою і з новими завданнями. Його нова ціль: пошук американських шпигунів у рядах радянських структур, паралельно – вербування нових людей.

Калігун кілька разів повертався до США / Фото ТАСС

Якщо із вербуванням він справлявся відмінно, то із викриттям американської агентури справи були не дуже. Якщо точніше, то він не зміг назвати жодного американського агента. У багатьох своїх інтерв'ю він безліч разів стверджував, що в американців просто не було агентів в СРСР. Він навіть назвав зіставлення агентури – 300:0 на користь Кремля.

Але звичайно ж, цим словам не можна вірити, адже їх не можна перевірити. Та й до того ж, якщо згадати Олега Гордієвського, який працював на європейські спецслужби і співпрацював з американцями, то рахунок вже щонайменше на 1 більше. А скільки таких агентів було загалом – досі й не відомо. Адже у Білому домі язик тримають за зубами, а не як у Кремлі.

Як побудована російська влада

За весь час роботи на КДБ Калугін багато чого побачив та дізнався. Наразі він ділиться всім цим зі світом. Він ходить на інтерв'ю, викладає в університетах, відкрито критикує російську владу, як колись критикував радянську. Живе він у США й повернутися в Росію не зможе поки при владі буде Путін і вся стара гвардія, з якою він колись працював.

Зверніть увагу Жахи радянської системи: за якими злочинами стоїть КДБ

Попри те, що Калугін говорить і як саме він це подає – він досі живий. За схожі висловлювання прибрали Литвиненка, Політковську, намагалися убити Скрипаля. Калугін же вільно розповідає про те, як була влаштована радянська система і як все "найкраще" від неї перебрала російська. Варіанти 2: він або досі має потужні зв'язки, які допомагають йому триматися на плаву, або незабаром прийде і його черга розплачуватися за сказані слова.

Водночас він відверто критикує Володимира Путіна. Саме скандал із президентом Росії і змусив його покинути країну. Колишній генерал КДБ пояснив, що радянська влада трималася на "трьох китах". Перший – це компартія. Другий – КДБ, а третій – військово-промисловий комплекс. Наразі російська влада теж побудована за схожою схемою:

• на першому місці – КДБ, бо президент і сам колишній співробітник КДБ. Взагалі існує версія, що 70% політичних облич в країні – це або колишні працівники КДБ, або інформатори;
• на другому місці Російська православна церква, яка за потреби допоможе чи прикриє;
• на третьому – російський бізнес, але лише той, який зумів знайти з владою спільну мову.

Калугін відверто критикує Путіна / Фото AP

Калугіна запідозрили у співпраці з США

В КДБ почали підозрювати Калугіна у державній зраді. Перші підозри почали падати на те, що їхній генерал, ймовірно, співпрацює із американською розвідкою. Оскільки він мав доступ практично до всіх секретних документів посольства – очевидно, що у Білому домі пройти повз такого чоловіка - не могли.

Окрім того, за весь час роботи у США, Калугін не видав "советам" жодного американського агента. Це й стало головною причиною недовіри до нього. В КДБ навіть намагалися вивести Калугіна на чисту воду. Були випадки дискредитації, агенти хотіли змусити своїх людей у ФБР скопрометувати Олега. Однак ті відмовлялися, адже доказів причетності Калугіна до зради чи співпраці з американцями і справді не було.

Зверніть увагу Головний шпигунський скандал року: як ізраїльська технологія збаламутила світ

Останнім шансом "накопати" щось на генерала було вербування американця Олдріча Еймса у 1985 році. Еймс, як відомо, передавав Кремлю списки з іменами всіх шпигунів, які працюють або теоретично можуть працювати на американські та європейські спецслужби.

Так Москва знала про кожного засланого козачка не лише в себе у крані, а й в інших соціалістичних республіках. Однак імені Калугіна у цих списках не було. Він або й справді не винен, або діяв аж занадто обережно. До речі, про намагання КДБ "накопати" під нього інформацію Калугін знав добре, що зрештою його ще більше розізлило і змусило критикувати режим сильніше.

У 1980-х роках при владі був Юрій Андропов. З Калугіним у нього справи йшли добре. І хоч у КДБ й намагалися скомпрометувати його, лідер Кремля до останнього намагався дізнатися всю правду сам. Під час своїх інтерв'ю Калугін загадуав, як Андропов не рідко викликав його до себе в кабінет і просив за склянкою віскі доповідати щодо настроїв людей в СРСР. Це була одна із його головних робіт вдома.

Андропов не рідко викликав Калугіна до себе в кабінет / Фото РИА Новости

Після того, як генерал вкотре повернувся зі США на батьківщину, він стежив за тим, що відбуваєтсья у радянському суспільстві. Ситуація склалася не у найкращий спосіб. Хоч на його боці була прихильність Андропова, найвищі чини КДБ того часи вже "мали зуб" на Калугіна. Зокрема, глава відомства Володимир Крючков. З цим чоловіком вони мали дуже напружену "дружбу".

