Путіна забере життя ще при нашій пам'яті, – ексклюзивне інтерв'ю з Олексієм Даніловим

На цю тему в ексклюзивному інтерв'ю 24 каналу висловився секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов. Також він розповів, хто таки прибере російського диктатора Володимира Путіна та, що робити з Росією після її неодмінної поразки.

Перша частина інтерв'ю Путін змінив тактику, але не завдання знищити нас, – ексклюзивне інтерв'ю з Олексієм Даніловим

Про "політичний хайп" політиків на війні

Як ви ставитеся до політиків та службовців, які почали фотографуватися на блокпостах чи звільнених територіях?

По-перше, це має смішний вигляд. Я не розумію, навіщо вони це роблять. Коли чоловіки, які навіть не знають, як вставити патрон, щоб зброя почала стріляти, починають ходити то з кулеметами, то з гранатометами.

Зрозумійте, ви не зможете обдурити суспільство. Це (брехня – 24 канал) вам не личить.

Це такі "войовничі селфі", особливо, коли людина в безпеці. Їх же не було тоді, коли Харків бомбили. Питання в тому – де ви робите ці селфі й навіщо? Це смішно. Вони вважають, що можуть собі так додати рейтингу, це буде їх "підіймати".

Але якщо ти щось робиш від серця, комусь допомагаєш, то точно не треба це робити на камеру. Варто робити від серця, бо в нас країна сьогодні в небезпеці. Ми маємо бути єдині, щоб побороти звіра, який приперся на нашу територію.

Про "Рамштайн-2" та затягування поставок зброї від Німеччини

23 травня відбулося друге засідання "Рамштайн-2". Проте зараз там звучить цікава теза про ослаблення Росії. Чи влаштовує це Україну?

Ми з вами до кінця не можемо знати, що вони вкладають у це "ослаблення". Якби ми це знали, то розуміли б, наскільки нас це може задовольнити.

Те, що стосується зустрічі міністрів "Рамштайн-2", то можу підтвердити, що 15 червня готують наступне засідання. Це говорить про те, що наші партнери будуть працювати над цим питанням.

Довідка. "Рамштайн-2" є другою зустріччю так званої Контактної групи з оборонної допомоги для України у війні з Росією. У засіданні брали участь понад 40 країн на авіабазі США під назвою "Рамштайн" у Німеччині. Перша ж зустріч була ще 26 квітня 2022 року.

Єдине, що я хотів би зауважити, – це час. Нам це треба на "вчора". Це важлива річ. Усе, що вони роблять сьогодні, треба було робити раніше. Проте якщо вони це зроблять "завтра", то ми так само будемо вдячні.

Повне інтерв'ю з Олексієм Даніловим: дивіться відео 24 каналу

Коли до президента, особливо в дуже важкі дні, телефонував Борис Джонсон, це була дуже важлива підтримка. Треба розуміти, на кого можна покластися, коли вам важко. Адже буває, що в такі часи всі зникають. Те, що стосується Великої Британії та інших країн, які нам допомагали, це була дуже велика підтримка.

Чому Німеччина постійно відкладає постачання зброї Україні?

Мені б дуже хотілося, щоб німці нарешті припинили таке "коливання" і стали на бік України.

Я вам дещо розповім. Коли я ще до (повномасштабної – 24 канал) війни спілкувався з німецькими послами, то ще тоді для себе усвідомив одну неприємну річ. Вони вважають нас росіянами, що ми однакові. Вони не думають, що українці – це окрема нація.

Вони вважають, що, вибачившись перед росіянами, вони вибачилися перед нами. Зауважу, що в мене склалася така думка, як у громадянина своєї країни, а не секретаря РНБО.

У нас відчуття свободи й волі – це №1. У росіян такого відчуття ніколи не було. Для них є відчуття бути рабами й мати царя. Вони їх постійно обирають, а потім через деякий час кажуть, що це були нелюди. Згадаймо історію минулого сторіччя. Майже всі російські керівники після смерті були декласовані.

Про "хлопки" у російських містах

Зараз у західних столицях лунають побоювання, що "якщо передати Україні далекобійні ракети, то ми почнемо завдавати удари вглиб Росії". То хто ж зараз обстрілює російські міста?

Може, хтось бореться за "Курську народну республіку" чи "Бєлгородську народну республіку"? Може, це самі росіяни, які незадоволені рівнем життя? Час покаже. Якщо це будуть референдуми, то ми не візьмемо їх до складу України (жартує – 24 канал).

Коли вони вбивають наших дітей, жінок – це не можна пробачити. Усім, хто каже закінчити війну, треба відправити фото цих загиблих діточок, щоб їм це снилося.

Данілов: Росіянам не можна пробачити смерті наших жінок та дітей / Фото пресслужба РНБО

Про заяви певних країн щодо "примирення"

На економічному форумі в Давосі лідери Угорщини, Німеччини, Італії та навіть Кіпру почали обговорювати припинення вогню та примирення, щоб "зберегти обличчя". Чому в Європі так сильно бояться перемоги України?

Щоб "зберегти обличчя", треба його мати. Яке може бути "обличчя" в людини (Путіна – 24 канал), яка відправила вбивати мирне населення?

Щодо Кіпру – тут немає нічого дивного. У Росії дозволяється подвійне громадянство, і багато російських олігархів живе на Кіпрі. Кіпрські банки всім відомі.

Щодо Німеччини, Франції та Італії. Ми ж теж хочемо припинення війни, але хай російські військові заберуться звідси, і ми будемо раді, що вони (західні лідери – 24 канал) все припинили. Наші території мають повернути згідно з кордонами 1991 року.

Те, що стосується демократії та суспільства, то я хотів би побачити, чи є ще десь така країна в ЄС, як наша. Адже ми в разі загрози швидко згуртовуємося, забуваємо всі образи та йдемо захищати нашу країну.

Лідери Франції, Угорщини, Німеччини тощо зараз вимагають від України те, що ми й так робили попередні 8 років, – вести перемовини з Росією у мінському форматі. Це була помилка чи нам ці переговори в той час були потрібні?

Це була слабкість. Кожна державна людина може казати "ні", якщо мовиться про її країну.

Про покази Медведчука проти Порошенка

СБУ 23 травня оприлюднила відео, де Віктор Медведчук свідчив проти Петра Порошенка, хоча про цю вугільну справу вже відомо. Навіщо був потрібен цей ролик? Медведчука так готують до обміну?

Я не знаю, навіщо цей ролик опублікували. Нічого нового в ньому я не побачив. Ми більше знаємо не лише про Порошенка, а й про інших посадовців щодо їхньої співпраці з Росією.

Я думаю, що Медведчук розповів СБУ дуже багато і не тільки про Петра Порошенка. Чи треба було це робити – запитання не до мене.

Медведчук розповів про вугільну справу Порошенка: дізнайтесь більше у відео

Треба говорити про інше. А що це була за система, яка дозволила всі ці процеси? Чому суд та інші люди "заплющували очі" у цій справі та не звертали уваги? У нас після перемоги в Україні має бути таке суспільство, перед яким мають звітувати. Таких речей не може відбуватися.

Не всі розуміють, як працює ця вугільна схема. Гроші йшли на виборчу кампанію, щоб Медведчук потрапив у парламент за часів Петра Порошенка. Гроші йшли на те, щоб створювати канали, які паплюжили нашу країну й узагалі на меті мали її знищення.

Симпатики Петра Порошенка зараз запитали б у вас, а чому ж це не політичне переслідування?

А який це має стосунок до політики? Я з Петром Олексійовичем досить давно знайомий. Йому треба обрати – або він олігарх, або він політик. Тоді життя буде набагато простішим і не буде ніяких складнощів.

Про продовольчу кризу

Зараз триває продовольча криза, яку Росія спровокувала блокуванням українських портів у Чорному морі. Які зараз шляхи розв'язання кризи шукає уряд? Ми знайшли альтернативні шляхи вивезення експорту українського зерна за кордон. Чи достатньо цього?

Ми над цим питанням працюємо, але хочу сказати, що в нашій країні немає продовольчої кризи. Є криза продовольства у світі. Хотів би звернути увагу на ті установи, які б мали над цим питанням працювати. Їм треба максимально активно це робити.

Зауважте! В Офісі Президента заявили, що запасів зерна в Україні вистачить до кінця 2022 року. Ними вона зможе задовольнити й внутрішній, і світовий попити.

У нас є зерно, яким можна годувати населення, яке мешкає в інших країнах. Росія на сьогодні це блокує. Не дає можливості годувати людей. Це провина Росії, що зараз буде голод. Нехай Путін прибирається звідти й зерно швидко доставлять до тих людей, які на сьогодні можуть потерпати від голоду.

Ми ж не забираємо і не кажемо, що ми ніколи нікому не віддаватимемо. Будь ласка, ми віддамо. Звільніть шляхи. Дайте можливості для вивозу цього зерна.

Ви вірите у сценарій, що деякі країни НАТО можуть направити військові кораблі в Чорне море для супроводження зерновозів?

