
Понад 200 палестинських артилеристів у 2002 році пробралися до Церкви Різдва Христового у Вифлеємі. Тоді вони перетворили її на дислокаційний пункт. На сусідніх будинках із видом на церкву засіли снайпери. Так почалася облога Вифлеєму, що тривала 5 виснажливих тижнів.
Інтенсивні переговори з використанням димових шашок змогли витіснити палестинців. Влаштовувати різанину у церкві не довелося. То була лише маленька частинка антитерористичної операції "Оборонний щит", яку ізраїльтяни почали у самий розпал другої Інтифади. Детальніше про операцію – у програмі "Конфлікти" на 24 каналі.
популярні відео
До теми Повісили на м'ясні гачки: вражаюча спроба убивства Гітлера, яка закінчилась сотнями страт
Друга Інтифада – збройне повстання палестинських арабів проти ізраїльтян. Західний берег річки Йордан, Ізраїль і Сектор Газа протягом 2002 – 2005 років перетворилися на поле бою. Тактика палестинців полягала у поодиноких терористичних атаках, а ізраїльтяни пустили в хід регулярну армію. На євреїв нападали різні терористичні угрупування:
- ХАМАС;
- рух Ісламського джихаду в Палестині;
- Бригади мучеників аль-Акси.
"Чорний" березень 2002 року
Приблизно раз у два дні ізраїльтян атакували смертники. Окрім поранених, понад сотня людей загинула. Метою терористів були цивільні громадяни. Вони нападали на поселення, базари й невеликі скупчення людей. Втім, останньою краплею стала різанина в одному з готелів Нетаньї.
Ізраїльський уряд вирішив покінчити із тероризмом. Підрозділи ЦАХАЛ, підкріплені бойовими вертольотами й бронетехнікою, рушили на палестинців. Операція була настільки масштабною, що охоплювала всі міста і довколишні локації Західного берегу. Згідно з офіційними даними, на планування і вихід армійці витратили 2 дні. Втім, дослідники й військові експерти стверджують, що підготовка до "Оборонного щита" тривала протягом місяця. Ізраїльтяни зачищали будинок за будинком та брали в оточення табори палестинських біженців. Їх розглядали, як потенційних помічників палестинських терористів.
Як відбувалася операція
Військові рушили у наступ 29 березня. Першим містом, яке взяли в облогу, була Румалла. Армія оточила президентський палац Ясіра Арафата – палестинського лідера. Арафат залишився сам на сам. Це дало можливість командос безперешкодно "зачищати" територію. Після цього почалися масові арешти. Понад 700 палестинців затримали. Серед них був і Марван Баргуті – польовий командир організації ФАТХ і координатор палестинських смертників. Разом з арештами причетних до винищення єврейського народу, ізраїльтяни оточували й табори біженців, виганяючи звідти цілі поселення.
Читайте також Бірманська кампанія: історія вражаючого протистояння британських та японських військ
Із Румалли ізраїльтяни пішли на інші міста. Вони оточили табори біженців, провели арешти та ввели там комендантську годину. Крім того, в зону проведення антитерористичної операції не впускали ні журналістів, ні міжнародних чи незалежних спостерігачів. Палестинські бойовики не хотіли віддавати місто євреям, хоча й протиставити їм нічого не могли. Воювати проти танків та добре екіпірованих військових було практично нереально. Доводилося ховатися у місцевих будинках серед мирного населення.
Де були "гарячі" точки
Найзапекліші бої відбувалися у місті Джанін. Палестинські бійці майже повністю обставили його бомбами. Вони мінували вікна й двері будинків, щоб євреї не заходили туди, шукаючи терористів. Втім, в армії для таких випадків були бульдозери D9. Вони ламали бокові й кутові стіни будинків та заходили з тилу. Там бомби, зазвичай, не ставили, тому така тактика дозволяла мінімізувати втрати серед військових. Якщо й бульдозери не допомагали, то використовували бойові гелікоптери із керованими ракетами. Вони підривали одразу ввесь дім. Недоліком таких атак було те, що страждали цивільні громадяни.
