Пережив навіть більшовиків: історія Спасо-Преображенського собору, по якому вдарили росіяни

Він розташовується у центральній, історичній, частині міста, яка перебуває під охороною ЮНЕСКО. Окрім руйнації самої будівлі, постраждали й православні святині. Зокрема, з-під завалів дістали Касперовську ікону Божої Матері, яка є покровителькою Одеси. Що відомо про Спасо-Преображенський собор, розповідає 24 Канал.

До теми Нічна атака по Одесі: є жертва, кількість постраждалих зросла до 22, серед них – діти

Проіснував понад 200 років

Собор, по якому вгатила країна-терористка, що не стомлюється вихваляти їхнє "православіє", є найбільшим православним храмом Одеси, перший камінь у будівництво якої був закладений ще у 1795 році.

Будували церкву за проєктом інженера В. Вонрезанта. А урочисте освячення добудованої церкви, яка стала прародителькою майбутнього кафедрального собору, відбулося 215 років тому – 25 травня 1808.

Свого часу цей собор вважався найбільшою сакральною спорудою Російської імперії. Також за деякими даними, на початку XX століття тут могли вміститися одночасно 12 тисяч осіб, а сьогодні – до 15 тисяч осіб.

Окрім сучасних ікон у соборі сьогодні зберігаються й святині:

• мідний хрест, відлитий з монет, які залишали російські солдати, йдучи на Кримську війну в 1854 році,
• мощі Святителя Інокентія (Борисова),
• ікона Касперівської Божої Матері, створена у ХVІ столітті,
• список чудотворної ікони Матері Божої званої Іверської.

Який вигляд має Спасо-Преображенський собор після удару країни-терористки / Соцмережі, Офіс генпрокурора

Зруйнований собор не вперше

Зауважимо, що окупаційна влада не вперше руйнує цей одеський храм. Понад 90 років тому, у 1932 році, собор закрили, а через чотири роки – зруйнували вщент. Перед цим, під тиском зацікавлених в руйнуванні собору осіб, головний архітектор міста підписав ухвалу про те, що нібито він не представляє архітектурної цінності.

При цьому спершу святиню радянська влада ретельно розграбувала, адже собор був фанерований, а його підлоги були викладені плитами мармуру і граніту. Що сталося з награбованим майном – достеменно невідомо і до сьогодні.

Ба більше, більшовицькій владі, яку так вихваляє Росія і правонаступницею якої себе вважає, було мало по камінчику розібрати місце, куди приходили молитися віряни. Вона вирішила влаштувати на місці собору розважальне місце, а на місці головного вівтаря хотіли розмістити туалет.

Від такого осквернення місця врятувало заступництво академіка Володимира Філатова. Тож замість вбиральні встановили фонтан з великою мармуровою вазою у вигляді квітки, який після відбудови церкви перенесли на місце першого міського фонтану на Соборній площі.

Читайте також Дивимось із задоволенням, – Скабєєва цинічно прокоментувала атаки по Одесі

Наслідки російського ракетного удару: відео

Сама ж відбудова собору розпочалася після розвалу "тюрми народів", у 1999 році з постанови Кабміну. Згідно з нею Одеський Спасо-Преображенський кафедральний собор був включений в "Програму відтворення видатних втрачених пам’яток історії та культури України". У день, коли освятили місце початку відбудови, у фундамент собору заклали капсулу з посланням майбутнім поколінням Одеси та мощами Георгія Побідоносця.

Також для собору з Греції були доставлені дзвони, відлиті з бронзи із додаванням срібла, які, як повідомляють у мережі, були виготовлені найкращими майстрами світу. Ці дзвони вважаються унікальними, кожен з них відповідає певній ноті.

Також до складу архітектурного комплексу собору входить також підземний храм, освячений на честь одеського чудотворця Інокентія. У ньому може вміститися до півтори тисячі осіб.

До теми Усі заплановані цілі знищені, – міноборони Росії цинічно прокоментувало ракетний удар по Одесі

Освячення ж відбудованого прекрасного храму відбулося 6 січня 2005 року. А в ніч на неділю, 23 липня "гідні нащадки" Союзу його зруйнували знову. Вони влучили у центральний вівтар, унаслідок чого частково зруйнували будівлю собору, перекриття трьох нижніх поверхів, значно пошкодили внутрішнє оздоблення та ікони. Також повністю знищені службові приміщення нижньої частини собору.

Однак як Україна відтворила його після більшовистської навали, так і відновить після обстрілу терористів. А поки не почалася реконструкція, одесити з самого ранку після атаки вийшли до Спасо-Преображенського кафедрального собору, щоб поприбирати наслідки російської атаки.

Комунальники та містяни взялися прибирати наслідки атаки: відео