Подивимося. Життя покаже.

Росіяни, окрім того, що блокують наші порти, ще й нахабно крадуть наше зерно. Україна має змогу фіксувати скільки саме зерна вкрали? Можемо блокувати його продаж на зовнішніх ринках?

Ми теоретично над цим питанням працюємо. Це і на контролі нашого президента, і Міністерства закордонних справ. Спроби Росії продавати наше зерно не завжди є успішними для неї. Вони можуть зерно поставляти в ті країни, де мають контроль. Там, де розгорнули війну. Мовиться про Сирію.

Спроби продавати в інших країнах дуже часто закінчуються фіаско. Країни відмовляються після того, як дізнаються, що це крадене зерно. Навіть попри те, що для них це була б приваблива річ – купувати у росіян крадене.

Мова не тільки про зерно. Вони крадуть усе, що бачать. Це країна крадіїв. Це й метал у Маріуполі. Багато іншої техніки, яку вони поцупили на території Херсонської та Миколаївської областей.

Я вже не кажу, що відбувалось, коли вони (російські окупанти – 24 канал) грабували будинки. Це навіть несмішно, що вони забирали – унітази, капці або інші речі.

Про перемогу України та розпад Росії

Хто прибере Путіна? Це будуть його генерали, ФСБ, ЗСУ чи воно саме здохне?

Його життя прибере. Це буде 100%. Я вже казав неодноразово, що це буде при нашій пам'яті. Також і Росія розвалиться при нашій пам'яті.

Вона не може триматися, тому що це штучне утворення. Це станеться. Ми б дуже хотіли, щоб це сталося "вчора", але ще треба трішки почекати.

Що робити світу з Росією після її поразки?

По-перше, з Росії мають прибрати зброю, зокрема ядерну. Дуже небезпечно залишати країну з ядерним озброєнням, яка може поводитись так, як вона вважає за потрібне, нехтуючи законами, ООН та всіма правилами й нормами, які на сьогодні є.

Це дуже – дуже небезпечно. Якщо хтось вважає, що там не з'явиться інший Путін, то, повірте, я вже казав, їх там до біса охочих стати Путіним.

Є країни, якщо зробити такий аналіз, які ніколи в житті ні на кого не нападали, а є держави, які постійно живуть у нападі на інші країни. Росія одна з тих, яка перебуває в постійному нападі на інші держави. Постійно пхають носа й зазіхають на чужі території.

Україна після перемоги. Вона яка?

Я б дуже хотів, щоб вона була міцною, незалежною, квітучою та тут було дуже-дуже багато діточок, тому що діти – це наше майбутнє. Те, що на сьогодні їм припадає така доля – це дуже страшно.

Мені, як дідові, у якого 9 онуків, дуже боляче на це дивитись, тому що діти – це наше майбутнє. Чим більше у нас буде діточок – тим краще у нас буде майбутнє. Нам треба це розуміти.

Сьогодні у нас дуже складна ситуація, коли дуже багато молодих людей, жінок, дітей поїхали за кордон. Наше завдання – зробити такі умови, щоб вони всі повернулися і люди народжували-народжували наших громадян, які будуватимуть нашу країну. Дуже важлива річ.

Про повернення на українську Луганщину

Після нашої перемоги ви б хотіли повернутися на Луганщину, наприклад, як голова ОДА або мер Луганська?

Точно не хотів би повернутися як голова Луганської ОДА чи мер Луганська. У мене вже вік такий, що я вже на це б не розраховував.

Я б дуже хотів повернутися у Луганськ, але не для того, щоб там керувати, а для того, щоб відвідати тих друзів, які вже перебувають на цвинтарях. Зробити їм шану. Там дуже багато патріотів, яких убили рашисти. Багато людей, які загинули ще до цього (початку війни – 24 канал).

Зверніть увагу! Олексій Данілов народився у місті Хрустальний Луганської області. Воно ще з восени 2014 року перебуває під тимчасовою окупацією Росії, а зараз же, за даними глави Луганської ОВА, росіяни захопили вже 95% територій Луганщини.

Я взагалі вважаю, що треба вшановувати тих людей, які з тобою спільно працювали й проводили частину життя. Людей, які будували те місто, у якому я жив.

Ці місця мають бути священними для всіх, щоб шана була постійно. Це один із наших недоліків, що ми не завжди звертаємо увагу. Тільки на якісь свята. Потрібно звертатись до них частіше, тому що там (на кладовищі – 24 канал) дуже багато слушних думок спадає на думку.