Якщо мовиться про тилові війни, звільнення заручників чи диверсійні операції – на завдання відправляють хлопців з Спеціальної авіадесантної служби. Це один з найунікальніших, найелітніших і найбоєздатніших підрозділів не лише у Британії, а й у світі. Їм поступаються навіть американські "дельтівці", адже досягнули вони всього завдяки спеціалістам з SAS.

У попередній програмі На порозі ядерної війни: жорстокі кроки спецслужб під час Карибської кризи

З'явився підрозділ у 1941 році завдяки шотландському офіцеру британської армії Девіду Стірлінгу. Головна ідея полягала в тому, щоб максимально ослабити шанси суперника – нацистської Німеччини – на зіткнення у відкритому бою.

Девід Стірлінг
Девід Стірлінг / Фото Вікіпедії

Поки бійці регулярної армії боролися б з німцями на головному фронті, підрозділ Стірлінга тихо робив би свої справи в тилу. Ідею швидко схвалили в командуванні. Однак розганятися теж не стали. На старті до команди новоствореного підрозділу увійшли 5 офіцерів та 60 солдатів. І спочатку вони називалися "Загоном L", що означало повітряні війська. Це було своєрідною приманкою для суперника. Адже крім повітря, ці хлопці вміло вправлялися з завданнями й на суші. Групу з 65 осіб тренували кілька тижнів. Їх навчали всього, що могло знадобитися в бою проти німців:

  • у повітрі;
  • на суші;
  • у воді.

Намагалися зробити з них універсальних солдатів. Як покаже історія, шлях у цих воїнів буде непростим, але неймовірно ефективним.

Стірлінг був членом підрозділу, який відправляли в атаку. Залучали максимально велику кількість людей, а він вважав, що для досягнення успіху велика команда не потрібна. Головне – таємність. Тоді можна провернути набагато більше трюків. Маленькі групи людей могли проникнути глибше,
– розповів колишній член SAS Майк Садлер.

У 1941 році, коли Друга світова була в самому розпалі, час на тренування і підготовку був на вагу золота. Діяти треба було швидко.

Тому перша місія у SAS відбулася менше ніж за 5 місяців після створення. Операція отримала назву "Хрестоносці". Хлопці мали десантуватися на ворожу територію і виконати завдання з ліквідації повітряних суден суперника. Але отриманого досвіду з тренувань було недостатньо. До того ж завадили й погодні умови, з якими нові члени підрозділу ще не стикалися. І не знали, як правильно десантуватися у сильний шторм. Втім вони все одно стрибнули з парашутом. І це стало фатальною помилкою.

З 65 осіб третина так і не повернулася. Німці їх перебили або забирали в полон, з якого більшість бійців так і не повернулася.

"Завдання наступне – десантуватися на 2 головні аеродроми і підірвати на ньому якомога більше літаків. Але коли ми почали стрибати з парашутами, виявилося, що погода погіршилася. Було враження, ніби почався ураган", – пригадав колишній член SAS Майкл Садлер

Він зауважив, що військові все одно стрибнули. Але ніхто не приземлився там, де планувалося, а всіх розкидало.

Хоч перша операція і зазнала невдачі, але дала поштовх до реформ і реорганізації. В лави відомства набрали нових людей. Переважно тих, у кого вже був серйозний бойовий досвід за плечима.

І от наступна місія – в Лівії. Завдання було схоже до першого відрядження – знищити ворожі літаки, щоб унеможливити шанси суперника на використання допомоги чи резервів. Пересуваючись злітною смугою на пікапах з кулеметами, вони розстрілювали цілі. Ціною 2 людських життів і 3 джипів їм вдалося знищити 60 лівійських літаків. Реабілітація після провалу першої місії була успішною.

Бійці довели, що таке відомство просто необхідне в лавах британського Міноборони. Їх почали використовувати практично у всіх британських військових кампаніях протягом Другої світової.

З самого початку ми знали, що створимо успішний, ефективний підрозділ, який якісно виконуватиме завдання. І нам вдалося. Спочатку це було ніби царство бродяг, які чули завдання і йшли його виконувати,
– зауважив засновник SAS Девід Стірлінг.

Але виконували це все максимально успішно.

Але після закінчення війни SAS розформували. У керівництві вирішили, що потреба в тилових підрозділах спеціального призначення відпала. Війна закінчилася, загроза зникла. Але в 1947 році почалася нова війна – Холодна. Про SAS заговорили знову. І роботи для них знайшлося чимало.

