РОНА та її керівник Камінський: армія, що стала "прислужницею" нацистів

У нацистському Рейху другою за величиною фігурою був Генріх Гіммлер – один із найбільших воєнних злочинців в історії Другої світової війни. Також він відомий як "архітектор Голокосту", організатор терору серед мирного населення на окупованих Німеччиною територіях, творець та рейхсфюрер-СС. Детальніше про це – у програмі "Конфлікти" на 24 каналі.

Читайте також Віддали життя, рятуючи солдатів: героїчний подвиг капеланів зі США

Попри те, що Гіммлер любив контролювати все до дрібниць, зокрема, часто відвідував спроектовані ним концтабори, йому завжди були потрібні місцеві мешканці, готові виконувати "брудну" роботу на захоплених територіях.

Генріх Гіммлер / Фото Globallookpress

РОНА: що відомо

Охочі до співпраці з нацистами з власної волі чи під тиском обставин були по території всього Євразійського континенту — від Норвегії до британської Індії. Особливе місце серед них посіла Російська визвольна народна армія (РОНА) – військова формація, яку набирали із громадян Радянського Союзу, особливо росіян. Спершу це був озброєний загін народної міліції, який нараховував кілька десятків бійців. Однак згодом він переріс у кількатисячну військову одиницю.

До теми Найбільша диверсійна операція США у Другій світовій: як працювали "Мародери Мерілла"

РОНА була сформована на території так званої Локотської республіки. Це землі сучасних Брянської, Орловської і Курської областей Росії. Восени 1941 року радянська влада поспішно покинула цю місцевість.

Коли німці вступили на територію Локотя, вони побачили озброєний загін, який їх зустрічав. Представники цього загону висловлювали готовність співпрацювати з нацистами та воювати за ідеали Третього Рейху проти більшовиків,
– розповів історик Руслан Сіромський.

Хто такий Броніслав Камінський

Хоча засновником РОНА був викладач місцевого технікуму Костянтин Воскойбойник, найбільш знаковою фігурою в історії армії став його наступник — Броніслав Камінський. Він був уродженцем російського Полоцька та працював хіміком-технологом на заводі "Республіка".

Броніслав Камінський / Скриншот з відео

У 30-х роках ХХ століття його заарештували за критику комунізму. Від розстрілу Камінського врятувала згода працювати на НКВС. Він отримав кодове ім'я "Ультрамарин". У 1941 Камінського відправили у Локоть вистежувати так званих "троцькістів" – усіх, хто був не задоволений політикою більшовиків. Однак дуже скоро сам Камінський перейшов на сторону німців, які успішно втілювали в життя бліцкриг.

Читайте також Пекельні танкові баталії Другої світової війни: чим закінчилась битва в Арденнах

Він відчув, що з приходом німців для нього відкриваються можливості – нові шанси на кар'єру і на статус, про які через політику Йосипа Сталіна він й мріяти не міг. Через це "зміну господаря" він не вважав чимось тяжким. Однак деякі історики вважають, що головним мотивом Камінського була щира ненависть до комуністичного режиму.

Локотська республіка – унікальне явище

Контингент, який населяв Локотський округ, був цікавим соціальним явищем. Ще у 20-х роках цей регіон вважали бунтівним через партизанський рух проти більшовиків. Потім туди відправляли на заслання політв'язнів з СРСР, які були ідейними противниками режиму. Хоча серед мешканців було немало і кримінальних злочинців. Усі вони увійшли до складу Локотської республіки, а згодом до РОНА.

Те, що Третій Рейх дозволив існування Локотської республіки є унікальним явищем. Усе через те, що на завойованих територіях гітлерівці одразу "придушували" будь-які прагнення місцевих до державної самостійності. На території республіки Воскобойник навіть спробував заснувати власну партію "Вікінг" або "Вітязь". Щоправда, вона не була легалізована і далі Локтя не поширилась.

