Чому Путін заговорив про зміну ядерної доктрини Росії та куди веде "спіраль ескалації"

22 червня 2024, 08:00
Читать новость на русском

.

20 червня під час візиту до В'єтнаму Путін знову вдався до ядерних погроз. Він заявив, що Росія може внести зміни до своєї ядерної доктрини, знову шантажуючи весь цивілізований світ. 

24 Канал пояснює, що стало причиною чергового загострення російського диктатора, а також – куди веде "спіраль ескалації".

До теми В ISW проаналізували нові погрози Путіна про ядерну зброю

Що стало причиною нових ядерних погроз Путіна

Путін у Ханої хоч і говорив на тлі прекрасних півоній, але багатьох його слова налякали. Власне, на це він і розраховував.

Ми й зараз думаємо про те, що і як у цій ядерній доктрині, у стратегії можна було б змінити (…) Це пов'язано з тим, що з'являються нові (принаймні, ми знаємо, що ймовірний противник над цим працює) елементи, пов'язані зі зниженням порога застосування ядерної зброї,
– Путін у В'єтнамі 20 червня 2024 року погрожує світу новою "кузькіною мамою", а за добу до цього підписує з КНДР безпекову угоду, відповідно до якої Росія зобов'язується підтримувати режим Кімів усіма наявними засобами.


Путін у В'єтнамі / Фото росЗМІ

Російські ЗМІ прямо пов'язали погрози Путіна з нещодавньою (від 17 червня) гучною заявою генсека НАТО Столтенберга про необхідність посилити готовність ядерної зброї Альянсу на тлі зростаючих загроз з боку Росії та Китаю.

Причиною заяви Столтенберга були ядерні навчання Росії та Білорусі (на теренах якої з 2023 року зберігається ядерна зброя, як наслідок, у квітні 2024 року поляки заявили, що також не проти розміщення ядерних зарядів у себе), а також відкритий ядерний шантаж від Путіна, що пролунав під час економічного форуму у Санкт-Петербурзі.

Сполучені Штати – єдина країна, яка використовувала ядерну зброю у Другій світовій війні: Хіросіма, Нагасакі – 20 кілотонн. Наша тактична ядерна зброя – 70 – 75 кілотонн, така ядерна тактична зброя. Давайте не доводити не лише до використання, а й навіть до загрози використання. Чомусь на Заході вважають, що Росія ніколи цього не використає. У нас же є ядерна доктрина – подивіться, що там написано. Якщо чиїсь дії загрожуватимуть нашому суверенітету і територіальній цілісності, ми вважаємо для себе можливим використати всі наявні в нашому розпорядженні засоби,
– Путін під час спілкування з пропагандистами на ПМЕФ 5 червня 2024 року.

Крім порівняння російської тактичної ядерної зброї з американськими бомбами, що були скинуті на Японію, Путін також порівняв ядерні потенціали Росії та країн Європи, натякнувши, що ракет Франції та Великої Британії буде замало для відповіді Росії, а американці свої ракети не наважаться запустити й взагалі – вони далеко.


Кількість ядерних боєголовок у світі / Інфографіка 24 Каналу

На чому ґрунтуються такі припущення – невідомо, можливо, це частина аналітики, згідно з якої росіяни в разі ядерної війни мають неодмінно потрапити до раю, а всі решта, цитуючи Путіна, "просто подохнути".

До речі, слова Путіна на ПМЕФ були своєю чергою реакцією на зняття табу на удари американськими, британськими та французькими ракетами по території Росії. А ті були реакцією на бомбардування росіянами цивільних кварталів Харкова та нову спробу атаки окупантів на Харківщині.

Таким чином, перед нами класична спіраль ескалації, де кожна нова дія обумовлена попередніми.

Ядерна доктрина Росії – "живий інструмент"

Дещо пізніше Путін на тому ж ПМЕФ пом'якшив свої тези, коли сказав, що нині не настав вказаний в доктрині момент для застосування ядерної зброї. Але оголосив ядерну доктрину "живим інструментом", і не виключив, що до неї може бути внесено зміни.

Але ця доктрина – це живий інструмент, і ми уважно дивимося за тим, що відбувається у світі, навколо нас, і не виключаємо внесення якихось змін до цієї доктрини,
– сказав Путін на ПМЕФ.

11 червня заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков уже заявив, що Росія дійсно збирається "уточнити деякі параметри ядерної доктрини".

Виклики, які множаться внаслідок неприйнятних і ескалаційних дій США та їхніх союзників у НАТО, безперечно, ставлять перед нами на повен зріст питання про те, як базові документи у сфері ядерного стримування можуть бути більшою мірою погоджені з поточними потребами,
– Сергій Рябков напускає туману 11 червня 2024 року.

Цікаво, що ці заяви можна трактувати по-різному. Мейнстрімом є думки про ескалацію. На це натякав Путін, зокрема, в Ханої, коли припустив, що перегляд означатиме зниження порога застосування ядерної зброї. Таким приводом, до прикладу, могла стати стратегічна поразка війська Росії "на землі".

Для Росії це (стратегічна поразка – 24 Канал) означає припинення її державності, ось що це означає. Це означає кінець тисячолітньої історії російської держави. Я думаю, що це для всіх зрозуміло. А тоді постає питання: а навіщо нам боятися? Чи не краще тоді йти до кінця? Це елементарна формальна логіка,
– Путін 20 травня 2024 продовжує вдавати із себе історика.

А ось вам ще одна цитата.

Якщо війна буде програна, нація також загине. Це її неминуча доля. Немає необхідності займатися основою, яка буде потрібна народу, щоб продовжувати найпримітивніше існування.