Бійці підрозділу заявили про себе в Могадишо, Малайзії, Аргентині, на Фолклендських островах, у країнах Африки і навіть брали участь у боях за Перську затоку.

спецпідрозділ sas
Бійці спецпідрозділу SAS / Фото Imperial War Museums

Їх виховала війна, тому ці хлопці прекрасно справлялися з поставленими завданнями. Що цікаво – про всі їхні битви і участь у конфліктах не говорили ні політики, ні в Міноборони. Про існування підрозділу взагалі навіть ніхто й не знав. І такий метод спрацював.

Чим менше осіб знало про існування спеціального відомства в лавах британських військових, тим успішнішими були їхні спецоперації. І тим більше шансів на успішне виконання поставлених завдань.

Про існування SAS британці та й світ загалом дізналися значно пізніше. У 1980 році в Лондоні 6 терористів захопили заручників у посольстві Ірану. 26 осіб тримали у полоні з 30 квітня по 5 травня. Спочатку британські правоохоронці намагалися вести переговори.

Але терористів це мало цікавило. Вони вимагали звільнити своїх людей із в'язниць і організувати можливість для відходу. Хотіли покинути королівство. Поліцейські та й спецназ на діалог не пішли.

Читайте також Не сміються, не рухаються, не ходять у туалет: що криється за гвардією королеви Єлизавети

І тоді вони убили одного із заручників. Його тіло викинули з верхнього поверху будівлі. Далі прозвучав ультиматум: якщо британський уряд не виконуватиме вимог – терористи убиватимуть по одній людині.

Виконати вимоги – означало випустити на волю терористів. Тому в уряді пішли на крайній крок, і залучили бійців SAS. Операція зі звільнення полонених тривала трохи менше ніж 20 хвилин. Протягом цього часу вони встигли вивести всіх заручників із будівлі і розстріляти 5 терористів.

sas облога посольства ірану
Бійці SAS штурмують посольство Ірану / Фото National Army Museum

Одного так і залишили живим – для допиту. Пізніше його кинуть за ґрати на 27 років. Лондонський інцидент пролив світло на існування раніше таємного відомства. Про SAS заговорив увесь світ. Уряду довелося визнати не просто факт того, що такий підрозділ є, але й те, що бійці брали участь у конфліктах по всьому світу.

"Я вважаю, що ми провалили завдання. Щонайменше тому, що один з заручників загинув під час стрілянини. Нам наказали вивести їх неушкодженими, а терористів привести у відділок. Після того як у нас не вийшло, туди запустили бійців SAS. Вони зробили те, чого ми не змогли", – прокоментував учасник переговорної групи Макс Вернон.

В лавах SAS є контртерористичний підрозділ. Сьогодні його прийнято вважати одним із найпотужніших і найефективніших у світі. Бійців спеціально тренують для боротьби у містах. Снайперів вчать ліквідовувати цілі, які ховаються у важкодоступних місцях. Штурмові підрозділи можуть за лічені хвилини провести операцію.

Бійці саме цього підрозділу рятували заручників у 1980 році. З'явилася така структура ще 70-х роках Причин було кілька. Та головних – 2:

  • Олімпіада в Мюнхені у 1972 році, коли в результаті невдалої операції німецьких спецслужб загинули 11 заручників. Вже тоді в Британії задумалися над тим, що терористична загроза постійно зростає і колись добереться й до Королівства.
  • у 1979 році в Тегерані режим іранського лідера Хомейні захопив 60 людей, звільнення яких теж обернулося катастрофою. Ніхто не загинув, але люди провели у полоні понад рік.

Тому до можливих провокацій і терактів британці підготувалися заздалегідь. Бійців тренують не просто штурмувати, але й вести бій на ближніх дистанціях, вчать правильно планувати операцію, готувати плани відступу і так далі. При цьому в разі невдачі завжди можуть підстрахувати снайпери, яких розміщують по всьому периметру. У терористів немає шансів на втечу. 2 варіанти: їх або захоплять, або уб'ють.

Бійці SAS беруть участь не лише у диверсійних операціях в тилу. Вони також борються на передових – проти тероризму. У 2001 разом зі США британці заслали в Афганістан своїх бійців на боротьбу проти глобального тероризму.

Їхні головні вороги:

  • таліби;
  • Аль-Каїд;
  • ІДІЛ.