До теми Їли мулів і просили друзів їх застрелити: все про армію, яка виживала під обстрілами в джунглях
Після закінчення боїв в Джаніні виявилося, що крім пів сотні бойовиків, ізраїльтяни убили ще 20 мирних осіб. Також загинули 23 військових – більшість із них підірвалися на палестинських бомбах.
Чому критикували ізраїльтян
Операція зайняла на кілька днів більше, ніж очікували. Військові діяли швидко і злагоджено. Якщо терориста не могли арештувати – його ліквідовували. Коли терорист ховався серед мирного населення і не виходив, то його ліквідовували разом із цивільними. За це ізраїльтян критикувала не тільки міжнародна спільнота, а й правозахисні організації. Порушення прав людини стало одним із найболючіших питань цього протистояння.
"Бойовики обох сторін поводили себе таким чином, щоб робити шкоду цивільному населенню. Значна частина боїв відбувалася у місцях, населених мирними людьми. У багатьох випадках використовували важке озброєння", – заявляли в ООН.
Які були методи боротьби
За старозавітним вченням "Око за око" і "Зуб за зуб", ізраїльтяни діяли "дзеркальними" методами проти бойовиків. Частина з них були далекими від правил благородної війни. Звичними явищами були:
- живі щити із цивільних;
- тиск на родини, яких підозрювали у співпраці з бойовиками;
- сотні арештів;
- виселення із захоплених зон.
Під облогою тоді опинилося й місто Наблус. Там засіли понад 8 тисяч палестинських бійців. Однак цього разу ізраїльтяни не хотіли йти у відкритий бій. Окрім бульдозерів і ракетних ударів, у боротьбі допомагали й снайпери.
Якщо не враховувати міста, які здалися без бою, то облога Наблусу була найуспішнішою. Тоді ізраїльтяни втратили 1 воїна, тоді як терористи – понад 70 осіб. Ще більше сотні вдалося заарештувати.
"Мета операції в Наблусі – знайти наступного терориста, а не попереднього. Тож це були превентивні дії, а не каральні. Протягом кількох годин операція принесла "добрі плоди". Її головна мета полягала у виявленні вибухотехнічних лабораторій. З них 3 були виявлені та знищені менше ніж за кілька годин після початку місії", – заявляв представник Ізраїлю Даніель Шек.
Якими були втрати обох сторін
Боротися з ізраїльськими військовими було практично нереальним завданням. Доказом цього був й досвід попередніх арабо-ізраїльських воєн і повстань. За даними ООН, з боку Ізраїлю було 20 мертвих осіб та 127 поранених. Палестинські угрупування втратили 497 бійців, а 1447 з них – були поранені. За підрахунками Світового банку, операція "Оборонний Щит" коштувала палестинській інфраструктурі 361 мільйон доларів.
Наслідки "Оборонного щита"
Операція закінчилася 10 травня 2002 року. Про наслідки "Оборонного щита" сперечаються ще до сьогоднішнього дня. З одного боку, зменшилась кількість нападів на ізраїльтян. За даними розвідки, такі випадки зменшилися на 46%. Якщо ж рахувати кількість терактів загалом, то їх стало приблизно на 70% менше. З іншого боку, опір був знекровлений, але не подоланий.
Читайте також Як скинути Лукашенка: яскраві епізоди боротьби білорусів за незалежність
Замість ліквідованих чи кинутих за ґрати бойовиків, прийшло нове покоління терористів. Джерелом поповнення, як і раніше, залишаються табори палестинських біженців. ООН і правозахисні організації почали власні розслідування щодо порушення прав людини. Переважна більшість опитаних – палестинські свідки. Також почали з'являтися статті у провідних світових газетах. Втім, Ізраїль своєї вини не визнав і, схоже, не збирається.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter