Водночас не можна не згадати про інших відомих шпигунів: Мата Харі стала однією із найуспішніших шпигунок у Першій світовій, її називали танцівницею, а вона так і не визнала своєї причетності до спецслужб. Вже Друга світова подарувала світу Олега Гордієвського, якого називають найвидатнішим агентом часів Холодної війни.

До теми Створення атомної бомби в США: хто стоїть за смертельною програмою "Мангеттен"

Під прапором Ізраїлю працювала Шуламіт Коен, яка рятувала тисячі єврейських життів й стала причиною стрімкого розвитку ліванської агентури.

Крістін Скарбек народилася у Польщі, у травні 1908 року. ЇЇ родина була досить заможною, тому в розвагах й активному відпочинку дівчині не відмовляли. Скарбек любила кататися верхи і обожнювала лижний спорт. Пізніше ці навички знадобляться їй у шпигунській роботі.

Однак жити безтурботно вдавалося не завжди. Вже в 1920-х роках родина збанкрутувала й дівчині довелося шукати роботу. Вона влаштувалася у компанію Fiat. Робота була офісна, однак проблема полягала в тому, що офіс був розташований над гаражними приміщеннями й постійні випари від автомобілів вплинули на здоров'я дівчини.

Спочатку лікарі навіть діагностували в неї туберкульоз. На щастя, вони помилилися, та залишатися на тій роботі вона вже не могла. Натомість обрала подорожі та катання на лижах. У 1930 році Скарбек навіть взяла участь у конкурсі краси "Міс Польща", де виборола почесне 2 місце.


Скарбек брала участь у конкурсі краси / Фото English Heritage

"Я чув історію про Крістін Скарбек. У дитинстві вона підпалила священнику рясу під час богослужіння – хотіла перевірити його віру – чи спокійно він продовжить службу, чи може в паніці кинеться гасити полум'я. Я не знаю, чи це правдива історія. Крістін навіть після того ніколи не відвідувала ту церкву", – розповів друг Крістін Скарбек Збігнев Мечковський.

В пошуках себе й роботи Крістін подорожувала до 1938 року, поки не зустріла чоловіка Єжи Гіжицький. Роман закрутився доволі швидко і вони вирішили одружитися. Через специфіку роботи, Польщу довелося покинути.

Єжи був генконсулом країни в Ефіопії, так Крістін подорожувала, дізнавалася нове й пізнавала культуру інших країн. Проте вже у 1939 році Гітлер напав на Польщу. Мільйонна армія Третього Рейху рушила на країну не залишивши Варшаві жодного шансу.

До теми Потужні секретні операції та повалення режимів: чим займається Управління спеціальних акцій ЦРУ

Крістін Скарбек не здогадувалася, що почалася війна – були лише чутки, проте вона не ризикувала. Тому повертатися до Польщі було небезпечно, адже її мама – єврейка. Нацисти пов'язали б і матір, і її, тож Скарбек вирішила обрати інший шлях й протистояти режиму в рядах спецслужб.

Повертатися до Польщі вони не стали – поїхали до Британії. Взяли квитки на пасажирський рейс до Англії,
– розповіла письменниця Клер Маллі.

У Британії Крістін сама прийшла до SIS й заявила, що хоче долучитися до відомства й допомогти побороти нацизм. Їй відмовили, причин було кілька, адже вона:

  • з єврейської родини;
  • з Польщі, де тоді перебували нацисти і "совєти";
  • загалом – не британка.

Однак слово за неї замовив британський журналіст Фредерік Авгус Фойгт. Він відзначив її патріотизм, активну громадянську позицію та майстерне вміння кататися на лижах. Саме рекомендація Фойгта й відіграла ключову роль у кар'єрі Скарбек.


Рекомендація Фойгта відіграла ключову роль у кар'єрі Скарбек / Фото IWM

Британці погодилися взяти її до себе, але пильно стежили за нею. Вони боялися, що вона може бути іноземною шпигункою. Крістін пройшла короткий курс підготовки, де її навчили необхідним навичкам. Історики зауважили, що вона не любила вогнепальної зброї. З собою в Скарбек був лише кинджал, яким вона жодного разу не скористалася, а ще – невеличкий радіопередавач, його Скарбек теж використовувала рідко.

Більшість повідомлень вона передавала особисто, байдуже, що для цього треба було долати десятки, а інколи й сотні кілометрів

Її мама була єврейкою, тому її ніколи не приймали до вищих ешелонів польського суспільства. Відповідно, думаю, що й Крістін часто доводилося боротися за своє місце під сонцем. Але, думаю, всі здобуті протягом життя навички знадобилися їй у майбутній кар'єрі,
– зазначила письменниця Клер Маллі.

Перше відрядження для агента Крістін Скарбек відбула в Угорщині, яку вже "хилило" на нацистський бік. Туди її відправили під прикриттям журналістки, де дівчина у Будапешті успішно організувала мережу людей, які передавали розвіддані з Варшави.