В рамках цього протистояння SAS використовує свої найновіші секретні технології. Адже терористи нерідко використовують засідки і ховають бомби серед мирного населення.

Цікаво "Супергармати" Булла: як інженер створив унікальну зброю для Саддама Хусейна

Скільки спецпризначенців віддали свої життя у битві з терористами, не повідомляється. Уряд хоч і визнає присутність SAS у гарячих точках, але про втрати не звітує.

SAS – це дуже високі стандарти. Щоб досягти і підтримувати їх, варто багато тренуватися. Адже цих хлопців відправляють на найрізноманітніші завдання. А там – стрибки з парашутами, плавання, гори. Вони повинні лазити по будівлях і ще багато інших викликів,
– повідомив досліднки Ріс Болл.

Щодо методів тренування, то їх можна назвати просто пекельними. Далеко не всім вдається пройти повний курс хоча б відбору. На самому початку відсіюються 90% кандидатів. Все починається з марш-кидків в лісистих місцевостях Британії.

Все спрямоване на те, щоб витиснути з фізичного і морального стану кандидатів максимум. Його не можуть пройти навіть ті бійці, у яких за плечима роки відряджень у гарячі точки. Охочим стати бійцем SAS вручають наплічник, напакований цеглою. Разом з цим вантажем треба пройти кілька пагорбів, кілька гір, ліси, воду. Щодня дистанція збільшується, а в наплічник докидають ваги.

спецпідрозділ sas
Тренування бійців SAS / Фото Getty Images

До програми тренувань також включені вправи зі зброєю. На будь-якому відрізку дистанції кандидатам можуть вручити зброю і на ходу змушують її розібрати, пояснити принцип дії та скласти знову. Ті 10% людей, які пройдуть всі випробування відправляються на 5-місячний курс підготовки. Там з регулярних військових їх перетврять на елітних бійців.

Їх навчать методам боротьби в горах, джунглях, на воді, під водою і на суші. Бійці SAS здатні боротися на будь-якій місцевості. І це вже не кажучи про їхню психологічну підготовку.

Фактично спецслужба SAS проклала дорогу до такого виду протистояння, як тилова війна. Звичайно, що диверсійні операції відбувалися і під час Першої світової, і перед нею. Але SAS стали тими бійцями, які довели, що використання невеликих груп для виконання завдань – це ефективний інструмент у будь-якому конфлікті.

Після Другої світової багато країн перебрали модель SAS, і створили власні підрозділи:

  • Бельгія;
  • Франція;
  • Філіппіни;
  • Ірландія;
  • США, чия Дельта" з'явилася лише завдяки тому, що їхній лідер Чарльз Беквіт надихнувся роботою британських колег;
  • ізраїльський підрозділ Саєрет Маткаль, який займався пошуком і ліквідацією терористів після Олімпіади у Мюнхені.

Кожен зі створених підрозділів сьогодні вважається успішним, і бере участь у протистояннях по всьому світу.

Про SAS сьогодні відомо набагато більше, ніж 40 років тому. Інформація про підрозділ почала спливати на поверхню після захоплення посольства у Лондоні. Однак про якісь конкретні деталі говорити зарано.

Міноборони майстерно приховує такі дані. З відомого – методики тренування і кількість. SAS має 3 полки, в кожному з яких не більше ніж 600 людей. При цьому кожен полк має власні підрозділи і гілки – починаючи від звичайних інженерів до бійців найвищого класу.

Радимо прочитати Назвали "Білою мишею", бо не могли впіймати: історія шпигунки Ненсі Вейк, яка обдурила нацистів

До недавнього часу в лавах спецслужби зовсім не було жінок. Лише у 2018 році Міноборони дещо змінило правила і методики тренувань, щоб жінки могли спробувати свої сили. При цьому відбір і курс підготовки легшими не стали. У цьому відомстві немає жодних гендерних "поблажок". Звання бійця SAS можна заслужити тільки витривалістю і важкою працею.

спецпідрозділ sas
З 2008 року жінки можуть проходити відбір до SAS / Фото Getty Images

SAS – унікальне явище навіть для спецслужб усього світу. Вони не лише стали взірцем для багатьох підрозділів, але й докорінно змінили методи боротьби. Показали світу, що таке битви в тилу і продемонстрували, як можна у будь-якому протистоянні нав'язувати свої правила гри.

SAS завжди тримають першість. І про це, до речі, свідчить їхній девіз: "Сміливий перемагає".