Калугін хотів прибрати Крючкова із посади глави КДБ, а той  – стерти Калугіна з обличчя землі. Щоб не загострювати конфлікту, Андропов відправив Калугіна до Ленінграду. Мовляв, попрацює, доведе, що не працює на американців і якщо все буде добре – йому повернуть попередню роботу.

Людей не влаштовувало те, що не вистачає ковбаси, що треба стояти в черзі за імпортними товарами з Польщі чи з Угорщини. Усвідомлення того факту, що радянська система вже перебувала у стадії загнивання відкрило мені очі. Я зрозумів, що треба щось змінювати,
– казав Калугін.

Тоді ніхто не думав як доля складеться далі. І через 2 роки після того, як Калугін поїхав до Ленінграду, Андропов помер. Робота у нього була не з найприємніших. Довелося стежити за власними ж громадянами і розпоряджатися їхніми долями: кого до в'язниці, кого вислати з країни, все в "найкращих" традиціях Радянського Союзу. Калугін згадував, що під його прицілом опинилися:

• письменники;
• інтелектуали;
• культурні діячі;
• інакодумці.

Якщо вірити його словам, то лише у Лененграді, коли в нього вже не було всіх благ КДБ, він і зрозумів який вигляд має справжнє житя в СРСР. Звичайно, сумнівно, що така людина як Калугін не занала про те, наскільки сильно США відрізняється від Союзу. Ймовірно, він просто прикривається, щоб виправдати свої дії під час роботи на такий кривавий режим.

У нас в Росії немає балансу думок. Інакодумців або виставлять за кордон, або ж знайдуть метод, як поставити таких людей на "правильний шлях". В цьому особливість нашої російської філософії. Рабської філософії, яка триває вже століттями,
– зазначав колишній генерал КДБ.

Калугін причетний до убивства болгарського дисидента

Олег Калугін причетний до убивства болгарського дисидента Георгія Маркова, він сам про це говорив. Особисто участі в цьому не брав, але був присутнім під час планування нападу. У КДБ чітко спланували атаку, але самостійно виконувати політичне убивство не стали. Натомість доручили це завдання болгарським спецслужбам.

У вересні 1978 року у Лондоні до Маркова підійшов незнайомець із парасолею в руках – легенько його зачепив і на том чоловіки розійшлися. Насправді парасоля мала спеціальну конструкцію, яка при натисненні на спусковий гачок мала випустити отруту. Так і убили болгарського дисидента.

У Лондоні до Маркова підійшов незнайомець / Фото AP

Це лише один випадок ліквідації невигідних для режиму СРСР людей. А таких прикладів в історії чимало. Диверсійних операцій у списку агентури Кремля чимало. Чого варта лише спецоперація зі, здавалося б, виселення та міграції євреїв ізх території Радянського Союзу. Як виявилося – у вільне плавання євреїв ніхто не відпускав. Це була добре спланована акція:

"У єврейської міграції було 3 головні завдання. Перше – позбутися дисидентів у країні. Невдоволених без шуму можна було випустити в інші країни. Друге – дозволивши виїхати ми б прикрили рот західній пропаганді. Ну й третє – потім можна було засилати інших євреїв у місця міграції, вони б втиралися у довіру і в нас завжди була б інформація про те, що робиться за кордоном", – пояснив Олег Калугін.

КДБ остаточно відвернулося від Калугіна

У 1990-х роках КДБ остаточно відвернулося від Калугіна. У нього забрали пенсію, квартиру, нагороди і відправили у відставку. Офіційних звинувачень щодо причетності до державної зради йому ніхто не висував. Життя вирішили зламати інакше. Чи то від бажання помститися, чи то й справді в нього прокинулося бажання реформувати радянську систему, Калугін почав роздавати інтерв'ю про те, наскільки погано живеться в СРСР, який там кривавий режим, і як сильно він тероризує своїх же громадян.

Калугін почав роздавати інтерв'ю / Фото видання "Гордон"

КДБ він називав спецслужбою, яка не вміє виконувати завдання, не здатна функціонувати сама, а вміє лише підставляти інших і їхнім рахунком виконувати завдання. Коли потрібно знайти ворога і нейтралізувати, агенти не стануть заморочуватися. Вони залякають всіх і все, покарають абсолютно кожного, щоб тільки добратися до цілі. Тобто КДБ – це відомство, яке не вміє грати за правилами і зазвичай вдається до брудних прийомів.