Читайте також Загинув так само як і його колега: що відомо про вбивство дослідника Голокосту в Миколаєві

Крім того, їй також вдалося створити ще одну мережу: команда Скарбек спостерігала за переміщенням нацистів на транспортних шляхах між Німеччиною та Румунією, тож британці знали про ці події. За час своєї роботи в Угорщині, Крістін 4 рази відвідувала Польщу. Щоправда, їхати через кордон напряму вона не ризикувала.

Натомість у -20 градусів, засніженими Татрами перебиралася на батьківщину, там намагалася переконати матір покинути країну, адже через її національність жінку могли стратити. Вона відмовилася виїжджати – вже у 1942 році нацисти її стратили.

Працювати у Польщі було тяжче, там Скарбек знали багато людей, адже вона практично перемогла у конкурсі краси. Двічі її навіть впізнавали на вулиці, тому нерідко доводилося переховуватися.

Крістін була красивою квіткою, яку виростила війна. Дуже приваблива, мала пригодницький характер, а коли потрібно – могла "розчинитися", стати "невидимою". Вона добре вміла зникнути в натовпі,
– розповіла подруга Скарбек Софія Тарновська.

Під час допиту вона з усієї сили вкусила себе за язик так, що прокусила його до крові. Німці боялися, що Крістін мала туберкульоз й викликали угорського лікаря. Він зробив їй рентген і сказав: "У цієї жінки туберкульоз у термінальній стадії. Навіщо ви її допитуєте саме тут?".


Скарбек вдалося покинути Польщу / Фото Vogue Polska

Німці вирішили не переправляти її до лікарні, а відпустити, мовляв, і так їй не довго лишилося. Витівка вдалася і Скарбек разом із Коверським вдалося покинути країну, а допоміг їм у цьому посол Британії в Угорщині.

Крістін познайомилася з Коверським в Угорщині. Він був молодим, статним чоловіком, який займався тим, що допомагав польським військовим втікати від нацистів. Водночас сам Анджей вільно пересувався між кордонами союзних й окупованих країн.

Річ у тім, що в нього не було ноги й коли гестапівці намагалися звинуватити його у співпраці з агентурою якоїсь із країн – він одразу ж знімав свій протез й всі питання зникали. Мовляв, як людина із такими травмами взагалі на щось здатна, але як виявилося – здатна. В парі зі Скарбек вони відмінно займалися переправою військових, а також були коханцями.

У Коверського були маршрути евакуаційних ліній, а Скарбек займалася документацією. Вона йому допомагала. Згідно із оцінками британців, разом вони вивели кілька тисяч польських військовополонених. Пілотів, зокрема,
​– повідомила Клер Маллі.

Приїздити в Угорщину було вже занадто ризиковано, тому обидвоє вирішили, що стануть у нагоді в Каїрі. Це було їхньою помилкою, адже туди їх ніхто не відправляв. Як тільки вони прибули на місце, у британців виникло чимало питань. Одне із них – як Скарбек на Коверський отримали візи, адже тоді, у 1941 році без жодних проблем заїхати в Каїр могли лише німці, тож їх запідозрили у співпраці з Третім Рейхом.

Акьтуально Під ногами плавився асфальт, а люди задихались у підвалах: нищівні удари для Гамбурга

На деякий час обох "заморозили", та реабілітуватися допомогли розвіддані, які Скарбек передала в Лондон кількома місяцями раніше. Вона надала документи та мікрофільми, які свідчили про те, що Гітлер готується напасти на СРСР.

Черчиль тоді не повірив, але коли німці почали операцію "Барбаросса" – все стало на свої місця. Скарбек вміла вийти із будь-якої ситуації. Навіть коли потрапляла у такі пастки, з яких, здавалось б, виходу вже немає.

Письменниця Клер Маллі розповіла, що Скарбек ховалася в кущах біля дороги й коли її помічала поліцейська собака, то Крістін намащувала руку жиром, пес злизував його й поки він це робив – вона налагоджувала контакт із собакою.


Скарбек вміла вийти із будь-якої ситуації / Фото IWM

Навіть попри те, що Скарбек у Коверський довели свою непричетність до нацистів, британці все одно не хотіли довіряти їм важливих завдань. Для початку їм наказували збирати розвідку про настрої поляків, звітувати про рухи опору в Польщі. Згодом завдання трохи розширилися – Скарбек аналізувала розвідінформацію з Каїру та довколишніх країн, вона довела, що на неї можна покластися.

Вже у 1944 році Скарбек відправили на нове завдання у Францію. Вона мала допомогти організувати рух опору, рекрутувати нових осіб й допомогти знайти місце для штабу. З цим завданням жінка справилася відмінно. Рекрутерів довго шукати не довелося.