РОНА / Скриншот з відео

Вже 8 січня 1942 року Воскобойника застрелили або "червоні" партизани, або спецзагін НКВС. За однією з версій, їм вдалося здійснити вдалий наліт на Локоть через те, що мешканці повпивалися, святкуючи Різдво. Розслідувати вбивство приїздив сам шеф Абверу Канаріс.

До теми Війна, яка тривала 26 років: як вдалося розв'язати проблему сепаратизму на Шрі-Ланці

Деякі локотці добровільно вступали у лави збройного формування. Втім, Броніслав часто практикував примусову мобілізацію і залякуванням та шантажем змушував приєднуватися до його бригади. Через те, що РОНА бракувало офіцерів, німці дозволили Камінському набрати кадрових військових із радянських полонених. До 1944 року РОНА фактично діяла автономно, але під час бойових операцій підпорядковувалася певному німецькому генералу.

Діяльність РОНА

На території Локотського округу влада належала Камінському. Німці там були представлені лише офіцерами зв'язку, які допомагали налагоджувати взаємодію. Існують суперечливі дані щодо чисельності РОНА. Одні історики називають цифри від 12 до 20 тисяч. Інші стверджують, що формування колаборантів налічувало максимум 6 тисяч вояків.

У період діяльності на території Локотської республіки РОНА мала на озброєнні 36 гармат та понад 10 танків. Також у розпорядженні вояків Камінського було 20 автомашин і 15 мінометів. Уніформу вони отримували від німців, а продовольство брали від місцевого населення.

Читайте також Кривава громадянська війна на Шрі-Ланці: як досвід "тамільських тигрів" перейняв навіть ІД

Головним завданням формувань Камінського було винищення радянських партизанів на території округу. Це був безперервний ланцюжок взаємних атак: напади підпільників на невеликі гарнізони і диверсії на залізниці чергувалися із каральними акціями РОНА. Найбільше при цьому страждало цивільне населення.

Хто така Тонька-кулеметниця

Знаковою постаттю РОНА була сумнозвісна Тонька-кулеметниця, яка під час війни кілька разів змінювала сторону, якій служила. Її справжнє ім'я — Антоніна Макарова-Гінзбург. У Локотській республіці вона була штатним катом і розстрілювала із кулемета "Максим" полонених партизанів, цивільних, яких підозрювали у співпраці з червоними.

Тонька-кулеметниця / Скриншот з відео

За свідченням одного з очевидців, якому вдалося врятуватися від Тоньки, вона ще й любила нівечити трупи. Їй приписують 1,5 тисячі жертв. Тривалий час після війни Тоньці вдавалося тікати від правосуддя, адже в юності вона змінила своє справжнє прізвище Парфьонова на Макарова.

У 1978 родич Тоньки, збираючись за кордон, подав анкету, де вказав сестрою Антоніну Макарову-Гінзбург. Таким чином він вивів на її слід КДБ. Після того, як кілька свідків впізнали кулеметницю, її заарештували. Жінка-кат навіть не заперечувала своєї вини. ЇЇ судили, а згодом стратили.

РОНА та Радянська армія

РОНА винищувала підпільників як самотужки, так і в тандемі з іншими східними добровольцями. Наймасштабнішою антипартизанською операцією, у якій взяли участь карателі Камінського, був "Циганський барон".

"Циганський барон" / Скриншот з відео

Об'єднані сили координовані вермахтом, провели зачистку брянських лісів у травні 1943 року. У цих боях загинули понад 1,5 тисячі радянських партизанів. Таку саму кількість людей взяли у полон.

До теми Жертвами ставали цивільні: моторошні факти про операцію "Оборонний щит"

Після Курської битви співвідношення сил на Східному фронті різко змінилося на користь Червоної армії, яка активно розгорнула контрнаступ. На початку осені 1944 року радянські війська підступили в район республіки колаборантів. Коли "червоні" підібралися до Локтя, 3 і 5 полки РОНА брали участь у боях проти Радянської армії і зазнавали великих втрат. Багато солдатів дезертирували, а 700 перейшли на ворожу сторону. Разом з фронтом на захід почали відкочуватись і резерви німців.