Це сказав Гітлер 19 березня 1945 року, коли йому спробували заперечити та попросили не застосовувати план "Нерон", що передбачав тактику випаленої землі та фактичне знищення Німеччини самими нацистами.

Ці слова залишились в історії та зафіксовані в протоколах Нюрнберзького трибуналу. Але Німеччина встояла, бо міністр озброєнь і боєприпасів Альберт Шпеєр його не виконав.

Малоймовірно, що логіку Путіна насправді поділяє навіть його оточення, інакше б вони не крали мільярди з бюджету та не купляли собі вілли та яхти, будуючи собі щасливе майбутнє. Тому максимум, на що може розраховувати Путін, це новітня теракотова армія путінців та макет "великої Росії" десь у його бункері на Алтаї.

Чи варто боятися ядерного шантажу Росії

Навіть без превентивних ударів, на відсутності яких наполягає Путін в уточненій ядерній доктрині Росії, це виглядає страшно. Насамперед цього ефекту і хотіла б російська влада, бо лише так її будуть боятися та зважати на її думку.

Втім, є й інший бік медалі. Адже переглядати ядерну доктрину можна і в інший бік, чи не так? Відзначимо, що нібито частина документа передбачала рішучу відповідь на удар по частинах російської ядерної тріади, серед яких були, наприклад, аеродроми зі стратегічними бомбардувальниками (вже уражені ЗСУ).

Також такою "червоною лінією" (принаймні як стверджувало видання Newsweek) є удари по загоризонтних радарах (РЛС 29B6 "Контейнер"), які взагалі-то мають головне завдання – попередження про удари балістичними ракетами по теренах Росії.


РЛС 29Б6 "Контейнер" / Фото росЗМІ

Українські безпілотники 17 квітня вивели з ладу таку систему в Мордовії, а на додачу 23 і 27 травня атакували радіолокаційні станції дальнього виявлення цілей "Воронеж-ДМ" на Кубані та в Оренбурзькій області.

Розлого  Українські дрони пошкодили загоризонтну РЛС "Воронеж-ДМ", що "бачить" на 6000 кілометрів

Цими самими станціями Путін, до речі, вихвалявся на вже згаданому ПМЕФ та саме їх наявністю пояснював перевагу Росії над Європою наявністю "ракетного щита":

У Росії є система СПРН (Система попередження ракетного нападу  –  ред.), у США є. Європа в цьому плані більш-менш беззахисна, – Путін на ПМЕФ, 7 червня 2024 року.

І це при тому, що Росія за два тижні до того втратила дві такі системи (з 7, нині в європейській чатсині РФ залишилась лише 2). За чистим співпадінням, керівника компанії, яка виробляла цей "ракетний щит" – пана Євгенія Новіцького – путінські силовики затримали за фінансові махінації.

Українські ударні БпЛА атакували російську загоризонтну радіолокаційну станцію раннього виявлення "Воронеж-ДМ" у Краснодарському краї / колаж 24 каналу

Нині ніхто навіть не намагається приховати того факта, що причина в тому, що "ракетний щит" виявився беззахисним для українських дронів.

Українські удари фактично зробили окупантів сліпими. Як відреагувала Росія? Обмежилась вербальними інтервенціями. І все.

То невже вся ця войовнича риторика – блеф? Аналіз думок хворого на манію величі диктатора – справа невдячна. Передбачити, як він вчинить у майбутньому – складно. Натомість можна аналізувати те, що вже відбулося. І саме цей аналіз вказує, що російський ядерний шантаж – це пусті балачки.

Все це особливо дико звучить на тлі інформації про пусті бази ЗС Росії на кордоні з Фінляндією – членом "агресивного блоку" НАТО. Бо вступ Фінляндії та Швеції до НАТО – не загроза для Росії, тому можна знімати масово війська та техніку з кордонів, а вступ України (у форматі "колись" станом на час вторгнення) – є підставою для розв'язаня геноцидної війни. Дуже цікава логіка в Путіна.

Росія проковтнула удари по своїх аеродромах, змирилася із втратою загоризонтних радарів. До речі, саме після травневих ударів українських дронів західне табу на удари американською зброєю по Росії було зняте. Так співпало.

Тому Путін може скільки завгодно влаштовувати циркові показні вистави та робити гучні заяви, подальші події будуть йти своєю ходою.

Детальніше про це читайте тут: Куди зникли російські війська з кордону НАТО

Росію потрібно роззброїти, можливо вже після смерті Путіна

Росія – агент хаосу у світі, а наявність найбільшого у світі ядерного арсеналу (збереженість і якість якого теж викликають питання) робить Кремль класичною "мавпою з гранатою". Вона не здатна бути адекватною, при цьому залишається сильною та грізною. Джерелом її сили є саме ядерна зброя, якою вона погрожує світу.

Путін вочевидь забув, що ядерна зброя створена як інструмент стримування, а не агресії, вона не може бути застосована, а просто має бути. Росія та її лідер цього не розуміють, а значить цього тягаря мають бути позбавлені.

Звісно, це станеться не зараз, можливо, після смерті Путіна (який нині намагається видати власні хворі амбіції за екзистенційну війну за виживання Росії), але абсолютно зрозуміло, що вже час готувати текст нового Будапештського меморандуму, метою якого буде роззброєння Росії.

Тому в НАТО все зрозуміли правильно – ядерні арсенали мають бути перевірені, витрати на оборону збільшені, новітні зразки зброї (зокрема, гіперзвукової) якнайшвидше передані у війська. Так само максимальною має бути підтримка України. Лише за цих умов слова Путіна так і залишатимуться вербальними інтервенціями.