Крістін вправно вміла фліртувати з чоловіками та й загалом була красивою жінкою, тож нових людей вдалося набрати менше, ніж за 2 місяці. Вона не так допомагала в організації будівництва бази, як створила мережу кур'єрів, які мали встигати забирати вантажі, які скидали союзні літаки. Крім того, збирала всю розвідінформацію від агентів на місцях, а потім – передавала її британцям.


Крістін вправно вміла фліртувати з чоловіками​ / Фото IWM

База була над дорогою, трохи на пагорбі, звідти було добре видно практично всі переміщення німецьких військових. За потреби на них можна було й напасти. У Франції стався найпопулярніший в її кар'єрі інцидент.

Все почалося з того, що німці розбили рух спротиву й разом із кількома французами забрали в полон двох колег шпигунки. Врятувати їх непомітно шансів не було, тож Крістін придумала геніальний план: вона зайшла до в'язниці, представилась й попросила зустрічі із керівником пенітенціарію. Він її прийняв, але зовсім не очікував, що Скарбек почне йому погрожувати.

Загалом вона була не в тому положенні, щоб диктувати свої правила гри: одна в тюрмі, яка переповнена нацистами, треба мати не лише сталеві нерви, щоб піти на такий крок. Скарбек заявила, що керівник в'язниці має звільнити її друзів, а якщо він піде їй на зустріч, то отримає 2 мільйони франків наступного ж дня. В іншому разі – в район навідаються союзники і перетворять все на руїни, а самого начальника стратять.

До теми Універсальні солдати SAS: надпотужна спецслужба, що стала взірцем для всього світу

Ретельно все обдумавши він погодився на 2 мільйони. Дійсно, наступного ж дня Крістін привезла йому гроші й забрала друзів із в'язниці. Історики досі сперечаються: чи це в керівництві в'язниці був такий недолугий чоловік, чи то Скарбек майстерно увімкнула всю свою харизму.

Вона була настільки красивою, що коли один із військових у неї закохався, а Крістін йому відмовила, він не придумав нічого кращого, ніж стрибнути із мосту. Були морози й вода примерзла, він стрибнув й зламав собі ноги. Нам довелося його витягати,
– сказав керівник спеціальних операцій Британії Дуглас Доддс-Паркер.

Проте після війни доля Скарбек склалася не найкращим чином. Спецслужби не взяли її під своє крило, навіть не запропонували їй посади у союзних відомствах. Повернутися до Польщі вона теж не могла, адже після нацистської чуми, країну охопила "червона зараза".

Тож Крістін багато подорожувала, працювала на кількох роботах: телефоністкою, офіціанткою, а останнє місце роботи – стюардеса. Тоді стюардів та стюардес, якщо вони мали нагороди за військові заслуги, змушували носити їх на формі. У Скарбек їх було чимало, за життя вона отримала відзнаки від 4 держав, на які працювала, мовиться про:

  • Польщу;
  • Францію;
  • Британію;
  • Італію.

Після фізичних труднощів та навантажень, яких вона зазнала після 6 років служби, їй, мабуть, потрібна була підтримка. Все ж через кілька тижнів після перемир'я її звільнили з місячною зарплатою й залишили напризволяще. Вона була надто гордою, щоб просити про допомогу

Скарбек пішла з життя у червні 1952 року, її тіло з ножовим пораненням у серце знайшли в лондонському готелі Shelbourne. Вона саме йшла з пакетами із прогулянки, як раптом невідомий чоловік вколов її і залишив помирати прямо посеред холу біля сходів.

Зверніть увагу Майже 50% українців вважають Другу світову наслідком змови Сталіна і Гітлера

Пізніше виявилося, що убивцею був колега – стюард Денніс Джордж Малдауні. Він був одним із коханців Крістін й мотивом убивства стали ревнощі, за що його повісили того ж року.

Загалом у Крістін Скарбек було щонайменше 10 коханців, та одного вона любила найбільше, мовиться про Анджея Коверського. Член команди спеціальних операцій Британії Франсіс Каммаертс розповів, що журналісти намагалися розкрутити із цього велетенську історію, яка б стала відомою на весь світ, вони дещо фантазували, що в результаті призвело до помилок у фактах про життя та смерть Крістін Скарбек.


Скарбек заслужила звання "Найгламурнішої шпигунки Другої світової війни" / Фото Zdjecie archiwalne

Наразі про Скарбек є чимало книг й кілька документальних стрічок. Однак проблема у тому, що дізнатися геть усі деталі про життя колишніх агентів неможливо, їх опікують спецслужби й часто буває так, що документи або ліквідують, або приховують.

Проте з цієї кількості інформації можна зрозуміти, що Скарбек не пересічна людина в історії, а унікальна шпигунка, яка своєю майстерністю, красою та харизмою заслужила звання "Найгламурнішої шпигунки Другої світової війни".