Він виступив проти КДБ з різкими заявами. Це було неприйнятно. Особисто для мене це було неприйнятно. Я йому про це говорив, що такі виступи проти служби, якій ми віддали десятки років життя – це недопустимо. Ми після того перестали спілкуватися,
– розповів Віктор Черкашин, колишній полковник КДБ.

У 1990-х роках Калугіна реабілітували. Йому повернули звання, пенсію і нагороди зокрема. Але ситуація і надалі трималася напруженою. Підозри з нього не спали. І його наступним кроком стала політика. Він став депутатом від Краснодарського краю, а свою політичну програму будував на реформах і змінах системи КДБ.

Читайте також Російський опозиціонер Дмитро Гудков залишив Росію і приїхав в Україну

Наприклад, наполягав на тому, що це відомство потрібно закрити взагалі або ж реорганізувати, щоб його більше не використовували як секретну поліцію, що тероризує людей. Говорив про пом'якшення режиму і більше свобод для людей.

Звичайному народу, який все своє життя жив інакше і страждав від рук КДБ, такі слова подобалися. Тому стати політиком Калугін зумів без жодних проблем. Він хотів зберегти традиції Радянського Союзу, але додати туди й частинку від того, що бачив у США.

"Наприклад, ціни на житло було у 10 разів нижчі, ніж у США. Якщо потрібно було покращити умови проживання, ви звертаєтеся до місцевих чиновників і вони вже розглядають це питання і, можливо, покращать умови. Плюсів життя в СРСР було багато, але й проблем вистачало. Наприклад, проблеми з їжею. Мало ковбаси, м'яса та риби. СРСР був багатим на природні ресурси, всього вистачало, але через систему, яка керувала країною, цих благ люди не бачили", – казав Олег Калугін.

Причини переїзду Калугіна у США

Остаточно виїхати на постійне проживання до США Калугіну вдалося у 1995 році. На це було кілька причин:

• йому запропонували посаду викладача в одному із університеті, де він розповідав про Союз, життя в ньому, методи роботи спецслужб;
• він мав зв'язки і бізнес у галузі електроніки, а в Штатах йому запропонували розширити можливості в цій сфері (на що він й погодився);
• і мабуть, найголовніше – покинути батьківщину йому довелося через політичну ситуацію в країні.

Калугін критикував російську владу за війну в Чечні. Він відкрито звинувачував у всьому владу і абсолютно не боявся називати імена винних. Президент Росії Володимир Путін був одним із тих, хто опинився під вогнем критики Калугіна. Наразі саме конфлікт із ним називають головною причиною виїзду Калугіна до США.

Коли прийшов до влади Путін – він назвав мене зрадником, а я назвав його злочинцем війни. Такий був публічний обмін. Я йому сказав, що за те, що він творить у Чечні, він коли-небудь постане перед міжнародним трибуналом,
– розповів Олег Калугін, колишній генерал КДБ.

Вже коли Калугін був у США, ще без громадянства (яке він отримав аж у 2003 році) у 2002 році в Москві його заочно судили за державну зраду. Дали 15 років сувого режиму. Але вирок у виконання досі не вдалося привести. Договору про екстрадицію не було та й ніколи цього питання зі Штатами не обговорювали. А навіть якби він і був – навряд чи США видали б настільки цінну особу, як Олег Калугін. Людину, яка знає занадто багато для того, щоб втрачати його й віддавати в руки режиму, який точно його уб'є чи, принаймні, змусить замовчати.

На часі Через "Північний потік-2" і Навального: США ввели нові санкції проти Росії

Що цікаво – як би у Росії не кричали про те, який Калугін зрадник, сам генерал ніколи не визнавав того факту, що співпрацював зі спецслужбами інших країн. Він відверто на всіх своїх інтерв'ю критикував російську владу, говорив про методи роботи спецслужб, але ніколи не говорив більше, ніж треба.

"Зараз росіяни хвилюються не так за зовнішній світ, як за власну єдність. Є багато національних причин і рухів, які розхитують позицію Росії. Зокрема, багато східних найціональностей, яких більше приваблює східна культура, культура Китаю. Москва їм не до душі. У росіян сьогодні інші проблеми. Вони знають, що США не нападуть, бо в Кремля теж є ядерна зброя. Але питання розпаду країни зсередини досі жевріє. Воно нікуди не зникло", – сказав Калугін.

Калугін живе у США / Фото forumdaily.com

Наразі він спокійно живе у США, роздає інтерв'ю і, звичайно ж, критикує росіську владу і режим. Він неодноразово запевняв, що Росія – це країна у якій до влади прийшли спецслужби. Церква – інформатори ФСБ. Політики – колишні молоді чекісти.

Сам глава – колишній працівник КДБ, який між іншим був дуже посереднім співробітником силових структур. І коли він розносив папери в кабінети, ніхто навіть і подумати не міг, що одного дня ця людина зосередить тиранію у своїх руках.