РОНА увійшла до складу СС

У червні 1944 року збройне формування Камінського увійшло до складу Ваффен-СС, як штурмова бригада РОНА. Броніслав став бригадефюрером, адже отримав звання вищого офіцерського складу. Він давно завоював авторитет ефективного командира і платив німцям лояльністю як союзникам в антикомуністичній боротьбі. На той час у своєму розпорядженні РОНА мала 30 мінометів і понад сотню кулеметів.

Читайте також Кораблі перетворювались на братські могили: наймасштабніші трагедії у відкритому морі

РОНА перебувала в складі СС протягом дуже короткого терміну. Бійцям Камінського навіть форму есесівців не встигли видати. Вогнева міць "ронівців" була доволі потужною, але на це не вплинув їхній новий статус.

Завданням "камінців" у Білорусі залишалося знищення партизанів. Здебільшого "ронівці" діяли спільно з дивізією ще одного військового злочинця Дірлевангера. Це штрафне формування здобуло собі репутацію чи не найжорстокішого і найбезпринципнішого навіть серед представників СС. Камінський був особисто знайомим із засновником "Чорного ордену" Генріхом Гіммлером і той дуже прихильно до нього ставився.

Повстання поляків

Воюючи на стороні німців, Камінський намагався якнайвище вийти по кар'єрній драбині. Можливо, мріяв про те, щоб очолити звільнену від більшовиків Росію. Після Білорусі Камінського перевели до Варшави. У серпні 1944 року поляки підняли найбільше на окупованих Рейхом територіях повстання. Бунт, який тривав 63 дні, організував польський уряд "руками" Армії Крайової.

Підпільників підтримували повітряні сили Великої Британії і США. Повстанці мали розчистити шлях до столиці для військ антигітлерівської коаліції. Та їм не вдалося. За цей вияв непокори німці буквально "топили в крові" Варшаву. З обох сторін загинуло понад 30 тисяч вояків, а втрати мирного населення сягали до 200 тисяч осіб. Для придушення повстання "кинули" і Камінського з його "ронівцями".

До теми Пройшов Радянсько-фінську війну, Другу світову і В'єтнам: унікальна історія героя трьох армій

Камінський, який якраз напередодні отримав генеральське звання, схоже, хотів вислужитися перед нацистами. Окрім того, не боронив своїм бійцям мародерствувати.

Чим усе закінчилося

У серпні 1944 року невідомі "зрешетили" кулями машину Камінського у польському лісі. Згідно з публічною версією, його розстріляли підпільники з Армії Крайової. Неофіційно — бригадефюрера прибрали за наказом Фон дем Беха. Гіммлер був обурений, адже підлеглого вбили без його відома. У Росії Камінського оголосили ворогом народу. Однак в його історії більше запитань, ніж відповідей. Після смерті Камінського частину РОНА перекинули у Словаччину, де вона взяла участь у придушенні ще одного антинацистського повстання.

Когось із "ронівців" приєднали до РОНА Власова, незаважаючи на те, що генерал був проти. Треті — склали новий кістяк штурмової бригади Дірлівангера, тобто змішалися із підрозділом німецьких зеків, яких кидали на найбруднішу роботу.

Читайте також Найбільша поразка Великобританії: до неволі потрапили майже 130 тисяч англійців

Після війни в СРСР влаштували полювання на ексвояків Камінського. Частину колаборантів союзники повернули на батьківщину, де їх заарештували. Старший та офіцерський склад засудили до страти у 1946 – 1947 роках. Рядовим бійцям пощастило більше, адже чимало з них "вислизнули" з рук комуністів і провели решту життя на Заході.